13,14,15,16,17 В книжці

18. Поняття про педологію

Педологія (від грец. — дитя і логос ) , буквально — наука про дітей, фактично — сукупність психологічних, анатомо-фізіологічних, біологічних, соціологічних концепцій розвитку дитяти, що не представляє цілісної теорії. У сучасній зарубіжній науці термін «П.» не уживається; питання, що включалися в проблематику П., розробляються в загальному руслі розвитку дитячої і педагогічної психології. Виникнення П. було викликане проникненням в психологію і педагогіку еволюційних ідей і розвитком прикладних галузей психології і експериментальної педагогіки; перші роботи педологичеського характеру відносяться до початку 20 ст (у зарубіжних країнах — Р. С. Хол, Дж. Болдуін, Е. Мейман, В. Прейер і ін., в Росії — Ст М. Бехтерев, Р. І. Россолімо, А. П. Нечаєв і ін.).

19. Організаційні методи

1) Метод поперечних зрізів і порівняльний метод. Метод поперечних зрізів допомагає вивчити якийсь аспект розвитку піддослідних одного віку (наприклад, рівень розвитку інтелекту, особливості запам'ятовування), а порівняльний метод використовується при співставленні результатів дослідження в різновікових групах із метою виявлення динаміки психічного явища, яке вивчається. Одним із таких досліджень є робота А. О. Смирнова і його співробітників із проблем пам'яті. Експерименти, проведені з дошкільниками, показали, що запам'ятовування, зумовлене грою — провідною діяльністю цього віку, перевершує за продуктивністю всі інші мотиви. Були виявлені також при співставленні процесів пам'яті й мислення дошкільників, школярів й дорослих вікові відмінності у мимовільному запам'ятовуванні¹. 2) Поздовжній зріз (лонгітюдний метод). Метод передбачає багаторазове дослідження одних і тих же осіб упродовж тривалого періоду (інколи протягом десятків років). Наприклад, французький психолог Р. Заззо протягом ряду років досліджував одні й тій ж пари однояйцевих близнюків, що дало можливість пояснити формування особистісних відмінностей між ними впливом соціального середовища. 3) Комплексний метод — передбачає впровадження дослідницьких програм, в яких беруть участь представники різних наук, які використовують різні підходи — як методи поперечних, так і поздовжніх зрізів. Такого роду дослідження дозволяють встановити зв'язки й залежності між явищами різного роду (наприклад, фізичного, фізіологічного, психологічного, соціального розвитку особистості).

22. Ключові питання онтогенезу психіки людини

В психологии онтогенез — формирование основных структур психики индивида в течение его детства; изучение онтогенеза — главная задача детской психологии (см. Возрастная психология). С позиций отечественной психологии основное содержание онтогенеза составляет предметная деятельность и общение ребенка (прежде всего совместная деятельность — общение со взрослым). В ходе интериоризации ребенок «вращивает», «присваивает» социальные, знаково-символические структуры и средства этой деятельности и общения, на основе чего и формируется его сознание и личность. Общим для отечественных психологов является также понимание формирования психики, сознания, личности в онтогенезе как процессов социальных, осуществляющихся в условиях активного, целенаправленного воздействия со стороны общества.