- •Становлення «Історія міжнародних відносин» як наукової та навчальної дисципліни.
- •2. Учасники міжнародних відносин
- •3)Теорія політичного реалізму.
- •2)Політичний реалізм
- •4Неомарксистська теорія міжнародних відносин.
- •Теорія неолібералізму в міжнародних відносинах. Основні риси транснаціоналізму
- •Основні риси неореалістичної школи в теорії міжнародних відносин.
- •7)Теорія зіткнення цивілізацій с. Гантігтона.
- •8)))Причини, умови, обставини та доктрини Холодної війни.
- •10)))Створення соцтабору: основні органи та структури співпраці.
- •64. Створення овд
- •11)))Утворення оон. Мета та задачі країн-фундаторок. Емблема, прапор, штаб-квартири організації, генеральні секретарі.
- •12)))Структура оон. Повноваження, функції, та механізми діяльності основних органів оон.
- •Рада Безпеки оон
- •Економічна і Соціальна Рада (екосор) оон
- •Міжнародний Суд юстиції оон
- •Генеральний секретар оон
- •14. Україна оон
- •15. Реформування оон
- •16))))Створення військово-політичних блоків. Стратегія великих держав в період Холодної війни.
- •17 Мета і причини створення нато. Склад та діяльність від час Холодної війни. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •Цивілізаційні особливості атр: склад, основні центри; політичне, етнічне, релігійне, ментальне розмаїття. Стратегічне значення регіону для світової політики.
- •Економічне співробітництво в атр. Створення та діяльність атес.
- •Причини, умови створення та діяльність асеан. Проблеми і досягнення.
- •20)))Причини, умови створення та діяльність асеан. Проблеми і досягнення.
- •Палестинська проблема в оон 1947-1948 рр. Утворення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна та її наслідки.
- •Шестиденна війна 1967 року та проблема окупованих територій.
- •Міжнародні, економічні та політичні наслідки війни Судного дня 1973 р. Для врегулювання кризи на Близькому Сході.
- •88. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •Палестинсько-ізраїльські відносини у 1980-1990-х рр. Хх ст.: Інтифада; проголошення палестинської державності; угоди в Осло та їхні наслідки.
- •25Палестино–ізраїльські відносини в 2000-х рр., крах плану „Дорожньої карти” й сучасний етап визнання Палестинської державності.
- •Основні риси послаблення міжнародної напруги між Сходом і Заходом у 1950-х рр. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- •50. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- •51. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- •52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •53. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі).
- •54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- •27Політика “нейтралізму” часів Холодної війни. Країни Третього світу.
- •29. Бандунзька конференція
- •30. Система міжафриканських відносин.
- •Оає: історія створення.
- •33))Зовнішня політика Канади 1945-2012 рр.
- •38. Цілі та причини створення нбсє. Підготовка та етапи проведення Наради.
- •39. Заключний акт нбсє в Хельсінкі.
- •40/ Китай в системі м. В, 1945-1970 рр.
- •78 Тгренадська війна в Катаї та проголошення кнр.
Міжнародні, економічні та політичні наслідки війни Судного дня 1973 р. Для врегулювання кризи на Близькому Сході.
Війна Судного дня (IV Арабо-ізраїльська війна, Жовтнева війна) — збройний конфлікт між Ізраїлем з одного боку і Єгиптом та Сирією з іншого. Розпочалася 6 жовтня 1973 року арабськими країнами, закінчилася через 18 діб.
Війна почалась з неочікуваної для ізраїльтян атаки єгипетських та сирійських військ під час єврейського свята Йом-Кипур. Армії перетнули лінії припинення вогню на Синайському півострові та Голанських висотах і розпочали наступ вглиб території Ізраїлю.
Перші 24-48 годин операції успіх був на стороні єгиптян і сирійців, але після цього ізраїльські війська, терміново доукомплектовані резервістами, перехопили стратегічну ініціативу. Наприкінці другого тижня війни сирійці були повністю виштовхнуті з Голанських висот, а на синайському фронті ізраїльтяни «вдарили в стик» двох єгипетських армій, форсували Суецький канал (стару лінію припинення вогню) і відрізали 3-ю єгипетську армію від її тилів. Незабаром була оголошена резолюція ООН про припинення вогню.
Конфлікт мав значні наслідки для багатьох держав, особливо Близького Сходу. Ця війна багато в чому посприяла підписанню Кемп-Девідських угод в 1977 році.
Війна готувалась довго і ретельно. Окрім чисто військових дій по відношенню до Ізраїлю вона включала застосування економічного і політичного впливу на союзників Ізраїлю в Європі і Америці. Країни-члени ОПЕК ввели ембарго на продаж нафти країнам Західної Європи, а також підвищили ціну на сиру нафту в три рази. 28 країн Африки розірвали дипломатичні відносини з Ізраїлем.
++++++
88. Кемп-девідський процес та його наслідки
З ініціативи президента Єгипту А. Садата протягом 1977 року відбулося ряд зустрічей з ізраїльськими представниками. Це було засуджено радикалами в урядах арабських країн (Алжир, Лівія, Сирія та Організація визволення Палестини навіть розірвали стосунки з Єгиптом і утворили Фронт стійкості і протидії), але поміркована більшість зайняла очікувальну позицію.
Проте це не зупинило А. Садата і 16—17 вересня 1978 р. в Кемп-Девіді відбулася зустріч президента США Д. Картера, президента Єгипту А. Садата і прем'єр-міністра Ізраїлю М. Бегіна, де сторони підписали два документи — «Рамки миру на Близькому Сході» і «Рамки для укладення мирного договору між Єгиптом і Ізраїлем» (Президент США - формально «свідок»).
«Рамки миру» передбачали розв'язання палестинської проблеми шляхом надання обмеженого самоврядування палестинцям Західного берега річки Йордан і сектора Газа. Ці території, однак, протягом п'яти років мали залишатися під управлінням ізраїльської адміністрації. Таким чином, автономія надавалася населенню, а не території. Не було вирішено питання про майбутнє Єрусалима й Голанських висот. Не згадувалася ОВП, право палестинського народу на самовизначення.
У відповідь арабські країни—члени Фронту стійкості й протидії прийняли рішення про розірвання відносин з Єгиптом і застосування проти нього економічних санкцій.
26 березня 1979 р. у Вашингтоні був підписаний мирний договір між Єгиптом і Ізраїлем. Президент Д. Картер знову виступив як «свідок». Договір складався з преамбули, дев'яти статей і додатків.
Договір передбачав відновлення суверенітету Єгипту над Сінайським півостровом після завершення виведення звідти ізраїльських військ, яке мало відбутися протягом трьох років. Для забезпечення виконання договору Єгипет, Ізраїль і США домовилися про розміщення на Сінайському півострові сил і спостерігачів ООН. Договір передбачав встановлення нормальних дипломатичних, економічних і культурних відносин між Єгиптом і Ізраїлем.
До договору додавалися роз'яснення про його пріоритетний характер порівняно з усіма зобов'язаннями Єгипту.
Наслідки Кемп-девідського процесу:
створення прецеденту мирного договору між арабською країною та Ізраїлем;
посилення позицій Ізраїлю;
посилення позиції провідних країн Заходу, зокрема США, на Близькому Сході і відповідно послаблення позицій СРСР;
єдність арабських країн була порушена;
Єгипет певний час перебував в ізоляції.
