- •З дисципліни: ‘’Основи обробки матеріалів і інструмент’’
- •1. Загальні відомості про механічну обробку матеріалів різанням
- •1.4 Елементи різання і зрізаємого шару
- •Поняття про результуючий рух різання і швидкість результуючого руху.
- •Основний (машинний) час обробки. Продуктивність різця.
- •Визначення режимів різання при свердліні, розточувані, зенкеруванні, розвертанні.
- •Зенкерування
- •Розточування
- •Схеми різання при протягуванні
- •4.2 Визначення режимів різання при струганні, довбанні і протягуванні
- •Неполадки при стругані, довбані,пртягуванні і шляхи їх усунення.
- •Техніка безпеки при струганні, довбанні, протягуванні.
- •Види дефектів при нарізанні різьби
- •Зубостругальний різець[
- •Дискова зуборізна головка
- •Кругова протяжка
- •Характеристики абразивного інструменту
- •Шліфувальні круги із алмазів та кубічного нітриду бору
- •Техніка безпеки при шліфуванні
4.2 Визначення режимів різання при струганні, довбанні і протягуванні
План
Неполадки при стругані, довбані,пртягуванні і шляхи їх усунення.
Техніка безпеки при струганні, довбанні, протягуванні.
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
під час ручної обробки деревини
1. До занять в шкільній майстерні допускаються учні, що не мають медичних протипоказань, ознайомлені з
правилами техніки безпеки.
2. Кожен учень повинен знати й виконувати правила безпечної праці в майстерні, правила протипожежної
безпеки, санітарно-гігієнічні норми і правила.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ
1. Правильно одягнути спецодяг і головний убір.
2. Прибрати з верстака всі сторонні предмети, інструменти розкласти на встановлені місця.
3. Перевірити справність різального інструмента і правильність його заточки.
4. Залізко стругальних інструментів, леза доліт і стамесок не повинні мати задирок, тріщин і вм’ятин.
5. Уся стругальні інструменти треба класти на робоче місце боком, різцем від себе.
6. Хвостовики стамесок і доліт повинні бути щільно насаджені на ручки, ручки для запобігання розколювання
повинні бути стиснути металевими кільцями.
7. Перед фарбуванням або лакуванням одягніть на руки гумові рукавички.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ
1. При пилянні деревини:
Стежити за натягом полотна лучкової пилки, застосовувати напрямний брусок під час запилювання.
Не слід тримати ліву руку під час пиляння близько до зубів пилки, товщина розрізуваного матеріалу
повинна перекривати 3-4 зуби пилки.
При закручуванні тятиви лучкової пилки не слід близько нахилятися до неї, бо закрутка може вдарити по
обличчю, переносити пилку належить при опущеній руці.
2. При струганні деревини:
Очищати струги (рубанок, шерхебель, фуганок) дерев’яними клинками. Стругання виконувати на верстаку в установлених місцях, використовуючи пристрої, упори, підкладні
дошки, не можна перевіряти якість стругання долонею.
3. При довбанні та різанні деревини стамесками:
Передавати інструмент з рук у руки необхідно лише ручкою вперед, не дозволяється різати стамесками,
коли заготовка не закріплена у верстаку, довбання слід виконувати в напрямі від себе, не можна різати
деревину стамескою в напрямі руки, яка підтримує деталь.
4. При складанні столярних виробів:
Клей для склеювання готує вчитель; при використанні струбцин слід слідкувати, щоб деталі не
деформувалися від надмірних зусиль; при з’єднуванні деталей цвяхами прибивати завжди тонку деталь до
товстої; залежно від розмірів заготовки добирати відповідну товщину цвяхів.
Молоток опускати на всю поверхню головки, щоб цвях не зігнувся; цвях краще тримати плоскогубцями.
При з’єднуванні шурупами перед закручуванням їх у заготовці потрібно зробити отвори, трохи менші ніж
діаметр шурупа.
5. При свердлінні деревини:
Передавати інструмент з рук у руки необхідно лише свердлом донизу; при свердлінні треба міцно і без
перекосів затискувати свердло в патроні; під кінець свердління слід зменшувати натиск на дриль і
обертати його повільніше; забороняється контролювати якість обробки і чистити отвір від стружки
пальцями.
При свердлінні наскрізних отворів під деталь слід підкладати дощечку.
6. При оздобленні виробів:
Наносити покриття тільки в добре провітрюваному приміщенні; у приміщенні, де виконується обробка, не
можна користуватися електронагрівальними приладами.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
1. Перевірити стан інструментів і покласти їх на місце, встановлене вчителем. Прибрати робочі місця. Під час
прибирання користуйтеся щіткою. Привести себе в порядок.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
1. У випадку травм негайно повідомити вчителя.
2. При нещасних випадках надати першу долікарську допомогу потерпілому і вжити заходів по наданню йому
медичної допомоги
РІЗЬБОНАРІЗАННЯ
5.1 Процеси нарізання різьб і різьбонарізний інструмент
План
Використання мастильно-охолоджувальної рідини при нарізанні різьб.
Вихрове (швидкісне) нарізання різьби.
Сутність методу різьбофрезерування гребінчастими (груповими) фрезами і область використання.
Сутність методу фрезерування трапецеїдальних різьб і черв’яків дисковими фрезами.
Техніка безпеки при різьбонарізанні
Основні
елементи різьби
Кожний
вид різьби характеризується зовнішнім,
внутрішнім і середнім діаметром, кроком
Середній діаметр d2 різьби — діаметр уявного співвісного з різьбою циліндра, твірна якого перетинає профіль різьби в точках, де ширина канавки дорівнює половині номінального кроку різьби, а ширина виступу дорівнює ширині западини.
Зовнішній діаметр d різьби — діаметр уявного циліндра, описаного навколо вершин зовнішньої різьби або западин внутрішньої різьби. Цей діаметр для більшості різьб є номінальним.
Внутрішній діаметр d1 різьби — діаметр уявного циліндра, списаного дотично до западин зовнішньої різьби або вершин внутрішньої різьби.
Крок різьби Р — відстань між сусідніми однойменними бічними сторонами профілю в напрямку, паралельному осі різьби. У багатозахідної різьби розрізняють терміни «крок» і «хід».
Ходом t різьби називається відстань між найближчими однойменними сторонами профілю, що належать до однієї й тієї самої гвинтової поверхні в напрямку, паралельному осі різьби.
Кут є профілю різьби — кут між бічними сторонами профілю. У симетричних різьб (метричні та дюймові) кожна сторона профілю має кут нахилу, який дорівнює е/2.
Метричні різьби загального призначення стандартизовані та виготовляються діаметром від 1 до 600 мм і кроком від 0,2 до 6 мм.
Мітчик складається з двох основних частин – робочої і хвостової. Робоча частина – це гвинт з кількома поздовжніми прямими або гвинтовими канавками, який призначений для нарізання різьби. Мітчики з гвинтовими канавками застосовують для забірної та калібрувальної частин.. Робоча частина мітчика складається із нарізання точних різьб. Хвостовик-стержень закріплює мітчик у патроні або утримує його у воротку (за наявності квадрата) під час роботи. Серцевина – внутрішня частина тіла мітчика, виміряна за діаметром кола, дотичного до дна його канавок. У мітчиків для нарізання різьби в нержавіючих сталях серцевина масивніша (товстіша).
Канавки – це заглиблення між різальними зубами (перами), що утворюються видаленням частини металу. Вони слугують для утворення різальних кромок і розміщення стружки під час нарізання різьби. Профіль канавки утворюється передньою поверхнею, по якій сходить стружка, і задньою, що призначена для зменшення тертя пер мітчика об стінки нарізуваного отвору.
Ручні мітчики для метричної і дюймової різьб стандартизовані й виготовляються комплектом: із двох мітчиків для нарізання різьби з кроком до 3 мм включно (для основної метричної різьби діаметр від 1 до 52 мм і для дюймової – від ¼ до 1'') і комплектом з трьох мітчиків для різьби з кроком більш як 3 мм (для метричної різьби діаметр від 30 до 52 мм і для дюймової – від 1/8 до 2''). До комплекту з трьох мітчиків входять чорновий, середній і чистовий мітчики. Усі вони мають різні діаметри.
При нарізанні різьби вручну різальний інструмент обертають за допомогою воротків, встановлюючи їх на квадрати хвостовиків.
Нарізання внутрішньої різьби. Діаметр свердла для свердління під метричні й трубні різьби визначають за довідковими таблицями. Коли неможливо скористуватися таблицями, діаметр під метричну різьбу приблизно обчислюють за формулою dc = d – KcP, де dc – діаметр свердла, мм; d – номінальний діаметр різьби, мм; Kc- коефіцієнт, який, залежно від розвертання отвору, беруть із таблиць довідника (зазвичай – Kc = 1 – 1,08); Р – крок різьби, мм.
Розміри воротка для закріплення мітчика вибирають за діаметром останнього.
Прийми нарізання різьби. Підготувавши отвір під різьбу і вибравши вороток, заготовки закріплюють у лещатах і в цей отвір вертикально встановлюють мітчик за кутником. Притискаючи лівою рукою вороток до мітчика, правою повертають його праворуч доти, доки він не вріжеться на кілька ниток у металі і не набуде стійкого положення. Після цього вороток беруть за рукоятку двома руками й обертають з перехопленням рук через кожні півоберта.
Для полегшення роботи вороток з мітчиком обертають не постійно за годинниковою стрілкою, а здійснюють один – два оберти праворуч, півоберту ліворуч.
Правила нарізання різьби мітчиком:
при нарізанні різьби у глибоких отворах, у м'яких і в'язких металах (міді, алюмінію, бронзи тощо) треба періодично викручувати мітчик з отвору й очищати канавки від стружки;
нарізати різьбу слід повним набором мітчиків, оскільки нарізання різьби одразу середнім мітчиком без проходження чорновим, а потім чистовим не прискорює , а, навпаки, ускладнює роботу, - різьба в цьому разі виходить неякісною, а мітчик може зламатися;
середній і чистовий мітчики вводять в отвір без воротка, а надівають його на головку і продовжують нарізати різьбу тільки після того, як мітчик піде правильно по різьбі;
глухий отвір під різьбу треба робити на глибину, дещо більшу за довжину нарізуваної частини, так, щоб робоча частина мітчика трохи вийшла за межі нарізуваної частини; якщо такого запасу не буде, різьба буде неповною;
у процесі нарізання треба ретельно стежити за тим, щоб не було перекосу мітчика. Для цього слід через кожні дві – три нарізані нитки перевіряти кутником положення мітчика щодо верхньої площини виробу. Особливо обережно слід нарізати різьбу у дрібних і глухих отворах. Нарізану внутрішню різьбу перевіряють калібрами-пробками, шаблонами.
При нарізанні різьби необхідно виконувати наступні вимоги безпеки праці:
Ручки воротків мають мати гадку поверхню без задирок та забоїн. Забороняється користуватися пошкодженим та несправним інструментом.
Для видалення стружки , щітки-зметки. Забороняється здувати стружку повітрям або видаляти її руками.
При нарізанні різьби на деталях, які мають виступаючі гострі частини, задирки, необхідно бути уважним задля запобігання поранення рук або інших частин тіла.
Особливу увагу приділяють питанням охорони праці при роботі з пневматичними та механічними різьбо нарізувачами.
Визначення режимів різання при різьбонарізанні
План
1.Неполадки при нарізанні різьб і шляхи їх усунення.
Основні види дефектів та способи їх усунення
-
Вид дефекту
Причина
Спосіб усунення
Витки різьби нахилені
Перекошення плашки
На початку нарізання різьби добитись співвісності плашки з нарізуваною поверхнею
Різьба з значним притупленням вершин витків
Неправильно оброблена поверхня під різьбу
Обробити поверхню під різьбу згідно рекомендацій
Різьба з дуже гострими вершинами
Неправильно оброблена поверхня під різьбу
Обробити поверхню під різьбу згідно рекомендацій
Витки різьби зірвані
Завищений діаметр стержня
Розмір стрижня під нарізання різьби плашкою вибрати по таблиці
Завелика швидкість різання
Зменшити швидкість різання
Нарізання без МОР
Застосувати МОР
Організація робочого місця і безпека праці
Кожний учень має суворо дотримуватися таких правил техніки безпеки при нарізуванні різьби:
не ставати до нової роботи до отримання інструктажу.
надійно закріплювати оброблювану деталь і різальний інструмент.
під час роботи не залишати верстак без нагляду.
не видаляти стружку руками.
не вимірювати і не контролювати якість нарізуваної різьби при нарізуванні.
не обтирати нарізувану різьбу дрантям в процесі обробки.
