- •Програмні та апаратні засоби адміністрування комп’ютерних мереж
- •Задачі адміністрування комп’ютерних мереж.
- •3. Файли та права доступів до них
- •Зміна прав доступу до файлів.
- •Команди chown, chgrp.
- •Команда umask
- •7. Символічні вказівники
- •Команда find,xargs.
- •10. Команди cron, at, nohub, &.
- •11.Ввід та вивідданих в Shell.
- •9.Виконання команд в фоновому режимі.
- •12. Команда echo.
- •13. Команда read.
- •14.Koманда cat.
- •15. Канали.
- •16.Стандартні потоки вводу, виводу та помилок.
- •Стандартне введення Потік номер 0 (stdin) зарезервовано для читання команд користувача або вхідних даних.
- •Стандартне виведення
- •Стандартне виведення помилок
- •17. Порядок виконання команд
- •18. Регулярні вирази
- •19. Сімейство команд Grep
- •20. Утиліта awk
- •21. Редактор Sed
- •22.Команди sort, uniq, join, cut, paste, split
- •23. Процес реєстрації в Linux
- •26. ЗмінніінтерпритатораShell
- •27.Локальнізмінні
- •28. Вбудовані змінні інтерпретатора Shell.
- •29. Поняття Shell сценарію
- •35. Оператор Case.
- •36. Функції інтерпритатора Shell.
- •37. Файл функцій.
- •38. Передача параметрів сценарію через командну стрічку.
- •39. Команда shift.
- •40. Вбудовані команди інтерпритатора Shell.
- •Команди робот из мережею Ipconfig, route, ping.
- •Поняття сокета
- •Атрибути сокета
- •Іменування сокета
- •Встановлення зв’язку за допомогою сокета
- •Прив’язка сокета до локальних імен
- •Передача даних з допомогою сокета
- •Функції передачі даних з допомогою сокета
- •Функції прийому даних з допомогою сокета
- •Закриття сокета
- •55. Обмін дата грамами
- •56. Використання низькорівневих сокетів
- •57. Функції для роботи з dns та адресами
- •58. Доменна система імен
- •59. Опишіть шлях проходження даних від одного комп’ютера до іншого через механізм сокетів
- •60. Паралельне обслуговування запитів клієнтів
- •61. Робота на базі сокетів з стандартними протоколами
- •62. Особливості використання сокетів в різних ос
- •63. Описати різницю між tcp і udp пакетом
- •64. Особливості dhcp протоколу
- •65. Структура dhcp пакетів
- •67. Режими видачі ip-адрес
- •68.ОписатипослідовністьвидачідинамічноїIp- адреси
- •69.Dhcp - сервер
- •71. Поштові протоколи
- •72.Особливості pop3-протоколу
- •Особливості smtp пртоколу
- •Архітектура та формат повідомлень arp-протоколу
- •Написання cgi – програм
- •76. Метод Get
- •Метод Post
69.Dhcp - сервер
DHCP (англ.DynamicHostConfigurationProtocol — протокол динамічної конфігурації вузла) — це протокол прикладного рівня, що дозволяє комп'ютерам автоматично одержувати IP-адресу й інші параметри, необхідні для роботи в мережі. Для цьогокомп'ютерзвертається до спеціальногосерверу, підназвоюсервер DHCP. Мережевийадміністраторможезадатидіапазон адрес, щорозподіляютьсередкомп'ютерів. Цедозволяєуникнути ручного налаштуваннякомп'ютерівмережі й зменшуєкількістьпомилок. Протокол DHCP використовуєтьсявбільшості великих мереж TCP/IP.
DHCP є розширенням протоколу BOOTP, щовикористовувавсяраніше для забезпеченнябездисковихробочихстанцій IP-адресами при їхньомузавантаженні. DHCP зберігаєзворотнусумісність з BOOTP.
70.DHCP- клієнт
DHCP- клієнт - апаратний або програмний компонент обчислювальної системи, який посилає запити серверу,тобто запитує для себе IP- адресу.
Дана служба використовується при існуванні в мережі DHCP -сервера. Служба є відмінним засобом автоматизування процесу настройки стека TCP / IP на всіх комп'ютерах мережі .
При вході комп'ютера в мережу служба відправляє широкомовний запит видачі тимчасової IP- адреси всім DHCP-серверам , які присутні в мережі. Після цього кожен DHCP -сервер переглядає свій пул адрес , щоб визначити , чи може він надати необхідний IP- адрес. У разі , якщо пул DHCP -сервера має IP- адресу , що задовольняє мережі , в якій знаходиться DHCP - клієнт , він висилає запит на пропозицію даної IP- адреси. Після того , як DHCP - клієнт отримує запит на пропозицію IP- адреси , він знову відправляє широкомовний запит всім DHCP-серверам . На цей раз в широкомовному запиті йдеться , що DHCP - клієнт приймає IP- адресу. Служба DHCP - клієнт використовує близько 20 Кбайт пам'яті і запускається з правами локальної системи ( LocalSystem ) автоматично при кожному вході користувача в систему ( при цьому вона запускається як частина процесу svchost.exe ) .
71. Поштові протоколи
Поштові протоколи інтернету (POP3, SMTP, IMAP)
-PostOfficeProtocol (ПоштовийОфісний Протокол) — цепротокол, щовикористовуєтьсяклієнтом для доступу до повідомленньелектронноїпошти на сервері.
Останняверсія протоколу — третя. POP3дозволяєклієнтовімативибірковий доступ до повідомлень на сервері. За своєюфункціональністю POP є набагатобіднішим за IMAP протокол, не надаючиклієнтуінтерфейсу з маніпулюванняпапками на сервері, вибірковимотриманнямчастинповідомленнячиможливостізавантаженнязаголовківлистів.
POP3 протокол, за замовчуваннямпрацює на 110 порту TCP. ШифрованийSecure POP3 (SSL-POP) працює на 995 порту TCP.
-У системах протоколу SMTP (SimpleMailTransferProtocol) реалізованопрямедоставлянняповідомлення адресату. Адреса електронноїпошти, наприклад, можемативигляд: user1@dom1.dom2.com
Поштова система протоколу SMTP використовуєцілийнабірпротоколів, кожен з якихвідіграє свою роль у процесіпередавання.
Протокол SMTP використовують для передаванняповідомленьміжпоштовими серверами. Вінпрацює з портом 25 та протоколом TCP.
-IMAP (InternetMessageAccessProtocol — «Протокол доступу до інтернет-повідомлень») — мережевий протокол прикладного рівня для доступу до електронноїпошти.IMAP надаєкористувачевівеликіможливості для роботи з поштовимискриньками, розташованими на центральному сервері. Поштовийклієнт, щовикористовуєцей протокол, отримує доступ до сховищакореспонденції на сервер так, начебтоцякореспонденціярозташована на комп'ютеріодержувача. Електронними листами можнаманіпулювати з комп'ютеракористувача (клієнта) без постійногопересилання з сервера і назад файлів з повнимзмістомлистів
