11. . Особливості розвитку культури в античних полісах Північного Причорномор'я.

Фізичне й інтелектуальне виховання відбувалося у спеціальних навчальних закладах – гімназіях. У написах згадуються гімназії в Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї, Фанагорії. Про письменність населення північнопричорноморських міст свідчать численні графіті на керамічному посуді.

Велика увага приділялася спорту. Дуже популярними були 5-борство,кулачний бій,верхова їзда. Добре знаними були Ахіллеї – спортивні змагання, що їх проводила на Тендрівській косі Ольвія.

Рівень науки в регіоні загалом відповідав рівневі тих часів. У 3 ст.до н.е. були відомі філософи Біон Борисфеніт, Сфер Боспорський, історик Посідоній Ольвіополіт. Городяни були обізнані з найголовнішими філософськими вченнями Греції. Про діяльність у Пн. Причорномор’ї лікарів дізнаємося із знахідок бронзових медичних інструментів.

У своїй основі релігія колоністів була грецькою. Основу вірувань становило багатобожжя. Всі божества мали вигляд звичайних людей; вони наділялися всіма рисами вдачі.

Культи відправлялися у святилищах, храмах, та на олтарях. У Пн. Причорномор’ї відомі святилища на о.Левка, культові ділянки на Березані, Ольвії, Німфеї. Між північнопричорноморськими містами й такими святилищами Греції як Дельфи, Делос, Елевсін існували досить тісні зв’зки. Зміни в пантеоні північнопричорноморських міст у перші ст.. н.е. виявилися в певному зменшенні ролі грецьких божеств. Натомість починають відігравати значну роль божества та герої,котрі,за міфами були зв’зані з Пн. Причорномор’ям (зокрема Ахілл).

Подібно до Греції, Пн. Причорномор’ї існували всі категорії мистецтва : скульптура,живопис,архітектура. Розвивалася музика,поезія( в епіграфіці згадуються комедіографи Херсонеса), а судячи з наявності театрів( один із них відкрито в Херсонесі, інші – в Ольвії та Пантікапеї) відбувалися й театральні вистави. Відомі знахідки трагічних і комічних теракотових масок місцевого виробництва.

З усіх видів мистецтва найкраще представлена скульптура – статуї, монументальні твори. Відома також велика кількість скульптур малих форм – статуетки, рельєфи, стели. Відомі також невеликі рельєфи, що могли підвішуватися на стінах житлових будинків( рельєф з Ольвії зі сценою викрадення Еврідіки). В перші століття н.е. поширюються рельєфно оздоблені, а також антропо- або зооморфні посудини.

У скульптурі малих форм панувала теракота. Вона надходила до Пн. Причорномор’я з Іонії, а з 5 ст.до н.е. починається імпорт з Аттіки.

Стауарна скульптура звичайно зображувала богів,героїв,правителів,тварин. На рельєфах відтворювалися сцени потойбічних трапез,постаті померлих,вершники,міфологічні й жанрові сцени. Відоме також зображення 5-колонного фасаду дорійського ордера 2 ст.до н.е. з Боспору.

Значного розвитку досяг монументальний живопис у техніці фрески. До нас дійшли залишки розписів стін будинків Ольвії, Козирського поселення біля Ольвії, Херсонеса, Пантікапея, Фанагорії. Крім цього в Херсонесі й особливо на Боспорі були популярними розписи поховальних стел і кам’них склепів.

Вже наприкінці 6 – початку 5 ст.до н.е. в містах виникають перші монументальні споруди. Їх залишки виявлені, зокрема, в Ольвії(храм Аполлона) і в Пантікапеї. В 5 ст до н.е. замість землянок починають зводити у містах наземні будинки з внутрішнім подвір’ям. Найвищого розвитку архітектура досягає в елліністичні часи, коли міста набувають типового для античної Греції вигляду.

Найзначніші й найцікавіші олатрв темносів Аполлона Дельфінія й Аполлона Лікаря в Ольвії, олтар Пасіада в Херсонесі. Храми преважно антового типів , рідше – іонічного, а в елліністичний час – дорійського ордерів.