- •Сучасні підходи до типології та структури уроків.
- •Інтерактивне навчання.
- •Піраміда навчання
- •Поєднання різних моделей навчання.
- •Педагогічна наука і практика.
- •Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці.
- •Конструювання теми за інноваційними технологіями
- •Організаційно-підготовчий етап.
- •Типи проектів на уроках трудового навчання.
- •Економічне обґрунтування проекту.
- •Варіативна частина. Вишивка стрічками урок № 1
- •V. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Підготування стрічки. Робота з голкою для вишивання стрічкою.
- •Голку не протягувати через тканину одночасно в кількох місцях: стрічка закрутиться трубочкою і її неможливо буде розпрямити.
- •V. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Закріплення стрічки.
- •IV. Закріплення знань. «Чомучка».
- •Збільшення малюнка по клітинкам.
- •Виконання зразка «стеблового» шва.
- •Виконання зразка «перекрученого» шва.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII. Домашнє завдання.
- •«Світлофор».
- •«Фантастична добавка».
- •V. Узагальнення знань. «Лови помилку» Практична робота.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Виконання прямого шва.
- •Вишивання «тамбурного шва».
- •Вишивання шва «французькі вузли».
- •«Інтелектуальна розминка».
- •«Дивуй».
- •IV. Повідомлення нових знань. «Учитель – учень».
- •V. Узагальнення знань учнів.
- •Вишивання композиції «Корзинка із квітами».
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII. Домашнє завдання.
- •«Крос».
- •«Приваблива мета».
- •IV. Повідомлення нових зань.
- •V. Узагальнення знань учнів. «Мікрофон». Практична робота.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VII.Домашнє завдання.
- •Вишивання узора «Троянди».
- •Вишивання композиції «Троянди».
- •«Інтелектуальна розминка».
- •Слово вчителя. «Творча лабораторія».
- •IV. Закріплення знань , умінь, навичок учнів. Практична робота.
- •V. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Вишивання композиції «Ромашки».
- •«Взаємоопитування»
- •«Практичність теорії».
- •IV. Тема і мета уроку. Повідомлення нових знань. «Учитель-учень».
- •V. Закріплення знань. «Світлофор».
- •Практична робота.
- •Розпис тканини композиції «Маки».
- •Вишивання мака.
- •«Естафета опитувань».
- •«Мікрофон»
- •IV. Тема і мета уроку. Повідомлення нових знань. «Творча лабораторія».
- •V. Закріплення знань і вмінь. «Власні приклади». Практична робота.
- •VI. Підведення підсумків.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Розфарбування квітів.
- •Остаточна обробка композиція «Маки».
- •Інтегроване засідання гуртка « креативний дизайн»
- •Вишивання ромашки (соняшника).
- •Інструкційна картка №4. Вишивання мака.
- •IV. Презентація виробу.
Поєднання різних моделей навчання.
Критерії порівняння |
Пасивна модель (Суб’єкт-об’єкт навчання) |
Активна модель (Суб’єкт-об’єкт навчання) |
Інтерактивна модель |
1.Обсяг інформації |
Великий обсяг інформації можна подати за короткий час у структурованому вигляді великий кількості учнів. |
Високий рівень подання інформації. Велика кількість учнів, які можуть одночасно отримувати інформацію. |
На вивчення невеликого обсягу інформації витрачається значний час. |
2. Рівень засвоєння знань та результати навчання (знання, знання та навички, життєва компетенція) |
Як правило, орієнтована на рівень знання і розуміння, розвиток уміння слухати, записувати, конспектувати велику кількість інформації та вміння відтворювати її. |
Орієнтована на розвиток широкого спектра пізнавальних умінь і навичок. Передбачає диференціацію навчання шляхом індивідуальних програм та завдань. |
Можливість розвитку соціальної та громадянської компетентності учнів з усіх предметів. Розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел. Можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне навчання учнів. |
3. Відсоток засвоєння. |
Як правило, невисокий. |
Досить високий. |
Як правило, високий. |
4. Контроль над процесом навчання. |
Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і хід навчання. Результати роботи учнів передбачені. Зворотній зв’язок вчителя з учнями відсутній. |
Можливість співпраці учителя з кожним з учнів окремо. Постійний зворотній зв’язок вчителя з учнями. |
Опосередкований контроль вчителя за обсягом і глибиною засвоєння знань, часом і ходом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені. Є необхідність подальшої корекції знань, умінь та навичок учнів. |
5. Роль особистості педагога. |
Безпосередній вплив вчителя (або автора навчальних матеріалів) на учнів. Особисті якості педагога залишаються «в тіні», він виступає як «джерело» знань. |
Особисті якості педагога та його професійна майстерність є однією з умов функціонування цієї моделі. Високий рівень навантаження на вчителя. |
Педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як організатор, консультант в дискусії. Забезпечення можливості демократичного, рівноправного партнерства між вчителем та учнями та всередині учнівського колективу. |
6. Роль учнів. |
Відносно пасивна, учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання. |
Відсутність взаємодії всередині учнівського колективу. Небезпека вилучення частини учнів з навчального процесу. |
Учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання, мають можливість спілкування і розвитку комунікативних умінь і навичок. Поєднання різноманітних видів діяльності учнів. |
7. Джерело мотивації навчання. |
Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство). |
Поєднання зовнішніх (оцінки, педагог, батьки, суспільство) . Та внутрішніх (інтерес самого учня) мотивів. |
Глибока внутрішня мотивація (інтерес самого учня). |
8. Навчально-методичне забезпечення спільне для всіх моделей навчання. |
|||
Позитивні сторони |
Слабкі сторони |
1.Вчитель отримує можливість раціональніше розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними проблемами – особистісними та інтелектуальними. |
1.Важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм. |
2.Вчитель менше часу змушений витрачати на подолання труднощів з дисципліною. |
2.Дорослим важко контролювати процес взаємонавчання, а результат не завжди ефективний. |
3.Учні, які мають свій досвід вчителювання, ставляться до вчителів з більшою повагою. |
3.За невдалого навчання необхідно перевчати учня школяра-вчителя (і його самого), що потребує додаткового часу. |
Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам’ятати:
інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Починайте з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними незнайомі. Як педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у начальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри»;
можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштувати учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку прості інтерактивні технології – робота на парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вас і в учнів з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу;
використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання;
якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання. Можливо варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви і учні до їх використання?);
для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу.