- •Програмні та апаратні засоби адміністрування комп’ютерних мереж
- •Задачі адміністрування комп’ютерних мереж.
- •3. Файли та права доступів до них
- •Зміна прав доступу до файлів.
- •Команди chown, chgrp.
- •Команда umask
- •7. Символічні вказівники
- •Команда find,xargs.
- •10. Команди cron, at, nohub, &.
- •11.Ввід та вивідданих в Shell.
- •9.Виконання команд в фоновому режимі.
- •12. Команда echo.
- •13. Команда read.
- •14.Koманда cat.
- •15. Канали.
- •16.Стандартні потоки вводу, виводу та помилок.
- •Стандартне введення Потік номер 0 (stdin) зарезервовано для читання команд користувача або вхідних даних.
- •Стандартне виведення
- •Стандартне виведення помилок
- •17. Порядок виконання команд
- •18. Регулярні вирази
- •19. Сімейство команд Grep
- •20. Утиліта awk
- •21. Редактор Sed
- •22.Команди sort, uniq, join, cut, paste, split
- •23. Процес реєстрації в Linux
- •26. ЗмінніінтерпритатораShell
- •27.Локальнізмінні
- •28. Вбудовані змінні інтерпретатора Shell.
- •29. Поняття Shell сценарію
- •35. Оператор Case.
- •36. Функції інтерпритатора Shell.
- •37. Файл функцій.
- •38. Передача параметрів сценарію через командну стрічку.
- •39. Команда shift.
- •40. Вбудовані команди інтерпритатора Shell.
- •Команди робот из мережею Ipconfig, route, ping.
- •Поняття сокета
- •Атрибути сокета
- •Іменування сокета
- •Встановлення зв’язку за допомогою сокета
- •Прив’язка сокета до локальних імен
- •Передача даних з допомогою сокета
- •Функції передачі даних з допомогою сокета
- •Функції прийому даних з допомогою сокета
- •Закриття сокета
- •55. Обмін дата грамами
- •56. Використання низькорівневих сокетів
- •57. Функції для роботи з dns та адресами
- •58. Доменна система імен
- •59. Опишіть шлях проходження даних від одного комп’ютера до іншого через механізм сокетів
- •60. Паралельне обслуговування запитів клієнтів
- •61. Робота на базі сокетів з стандартними протоколами
- •62. Особливості використання сокетів в різних ос
- •63. Описати різницю між tcp і udp пакетом
- •64. Особливості dhcp протоколу
- •65. Структура dhcp пакетів
- •67. Режими видачі ip-адрес
- •68.ОписатипослідовністьвидачідинамічноїIp- адреси
- •69.Dhcp - сервер
- •71. Поштові протоколи
- •72.Особливості pop3-протоколу
- •Особливості smtp пртоколу
- •Архітектура та формат повідомлень arp-протоколу
- •Написання cgi – програм
- •76. Метод Get
- •Метод Post
9.Виконання команд в фоновому режимі.
Програми , що запускаються з командного рядка , починають працювати в пріоритетному режимі. Це дозволяє вам бачити дані , виведені програмою , і взаємодіяти з нею. Проте в деяких випадках вам хотілося б , щоб програма працювала , не захоплюючи повністю ваш термінал . Це називається роботою програми у фоновому режимі ( background ) , і для здійснення цього завдання існує декілька способів. Першим способом перекладу процесу у фоновий режим є додавання в командний рядок амперсанда при запуску програми. Наприклад , припустимо , що ви хочете скористатися консольним mp3- плеєромamp для відтворення mp3- файлів , однак у той же час вам потрібно працювати в тому ж самому терміналі . Наступна команда запустить amp у фоновому режимі: % Amp * . Mp3 & Програма запуститься і буде працювати як зазвичай, а ви знову повернетеся в командний рядок. Іншим способом перекладу процесу у фоновий режим є здійснення цього під час роботи процесу . Спочатку запустіть програму. Під час її роботи натисніть Control + z . При цьому процес буде припинений . Іншими словами призупинений процес " ставиться на паузу". Він миттєво припиняє свою роботу , але може бути знову запущений в будь-який час . Після того , як ви призупинили процес , ви повертаєтеся в командний рядок. Потім ви можете перевести процес у фоновий режим , набравши : % bg При цьому призупинений процес знову продовжить свою роботу , але вже у фоновому режимі.
10. Команди cron, at, nohub, &.
nohup — утиліта UNIX-подібних систем, яка забезпечує ігнорування виконуваною програмою сигналу HUP (SIGHUP — сигнал програмі про закриття терміналу, з якого вона запущена). Таким чином, вивід роботи програми відбувається не у термінал, як зазвичай, а у файл «nohup.out» в поточній робочій директорії (якщо це неможливо — в «$HOME/nohup.out», якщо і це неможливо — команда взагалі не запускається). nohup — це проста низькорівнева утиліта для ігнорування командою сигналу HUP, вона не призначена для розширеного конфігурування виводу.
user@host:~$ nohup команда [аргументи]
user@host:~$ nohupcat /var/log/syslog
user@host:~$ nohuptail -n 10 /var/log/syslog&
cron — це назва утиліти в операційних системахUnix і Linux, яка дозволяє користувачам виконувати команди або скрипти (групи команд) автоматично в заданий час.Приклад:Кожний день через одну хвилину після півночі видалити вміст файлу /www/apache/logs/error_log:
01 00 * * * cat /dev/null> /www/apache/logs/error_logat — unix-утиліта, що читає команди зі стандартного вхідного потоку та групує їх у вигляді завдання at для виконання пізніше, в певний час.Ця команда також доступна в середовищі Microsoft Windows. Використовуйте at /? для уточнення параметрів для цієї ОС.
& - команда для переходу у фоновий режим.
11.Ввід та вивідданих в Shell.
Реалізація механізму ґрунтується на наступних властивостях ОС UNIX. По-перше, будь яке введення/виведення трактується як введення з деякого файлу та виведення в деякий файл. Клавіатура й екран терміналу теж інтерпретуються як файли (перший можна тільки читати, а в другій можна тільки писати). По-друге, доступ до будь-якого файлу здійснюється через його дескриптор (додатне ціле число). Фіксуються три значення дескрипторів файлів. Файл з дескриптором 1 називається файлом стандартного вводу (stdin), файл з дескриптором 2 -файлом стандартного виводу (stdout), і файл з дескриптором 3 -файлом стандартного виводу діагностичних повідомлень (stderr). По-третє, програма, запущена в деякому процесі, "успадковує" від батьківського процесу всі дескриптори відкритих файлів.
У головному процесі інтерпретатора командноїмови файлом стандартного введення є клавіатура терміналу користувача, а файлами стандартного виводу і виводу діагностичних повідомлень -екран терміналу. Однак при запуску будь-якої команди можна повідомити інтерпретатору (засобами відповідноїкомандної мови), який файл повинен служити файлом стандартного вводу для запускається програми і який файл повинен служити файлом стандартного виводучи виведення діагностичних повідомлень для програми. Тоді інтерпретаторперед виконанням системного виклику execвідкриваєвказаніфайли, підміняючи зміст дескрипторів 1, 2 і 3.
