Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ 2012doc.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
759 Кб
Скачать
☆

3. Матриця бостонської консультативної групи (матриця росту)

Матриця росту була розроблена американською консультативною фірмою "Бостон консалтінг груп" наприкінці 1960-х років. В основі матриці лежить таке твердження: "із збільшенням ринкової частки зменшуються питомі витрати виробництва і зростає прибуток у результаті економії на масштабах виробництва". Це твердження випливає з ефекту дослідної кривої.

Ефект дослідної кривої (або кривої досліду) формулюється так: "з кож-

ним подвоєнням обсягів виробництва питомі витрати знижуються на 10 —

30%". Уперше цей ефект відкрив американський військовослужбовець у

1926 р. На основі статистичного аналізу він зробив висновок, що витрати на виробництво одиниці продукції знижуються на 20% щоразу за подвоєння обсягів виробництва.

Чим складнішою і наукомісткішою є продукція, тим вищий ефект.

Рисунок ілюструє дію ефекту дослідної кривої у разі зниження питомих витрат на 20%: якщо загальні витрати виробництва й обігу дорівнюють 100 грошовим одиницям за обсягу виробництва 1000 штук, то за подвоєння обсягу виробництва (2000 штук) питомі витрати зменшаться на 20% і становитимуть 80 гроші. одиниць. За наступного подвоєння обсягу виробництва (4000 штук) питомі витрати дорівнюватимуть 64 грошовим одиницям (80 одиниць зменшилися на 20%) і т.д.

На зниження витрат впливають такі фактори:

• у разі збільшення обсягу збуту знижується частка постійних витрат у собівартості виробу,

• повторення процесу праці веде до економії живої праці,

• постачальники надають певні знижки під час закупівлі великих партій

сировини та матеріально-технічних ресурсів,

• можливість застосування прогресивних технологій.

Ефект дослідної кривої, таким чином, виявляється в економії на обсягах виробництва.

Але не слід перебільшувати значення такої економії:

Але не слід перебільшувати значення такої економії:

• пo-нерше, реалізація потенційної можливості економії залежить від ефективності менеджменту підприємства,

• по-друге, зниження витрат не завжди забезпечує переваги відносно конкурентів, особливо це стосується престижних товарів, які мають низьку еластичність попиту.

Етапи побудови матриці Бостонської консультативної групи.

  1. На основі стратегічного аналізу визначаємо діапазон зміни розміру ринків збуту підприємства (рис. 5.5). Наприклад, якщо прогноз розвитку ринків збуту установив, що максимальне зростання ринків збуту підприємства становить 30%, а максимальне зменшення -10%, то діапазон зміни розміру ринків збуту перебуває в межах від -10% до 30%. Цей діапазон ми відкладаємо на

  2. вертикальній лінії матриці.

Рис. Матриця Бостонської консультативної групи

(стрілки вказують напрямок розвитку успішних СГП)

2. На горизонтальній лінії матриці відкладаємо діапазон зміни відносної ринкової частки стратегічних господарських підрозділів підприємства (в напрямку від найбільшого до найменшого).

3. Поле матриці, яке ми отримали, необхідно розділити на чотири квадранти.

Горизонтальна лінія розділу для матриці проходить через середнє для підприємства в цілому значення зміни росту ринку. У нашому прикладі за

діапазону від — 10 до 30% середнє значення дорівнює Вертикальна лінія розподілу поля матриці проходить через те значення відносної ринкової частки, за якого починає діяти ефект дослідної кривої.

4. Кожний стратегічний господарський підрозділ розміщуємо на полі матриці відповідно до значення його відносної ринкової частки та темпу росту його ринку збуту.

Позицію кожного СГП у матриці показуємо у вигляді кола, діаметр якого відповідає питомій вазі обсягу продажу певного СГП у загальному обсязі продажу підприємства.

Згідно з положенням у матриці виділяють чотири основні види стратегічних господарських підрозділів підприємства:

• зірки,

• знаки питання (або "важкі діти", "дикі кішки"),

• дійні корови,

• собаки (або "кульгаві качки").

"Знаки питання" — це ті СГП, які діють на швидкозростаючому ринку збуту, але не мають на ньому конкурентних переваг (їхня ринкова частка невелика). Як правило, ці СГП виробляють товари, які перебувають на початковій стадії життєвого циклу і тому вимагають великих фінансових витрат. Найважливіше питання, яке необхідно вирішити щодо "знаків питання", — чи є можливість у підприємства збільшити їхню ринкову частку. На основі аналізу сильних і слабких позицій підприємства маркетолог шукає можливість надбання конкурентних переваг "знаками питання". Якщо такої можливості немає, то необхідно виключити "знак питання" зі складу портфеля бізнесу підприємства, оскільки великі фінансові витрати не увінчаються ринковим успіхом.

Маркетингові стратегії щодо "знаків питання ":

• інтенсифікація зусиль — вкладання коштів у розвиток СГП,

• виключення СГП зі складу портфеля бізнесу підприємства.

"Зірки" — це ті СГП підприємства, які є ринковими лідерами. Вони

приносять підприємству певний прибуток, але потребують ще більших

капіталовкладень. Підприємство може і не мати "зірок" у складі свого

портфеля бізнесу. Якщо ріст ринку уповільнюється, "зірка" перетво-

рюється у "дійну корову".

Основна маркетингова стратегія щодо "зірок" — стратегія підтри- мання конкурентних переваг.

"Дійні корови" — такі СГП підприємства, товари яких досягли фази

зрілості і приносять великі прибутки за незначних потреб у фінансуванні

(оскільки ринок звужується, а не зростає). "Дійна корова" може утворитися

із "зірки", якщо ринок її збуту звужується, але підприємство не втрачає

конкурентних переваг. Висока ринкова частка "дійної корови" є причиною

переваг підприємства у сфері витрат, за рахунок великих прибутків цих

підрозділів здійснюється фінансування "зірок" та "знаків питання". Чим

більше у підприємства "дійних корів" у складі портфеля бізнесу, тим кращі

у нього фінансові можливості. Але якщо підприємство почне.втрачати

конкурентні переваги на ринку "дійних корів", постане необхідність

вкладати великі кошти в зміцнення їхніх ринкових позицій, інакше така

"дійна корова" може перетворитися в "собаку".

Маркетингові стратегічні альтернативи щодо "дійних корів":

• підтримання існуючого стану,

• стратегія "збору урожаю",

"Собаки" — такі СГП підприємства, товари яких перебувають на стадії

спаду і не мають конкурентних переваг (їхня ринкова частка невелика).

Вони приносять незначний прибуток підприємству, який рекомендується

інвестувати в розвиток "знаків питання" або підтримання "зірок". Якщо

"собака" потрапляє в зону збитків, необхідно вирахувати ЇЇ зі складу

портфеля бізнесу підприємства.

Маркетингові стратегічні альтернативи щодо "собак ":

• стратегія "збору урожаю";

• стратегія елімінації (виключення);

• стратегія розвитку (дуже рідко, якщо ринок має перспективу до

збільшення).

Згідно з матрицею Бостонської консультативної групи, виділяють

чотири основні різновиди маркетингових стратегій (табл. 5.3): стратегія розвитку,

• стратегія підтримання конкурентних переваг,

• стратегія "збору урожаю",

• стратегія елімінації.

Стратегія розвитку, інтенсифікації зусиль (BUILD) — полягає у

виділенні фінансових коштів для певного СГП підприємства для інтенсифі-

кації маркетингових зусиль з метою підвищення його ринкової частки.

Використовується для перспективних "знаків питання", "собак".

Стратегія підтримання конкурентних переваг (HOLD) — полягає у

відстоюванні СГП своїх ринкових позицій з метою збереження досягнутої

ринкової частки. Передбачає вкладання певних коштів, але менших, ніж у

попередній стратегії.

Використовується для: "зірок", "дійних корів".

Стратегія "збору урожаю" (HARVEST) — передбачає зменшення

маркетингових зусиль стосовно слабких стратегічних господарських

підрозділів підприємства, які втрачають свої ринкові позиції і не мають

можливості їх поновити, але ще можуть приносити певні прибутки

протягом деякого часу.

Використовується для:

• слабких "дійних корів", які втрачають ринкову частку і потребують

надто великих капіталовкладень для її відстоювання,

• "знаків питання", які не можуть перейти в "зірку",

• "собак".

Стратегія елімінації (DIVEST) — полягає у виключенні СГП зі складу

портфеля бізнесу фірми. Застосовується для тих СГП, які втратили свої

ринкові позиції і потрапили (або мають перспективу потрапити) в зону

збитків.

Використовується для:

• "собак",

• "знаків питання".

Стратегічні господарські підрозділи підприємства у своєму розвитку

проходять певні стадії життєвого циклу і змінюють поступово своє

положення в матриці Бостонської консультативної групи: "знак питання"

перетворюється в "зірку" (у разі надбання певних конкурентних переваг),

"зірка" перетворюється поступово в "дійну корову" (у разі зменшення її

ринку збуту) і, нарешті, "дійна корова" перетворюється в "собаку" (у разі

втрачання конкурентних переваг). Ось чому стратегічне положення СГП

підприємства необхідно розглядати в динаміці. Якщо прогнозний розвиток

СГП неприйнятний для підприємства або не приносить очікуваних

результатів, то потрібно змінювати його стратегію згідно з рекомендаціями

матриці Бостонської консультативної групи.

Характеристики стратегічного положення СГП і їх можливих

стратегічних альтернатив наведені у табл. 5.4.

Значення і переваги матриці Бостонської консультативної групи:

• матриця дає змогу порівняти конкурентні позиції СГП у складі

портфеля бізнесу підприємства;

• вона дає змогу раціонально розподіляти ті фінансові ресурси, які

має підприємство (первинне призначення цієї матриці полягало у

визначенні потреб і напрямів фінансування диверсифікованих під-

приємств);

• матриця дає можливість визначення стратегій подальшого розвитку

СГП підприємства;

• їй властива певна простота використання: визначення ринкової

частки і Проаналізуємо ринкові позиції стратегічних господарських підроз-

ділів фірми.

Фірма має у своєму складі сім стратегічних господарських підроз-

ділів — А, В, С, D, Е, F, G.

Стратегічні господарські підрозділи А і В діють на перспективних ринках

збуту та займають на них стійкі ринкові позиції. Це — "зірки".

Стратегічний господарський підрозділ С діє на ринку збуту, який

звужується, але має на ньому стійкі ринкові позиції. Це — "дійна корова".

Стратегічні господарські підрозділи F, D діють на перспективних ринках

збуту, але займають невелику ринкову частку. Це — "важкі діти".

Стратегічні господарські підрозділи Е і G діють на неперспективних

ринках збуту та мають слабкі ринкові позиції. Це — "собаки".

В цілому ринкове положення фірми "X" слід охарактеризувати як

задовільне і перспективне, оскільки:

фірма має вагоме джерело фінансування завдяки тому, що стратегічний

господарський підрозділ С належить до категорії "дійних корів" та займає

найбільшу питому вагу в загальному обсязі продаж фірми,

фірма має стратегічні господарські підрозділи, які діють на зростаючих,

перспективних ринках збуту — СГП А і В.

До негативних рис ринкового становища фірми необхідно віднести:

наявність двох стратегічних господарських підрозділів, які належать до

категорії "важких дітей" — СГП D і F,

наявність двох стратегічних господарських підрозділів, які діють на

неперспективних ринках збуту і належать до категорії "собаки" — СГП Е і G.

Враховуючи ринкові позиції стратегічних господарських підрозділів

фірми та перспективність її ринків збуту, можна запропонувати такі

стратегічні рішення:

1. Підтримувати розвиток нового товару А з метою збільшення його

ринкової частки — стратегія "BUILD".

2. Підтримувати існуючі ринкові позиції стратегічних господарських

підрозділів В і С — стратегія "HOLD".

3. Інвестувати розвиток стратегічного господарського підрозділу

D з метою підвищення його ринкової частки — стратегія "BUILD".

4. Зменшення інвестицій і маркетингової уваги щодо стратегічного

господарського підрозділу Е—стратегія "збору урожаю".

5. Виключення із портфеля бізнесу фірми стратегічних господарських

підрозділів F і G, які належать, відповідно, до неперспективних "знаків

питання" та "собак" — стратегія елімінації.

Прогнозований стан стратегічних господарських підрозділів фірми

"X" з урахуванням запропонованих маркетингових стратегій наведено

нарис.

Недоліки матриці Бостонської консультативної групи:

1) матриця враховує лише два фактори — ринкову частку і темп росту

ринку, інші важливі фактори, які можуть впливати на стратегічний стан

і розвиток підприємства (якість товарів, витрати на маркетинг, інтенсив-

ність інвестицій тощо), залишаються поза увагою,

2) матриця пропонує кілька стратегічних альтернатив щодо кожної

своєї частини, і неправильний вибір стратегії може призвести до негатив-

них наслідків.

Розглянемо негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті

подвійності стратегій, стосовно стратегічних зон господарювання підпри-

ємства:

• щодо "дійних корів": незначне вкладання коштів у їх розвиток

(стратегія "збору урожаю") може призвести до погіршення їхніх ринкових

позицій; надто велике їх фінансування (стратегія розвитку) може

спричинити відволікання інвестицій від швидкозростаючого бізнесу

("зірок" або "знаків питання"),

• стосовно "зірок": надто велика увага до них може призвести до того,

що підприємство приділятиме незначну увагу іншим перспективним видам

діяльності, що спричинить їх занепад,

• щодо "знаків питання": підприємство може здійснювати стратегію

їх розвитку, а ринок може непередбачено зменшитися, внаслідок чого

будуть марно втрачені і кошти, і час,

• стосовно "собак": застосовуючи стратегію їх розвитку, можна

поліпшити їхні ринкові позиції, але можна і марно витратити зусилля.