45. Основні галузі та форми страхування.

В системі страхування відокремлюють такі галузі страхування: майнове, особисте, страхування відповідальності і страхування економічних (підприємницьких) ризиків, соціальне страхування.

Майнове страхування захищає інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном і товарно-матеріальними цінностями. У свою чергу, виділяють декілька видів позначеного виду страхування. До традиційних і основних видів майнового страхування відносяться сільськогосподарське страхування, транспортне страхування, страхування майна громадян, страхування майна підприємств різноманітних форм власності, морське й авіаційне страхування, страхування вантажів, страхування транспортних засобів від усіх ризиків, страхування від вогневих ризиків.

Особисте страхування виступає формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення. Його об'єктами є життя, здоров'я, працездатність громадян. Основна частина операцій з особистого страхування здійснюється на добровільній основі. Найбільш поширеними є змішане страхування життя із широким обсягом страхової відповідальності, страхування дітей у зв'язку з досягненням ними повноліття, страхування дітей і школярів від нещасних випадків, страхування пенсій, ритуальне страхування.

Страхування відповідальності на відміну від майнового й особистого захищає інтереси як самого страхувальника, оскільки збиток за нього відшкодовує страхова організація, так і інших (третіх) осіб, яким гарантуються виплати за збиток, заподіяний унаслідок дії або бездіяльності страхувальника незалежно від його майнового положення. Тим самим, страхування відповідальності забезпечує захист економічних інтересів можливих винуватців шкоди й осіб, яким у конкретному страховому випадку заподіяний збиток.

У закордонній страховій практиці широко застосовується страхування економічних (підприємницьких) ризиків. Підприємницька діяльність і страхування – тісно пов'язані категорії ринкового господарства. У цьому виді страхування виділяють: страхування від комерційних, технічних, правових, політичних ризиків і ризиків у фінансово-кредитній сфері.Страхування комерційних ризиків охоплює ті види страхування, у яких, насамперед, зацікавлений підприємець. Об'єктом цього страхування є комерційна діяльність страхувальника, під якою розуміється інвестування грошових і матеріальних ресурсів у якийсь вид виробництва або бізнесу й одержання від цих вкладень відповідної фінансової віддачі у виді прибутку. Необхідність страхування фінансово-кредитних ризиків обумовлена достатньо високим ступенем можливості їхньої появи – страховий ризик випливає зі специфіки прямування фінансових і кредитних потоків.

Соціальне страхування – гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, підтримки материнства та дитинства, а також з охорони здоров'я членів суспільства в умовах безплатної медицини.У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності або ж за браком такої від народження, при втраті годувальника, при безробітті.

За формою розрізняють добровільне та обов'язкове страхування.

Обов'язкова форма страхування ґрунтується на тому, що законодавством встановлюється перелік об'єктів, які підлягають обов'язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Відповідальність за здійснення обов'язкового страхування покладається на державні страхові органи.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Страхові послуги можуть бути надані на умовах обов'язковості і добровільності. Відповідно за формою проведення, страхування може бути обов'язковим і добровільним.

Обов'язкову форму страхування відрізняють такі принципи:

• обов'язкове страхування встановлюється законом, відповідно до якого, страховик зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники зобов'язані вносити страхові платежі;

• обов'язкове страхування має суцільне охоплення об'єктів, установлених законом;

• обов'язкове страхування поширюється автоматично на всі об'єкти, зазначені в законі;

• обов'язкове страхування діє незалежно від внесення страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив установлені страхові внески, вони стягуються в судовому порядку;

• обов'язкове страхування діє протягом усього терміна користування страхувальником застрахованим майном та має безстроковий характер;

• по обов'язковому страхуванню здійснюється нормування страхового забезпечення.

Добровільне страхування проводиться в силу закону і на добровільній засаді. Законом визначаються найбільш загальні умови страхування, а конкретизація здійснюється на основі правил, розроблених страховиком. Ця форма не носить примусового характеру і надає можливість вільного вибору послуг на страховому ринку. Добровільне страхування має вибірковий характер, у залежності від бажання страхувальників, а для деяких категорій осіб встановлюються обмеження для висновку договору.

Для добровільної форми страхування характерні такі принципи:

- воно діє й у силу закону і на добровільних початках, законом визначаються об'єкти, прийняті до добровільного страхування і загальні умови;

- добровільна участь у страхуванні характерна для страхувальника, страховик не має права відмови, якщо страхувальника влаштовують умови страхування;

- добровільне страхування має вибіркове охоплення, тому що не всі потенційні страхувальники бажають брати участь у страхуванні також існують визначені обмеження для деяких категорій осіб при висновку договорів страхування;

- воно діє тільки при дотриманні умови надходження разового або періодичних страхових внесків, несплата чергового страхового внеску за довгостроковим страхуванням спричиняє за собою припинення дії договору страхування;

- страхове забезпечення за добровільним страхуванням залежить від бажання страхувальника, по майновому страхуванню страхувальник може визначити розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна, а за особистому – відповідно до угоди сторін.