4.Етапи становлення мп

Як основні історичні етапи становлення і розвитку міжнародного права прийнято вважати -рабовласницький період -феодальний період -буржуазний період -перехідний період - сучасний період.

Рабовласницький період характерний тим, що: - кожна держава ставила себе в центр розвитку людства і в зв'язку з цим прагнула диктувати свої умови на міжнародній арені. Це було яскраво виражено в діях Древнього Риму, Греції, Єгипту, Китаю, Індії, Персії та ін.; - раби розглядалися як товар і цілком виключалися зі сфери захисту міжнародного права; - єдиним і природним засобом вирішення міжнародних суперечок визнавалася війна; - егоїзм рабовласницької держави у силу нібито його винятковості доходив до повного заперечення міжнародного права. Феодальні відносини, що зароджувались у надрах рабовласницького ладу, сприяли розпаду оплоту рабовласників Римської імперії. Такий розвиток подій не міг не позначитись на розвитку міжнародного права. Насамперед це позначилося на зміні кола суб'єктів міжнародного права. За рахунок визволення від римської залежності ряду держав, з одного боку, і в силу розвитку воєнної могутності ряду державних утворень, які раніше не відігравали помітної ролі на міжнародній арені, з іншого, кількість суб'єктів міжнародного права стала швидко збільшуватися. Великий вплив на розвиток міжнародного права зробили події XVII ст., і особливо рішення Вестфальського миру 24 жовтня 1648 p., та наслідки ранніх буржуазних революцій у Європі, особливо в Нідерландах і Англії.Вестфальський трактат, що ознаменував кінець тридцятирічної війни, у яку були втягнені майже всі держави Європи. Дуже відчутним поштовхом у прогресивному розвиткуу перехідний період міжнародного права на цьому етапі послужили перші декрети Радянської влади і, особливо, Декрет про мир (листопад 1917 р.).

5.Джерела міжнародного права

Джерело МП- це форма зовнішнього виразу норм МП,яка створюється шляхом узгодження воль суб’єктів МП. Загальновизнаним є перелік джерел ,закріплений в ст..38 Статуту Міжнародного Суду ООН: «Суд ,який зобов’язаний вирішувати передані йому спори на підставі міжнародного права застосовує1) міжнародні конвенції - як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, безперечно визнані державами, які є сторонами спору;2) міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної як правова норма;3) загальні принципи права, визнані цивілізованими націями;4) судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців із міжнародного публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм. Враховуючи динаміку розвитку міжнародного права, у міжнародно-правовій практиці нерідко виникає питання й про інші джерела: резолюції міжнародних організацій та конференцій; рішення міжнародних судових установ; норми "м'якого" права, односторонні акти та інші акти.

6.Основні принципи мп

Принципи міжнародного права - це найбільш важливі і загальновизнані норми поведінки суб'єктів міжнародних відносин з приводу найбільш важливих питань міжнародного життя , також є критерієм законності інших норм, вироблених державами у сфері міжнародних відносин , а також законності фактичного поведінки держав .Принципи міжнародного права - це імперативні норми міжнародного права. Основними джерелами принципів міжнародного права є Статут ООН , Декларація про принципи міжнародного права 1970 року і Гельсінський заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року.

•Принцип незастосування сили і погрози силою ;•Принцип вирішення міжнародних суперечок мирними засобами ;•Принцип невтручання в справи, що входять у внутрішню компетенцію держав;•Принцип обов'язки держав співпрацювати один з одним;•Принцип рівноправності і самовизначення народів ;•Принцип суверенної рівності держав;•Принцип сумлінного виконання зобов'язань з міжнародного права ;•Принцип непорушності державних кордонів;•Принцип територіальної цілісності держав •Принцип поваги прав людини та основних свобод .