Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наукова англ.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
15 Мб
Скачать
☆

Розділ 3

3.1. Аналіз власного перекладу сонету № 91

Переклад на українську Є.Онуфрієнко

Хтось за відзнаку має те, ким народився

Хтось, як навчився, скільки заробля

Та є й такі, хто хвалиться, яким вродився, Для когось мірой щастя є земля

Але у кожного свої бажання

І кожен мріє втілить їх в життя

Комусь вони приносять радість чи страждання

Мені – блаженство, навіть забуття!

Для мене – це любов, завітна мрія!

Кохання це таке недосяжне

В ілюзіях звучить ця істерія

Благаю, не кажи, що не коха мене!

Лиш ти, одним лиш своїм словом весь світ мій можеш зруйнувать Але і оживити в змозі, якщо мені кохання це віддать…

Таблиця 3.1.

Результати аналізу тексту перекладу є. Онуфрієнко сонета №91

Мова

українська

Автор

Є. Онуфрієнко

Рік написання

2013

Кількість рядків

14

Вид римування

перехресна рима у кожному катрені та парна у заключному двовірші

Кількість катренів

3

Композиція

- зав'язка: 2 катрени

- розв'язка: 2 терцети

Наявність двовірша

двовірш наявний

Достовірність перекладу

Переклад не достатньо близький до оригінального тексту В. Шекспіра

Примітки

Пристрасність та м'якість вірша

3.3. Систематизація отриманих знань

Текст оригіналу являє собою сонет та налічує 14 рядків, останні з яких виділено додатковим відступом від поля. Тексти перекладу також являють собою сонети та налічують по 14 рядків кожний, у кожному катрені рима перехресна, лише у двовіршах вона парна. Наявні зав'язка та розв'язка, вірші написані з дотриманням усіх необхідних правил. Загалом, переклад відносно близький до тексту оригіналу.

Перш за все, хочу зазначити той факт, що стиль Шекспіра досить простий, і саме в цій простоті й лежить його краса: автор використовує дуже мало стильових прийомів, тому вірші читаються легко і вражають не красою стилю, а красою думок. Розгляньмо детальніше перший катрен: ми не знайшли ні одного епітета, ні одної метафори. Переклади С. Маршака та Д.Паламарчука, М.Чайковського, Н. Гербеля та А. Фінкеля своїм стилем також нагадують сонети Шекспіра: лише один епітет – «блестящим галуном», «парчевым плащом», «острых слов», «силой полнокровной» та «шляхетним родом». У перекладі Е. Онуфрієнко в першому катрені також епітетів не виявлено. Дуже цікаво, що при перекладі Е. Онуфрієнко відхилилась від оригінального тексту, щоб перенести проблематику сонету у свій час, адже варіант перекладу був написаний у 2013 р. Саме це пояснює неточний переклад оригіналу.

У наступних катренах оригіналу також не зустрічаються епітети та метафори, проте у перекладах С. Маршака знайдемо епітети – «богатого наряда», у Н.Гербеля – «пурпуровых одежд», у А.Фынкеля – «ничтожных радостей», у Д. Паламарчука – «втіхи неземної», «пишні горностаї», «земні скарби», у Е. Онуфрієнко – «кохання недосяжне». Отже, найбільш багатий на стильові засоби переклад Д. Паламарчука. Це можна пояснити традицією написання, яка склалася в українській літературі. Українські твори завжди багаті на епітети, метафори та інші художні засоби.

Останні два рядки, як відомо, в сонеті мають функцію висновку та узагальнення, вони певним чином підбивають підсумки того, що було сказано раніше. Ця особливість двовірша присутня в оригіналі та збережена в перекладах. Ми також вирішили дослідити, який з 3 варіантів перекладів, найпопулярнішого українською та російською мовою чи мого власного справить найбільше враження на читача. Було проведено незалежне опитування, у якому брав участь 31 респондент, віком від 13 до 16 років. Усі 3 переклади були поставлені у цілком рівні умови, адже ім'я автора не оголошувалося.

Отже, за результатами опитування: - на першому місці переклад С. Маршака (41, 9%, 13 чол.) - на другому місці переклад Є. Онуфрієнко (35, 5%, 11 чол.) - на третьому місці переклад Д. Паламарчука (22, 6%, 7 чол.)

Можна тільки припустити, чому саме переклад С. Маршака справив на читачів найбільше враження. На мою думку, завдяки саме мелодійності та м'якості вірша, переклад Е. Онуфрієнко був трохи пристраснішим, ніж С. Маршака, тому і отримав від респондентів також дуже високу оцінку, а от переклад Д.Паламарчука отримав найменшу кількість прихильників, бо мав найпристрасніший та найтвердіший характер, і не всі здатні правильно його сприйняти.

Загалом, усі твори показали дуже добрий результат та утримались майже на одній сходинці.