Аутоімунний тиреоїдит (зоб Хашимото)
Класифікація:
1. За нозологічною а) самостійне захворювання;
ознакою б) поєднане з іншою тиреоїдною патологією;
в) синдром загального аутоімунного
захворювання.
2. За формою а) гіпертрофічний зоб (частіше вузловий);
б) атрофічний (атрофія щитоподібної залози).
3. За функцією а) еутиреоїдний; щитоподібної б) гіпотиреоїдний;
залози в) гіпертиреоїдний (частіше транзиторно).
4. За клінікою а) латентний;
б) маніфестний:
з тиреотоксикозом;
з гіпотиреозом;
з офтальмопатією;
у поєднанні з іншою патологією щитоподібної залози.
Критерії діагнозу
Зоб щільний (80%), часто асиметричний з вузлами.
УЗД щитоподібної залози: неоднорідність картини або дифузне зниження ехогенності. Часто лінійні ехопозитивні структури (сполучна тканина), які надають їй дольковий, петлистий характер. При атрофічному варіанті - масивний фіброз.
Гормональний фон: підвищення ТТГ вище 5,0 МОД/л; при нормальному Т4 - латентний гіпотиреоз; при зменшенні Т4 - маніфестний гіпотиреоз.
Аутоімунні зміни: а) антитіла до тиреопероксидази (95%); б) антитіла до тиреоглобуліну (70%); в) підвищення кількості імуноглобулінів (класу γ), циркулюючих імунних комплексів; г) зменшення Т-лімфоцитів, підвищення В-лімфоцитів.
Пункційна біопсія: лімфоїдні, плазматичні клітини, макрофаги, еозинофільні клітини Гюртле-Ашкеназі.
Загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, збільшена ШОЕ (деколи).
Підгострий тиреоїдит
(тиреоїдит де Кервена)
Етіологія |
Вірусна інфекція (можливо вірус Коксакі, аденовірус, вірус кору, епідемічного паротиту, грипу). фактори схильності: генетична схильність, осередки хронічної інфекції у носоглотці. |
Патогенез |
Пошкоджуюча дія на ЩЗ вірусної інфекції веде до підвищеного надходження у кров тиреоїдних гормонів (явища тиреотоксикозу), тиреоглобуліну (утворення антитіл до тиреоглобуліну, мікросомальної та колоїдної фракцій); розвиток аутоімунної реакції, утворення антитіл до антигенів ЩЗ, формування імунних комплексів і розвиток імунного запалення. |
Клініка |
Місцеві симптоми: біль у ділянці ЩЗ, яка віддає у потилицю, шию, вуха, нижню щелепу; біль посилюється при поворотах та нахилі голови, жуванні, ковтанні (ковтання утруднене); ЩЗ дифузно або локально збільшена, щільна, болюча (деколи спочатку одна доля - частіше права); шкіра над залозою гаряча, гіперемована, болюча; регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. загальні симптоми: температура тіла підвищена, лихоманка; головний біль, загальна слабкість, пітливість; можливі явища тиреотоксикозу у початковому періоді; |
Клінічні форми |
З вираженою запальною реакцією швидкопрогресуюча, повільно прогресуюча (за типом хронічного тиреоїдиту); З явищами тиреотоксикозу, псевдотуморозна (залоза щільна, деколи вузлоутворення), дифузний та локальний підгострий тиреоїдит; |
Лабораторна діагностика |
Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, збільшена ШОЕ (30-50 мм/год); біохімічне дослідження крові: підвищення рівня сіалових кислот, фібрину, серомукоїду, гаптоглобіну, α2-глобулінів, позитивний СРБ, підвищення рівня ІgМ, підвищення титру антитіл до тиреоглобуліну і мікросомальної фракції (тимчасово); УЗД щитоподібної залози: незначне рівномірне зниження ехогенності. |
Диференційний діагноз
Лікування |
ДТЗ, інші тиреоїдити, рак ЩЗ, хондроперихондрит гортані.
Преднізолон (середня важкість - 20-30 мг на добу, важка форма - 30-40 і більше мг на добу), нестероїдні протизапальні препарати (індометацин, диклофенак, вольтарен, аспірин), протигістамінні (діазолін, піпольфен); при тиреотоксикозі - бета-адреноблокатори. |
Лекцію підготувала _____________________ д. мед. н., професор Скрипник Н. В.
16.08.2012 р.