Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ_7-8 класи_2013_осінь.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Електромобілі, що заряджаються від спеціальної станції

Переваги електромобіля:

  • відсутність шкідливих викидів;

  • нижчі витрати на експлуатацію автомобіля: не потрібна дорога коробка передач і мастила до неї, двигун внутрішнього згоряння (в т. ч. заміна масел, фільтрів, ременів ГРМ) і його обслуговування, насосів високого тиску (якщо це дизельні двигуни), паливних фільтрів та ін.;

  • простота конструкції і керування, висока надійність та довговічність екіпажної частини (до 20–25 років) порівняно зі звичайним автомобілем;

  • тиха робота;

  • можливість підзарядки від побутової електричної мережі (від розетки), але такий спосіб у 5–10 разів довший (триває приблизно 6 годин), ніж від спеціального високовольтного зарядного пристрою;

  • масове застосування електромобілів може вирішити проблему „енергетичного піку” за рахунок підзарядки акумуляторів в нічний час.

6. В. Свіжі фрукти.

У багатьох країнах у продажу з’явився годинник-календар, в якому замість батарейок використовують свіжі фрукти. Згодяться лимони й інші цитрусові, а також яблука, груші, банани, помідори і навіть картопля. „Лимонний” годинник працюватиме впродовж тижня від одного лимона, якщо ви щоранку будете „підживлювати” його долькою.

Автори такого приладу не претендують на винахід, адже рецепт гальванічного елементу з лимону описаний ще 1909 року в журналі „Природа і люди” № 28. Поєднавши електроніку з фруктами, вони нагадують нам про енергетичний потенціал їжі, яку ми споживаємо.

Про те, як самостійно виготовити такий прилад, читай у статті Дарії Біди „Лимонний годинник” в журналі „КОЛОСОК” № 3/2013

7. В. Телевізор.

У навколишньому світі відбувається безперервне перетворення енергії з одного виду в інший. Енергія не може зникати в нікуди, або з'являтися нізвідки, вона може лише переходити з одного вигляду в інший. Це фундаментальний закон природи – закон збереження та перетворення енергії.

У фені та прохотязі електрична енергія перетворюється у механічну, звукову та теплову, у міксері – у звукову та теплову, в електричній лампочці – у теплову та світлову, а в телевізорі – у теплову. звукову та світлову.

Можливості щодо перетворення та використання енергії є показником технічного розвитку людства. Першим, що використовувався людиною, перетворювачем енергії можна вважати вітрило – використання енергії вітру для переміщення по воді, а згодом, енергії вітру і води у вітряних і водяних млинах. Винахід та впровадження парової машини стало справжньою революцію в техніці. Парові машини на фабриках і заводах різко підвищили продуктивність праці. Паровози і теплоходи зробили перевезення сушею та морем більш швидкими та дешевими.

Широке впровадження електричних машин, двигунів, що перетворюють електричну енергію в механічну, і генераторів для виробництва електроенергії з механічної енергії, ознаменувало собою новий стрибок у розвитку техніки. З'явилася можливість передавати енергію на великі відстані у вигляді електроенергії, народилася ціла галузь промисловості – енергетика.

Зараз створено велику кількість приладів, призначених як для перетворення електроенергії в будь-який вид енергії, необхідний для життєдіяльності людини: електромотори, електронагрівники, лампи для освітлення, телевізори, радіоприймачі тощо.

8. В. 1, 2 – 38 °С, 3 – 39 °С.

Повна назва медичного термометра – термометр медичний максимальний. Чому термометр медичний, зрозуміло, а максимальним його назвали тому, що він показує максимальну температуру в процесі вимірювання.

Наприклад, якщо у тебе під пахвою 38,2 °С, а у кімнаті 20 °С, то покази термометра, коли ти його виймеш, все одно будуть 38,2 °С. Але якби ти вимірював температуру у пустелі, де повітря має температуру 40 °С, він згодом показав би 40 °С. З тієї ж причини температура першого і другого термометра зросте до 38 °С, а покази третього термометра не зміняться.

Про принцип дії медичного термометра читай у статті Валерія Старощука „Навіщо ми струшуємо термометр?” у журналі „КОЛОСОК” № 4/2013.