- •Передмова
- •Предмет геодезії
- •1.1. Загальні відомості про геометричне нівелювання ні і IV класів
- •1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі
- •1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі
- •1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі
- •1.1.5. Нівелірні знаки
- •1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок
- •1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з компенсаторами
- •1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •1.2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Фокусувальної лінзи
- •1.3. Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •1.3.1. Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •1.3.2. Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •1.3.3. Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •1.3.4. Точність нівелювання III, IV класів
- •1.4. Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев'язок суміжних ходів
- •1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом в.В. Попова
- •11.1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув'язаними кутами
- •11.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами
- •11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •11.3. Кутові вимірювання у полігонометрії
- •11.3.4. Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перелік робочих функцій клавіш
- •11.3.5. Перевірки теодолітів
- •11.3.6. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Журнал вимірювання кутів способом кругових прийомів (опрацювання без урахування "затягування" лімба)
- •11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •11.3.12. Похибка редукції
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки
- •11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •11.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.6. Світловіддалемірна полігонометрія. Основи теорії й практики світловіддалемірних вимірювань
- •11.6.9. Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Журнал вимірювання с/в "Блеск"
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •11.7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії
- •Коефіцієнти умовних рівнянь
- •Строгим методом
- •111.1. Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Кількісні значення похибок
- •111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •111.2.1. Технології gps-вимірювання
- •Орієнтовна тривалість спостережень у статичному режимі
- •111.2.8. Робота у режимі "кінематика"
- •111.3.2. Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •III.3.4. Складання робочого проекту
- •111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Init mode
- •Фактори збурення орбіт супутників
- •111.4.4. Вплив іоносфери
- •Ill.4.5. Вплив тропосфери
- •Ill.4.6. Багатошляховість
- •Ill.4.7. Інструментальні джерела похибок
- •111.4.8. Геометричний фактор
- •IV. 1.1. Топографічні плани та карти
- •IV. 1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •IV.2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •IV.2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •Параметри допустимих мензульних ходів під час великомасштабного знімання
- •Допустимі параметри теодолітних ходів для різних масштабів знімання, які прокладаються
- •IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •IV.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •IV.3.1. Виконання аерофотознімання
- •IV.3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •IV.3.4. Прив'язування знімків
- •IV. 3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •IV.3.7. Планове підготування аерознімків
- •IV. 3.8. Висотне підготування аерознімків
- •IV. 3.11. Трансформування знімків
- •IV.3.12. Складання фотопланів
- •IV. 3.13. Складання графічних планів
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •Основні технічні характеристики цифрової аерознімальної системи ads40
- •IV.6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •V.1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •V.1.7. Електронна тахеометрія
- •V. 1.8. Автоматичні координатографи
- •V.1.10. Наземні лазерні сканери
- •Технічні характеристики сканера hds 3000
- •V.2. Цифрові плани та карти
- •V.2.9. Сканування фотознімків
- •V. 2.10. Цифрові фотокамери
- •V.2.11. Цифрові фотограмметричні станції
III.3.4. Складання робочого проекту
Перед виїздом на польові роботи для створення СГМ на основі технічного завдання і технічного звіту складають робочий проект спостереження мереж, який затверджується в робочому порядку.
У робочому проекті детально висвітлюються розділи: "Організація робіт" і "Польові роботи". Вихідними даними для складання робочого проекту, крім технічного завдання проекту, звіту про рекогностування та закладення пунктів, є максимальна кількість приймачів, їхні типи, відповідно - кількість виконавців-спостерігачів та кількість одиниць транспорту.
Під час складання графічної частини робочого проекту на картах вищого масштабу, ніж у технічному проекті, наносять пункти супутникової мережі, вибрані як основні та резервні. На тих самих картах вибирають оптимальні шляхи переміщення між пунктами і на їхній основі складають схему переміщень на об'єкті робіт із відзначенням місць і часу зустрічі для концентрації інформації, місць переправ через водні перешкоди, схеми радіозв'язку тощо.
За допомогою програм, що входять у супутникові приймачі, уточнюються методи побудови і будуються графіки пониження геометричного фактора GDOP.
Оскільки період обертання супутника навколо Землі становить близько 12 годин, ці графіки повторяються з такою самою періодичністю. Тому графіки складають із розрахунку один графік на 7-Ю днів. Взагалі увімкнення приймачів доцільно проектувати на нічний період доби, найсприятливіший для спостережень. Тоді світлий період доби можна використовувати для переміщення по об'єкту.
377
Розділ III
Рис. II1.3.7. Графік зниження геометричного фактора на пункті
Попередньо з'ясовують інтервали часу зі сприятливими DOP на кожну добу на період спостережень. Ці інтервали уточнюються з отриманням нового альманаху ефемерид.
За наявності великомасштабних карт складають таблиці або зарис перешкод на пункті.
Послідовність роботи під час камерального визначення перешкод навколо пункту спостережень така: на плані масштабу 1:5000-1:500 транспортиром визначають азимути з пункту на ближні точки перешкод з урахуванням зближення ліній сітки та схилення магнітної стрілки. Точність азимута - не грубше за 20'. Вертикальний кут визначають за формулою
де 5 - віддаль до перешкоди, що визначається за допомогою вимірника та поперечного масштабу; висоту перешкоди h знаходять, використовуючи інформаційне навантаження плану (кількість поверхів у споруді, висоту дерев, рельєф тощо).
Якщо великомасштабних планів на район робіт немає, зариси складають під час рекогностування.
Розробляється програма спостережень на окремих пунктах або програма спостереження на кожний день. У табл. Іїї.3.1 подано план організації сесії на один день.
Програмою заплановано п'ять сесій. Усіх приймачів та відповідно виконавців п'ять.
378
Просторові
супутникові
мережі
(основи
супутникової
геодезії!)
Таблиця ПІ. 3.1
Програма спостережень на один день
№ сесій |
Час спостережень |
Приймачі |
І |
II |
III |
IV |
V |
Спостерігачі |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
1 |
gJ5_n00 |
Номери пунктів |
1573 |
1574 |
1575 |
1019 |
1706 |
2 |
1Г-1240 |
1256 |
1261 |
1576 |
1019 |
1012 |
|
3 |
13Ь-14ІЬ |
1672 |
1670 |
1671 |
1019 |
1708 |
|
4 |
14j5-15jU |
1674 |
1654 |
1801 |
1019 |
1673 |
|
5 |
15"-16зи |
1800 |
1702 |
1907 |
1019 |
1704 |
379
Розділ III
Діаграма перешкод по горизонту на пункті ДГМ Північ
Рис. 111.3.8. Діаграми перешкод по горизонту на пункті ДГМ (продовження)
Мережа, що спостерігається, має один референцний пункт. На цьому пункті (№ 1019) приймач IV виконує спостереження без переїздів. Інші 20 пунктів - роверні: приймачі змінюють положення між сесіями. Час виконання першої сесії вибирають, враховуючи необхідність одночасного виконання умови видимості і геометричної конфігурації сузір'я супутників на всіх пунктах, які задіяні в сесії. Тому тривалість цього інтервалу спостережень сесії повинна перевищувати тривалість вимірювання будь-якого вектора. Загальна тривалість вимірювання будь-якого вектора складається з часу, необхідного для виконання таких операцій:
380
Просторові
супутникові
мережі
(основи
супутникової
геодезії)
відшукування центра - 10-15 хв;
встановлення та під'єднання приймача - 5-10 хв;
ініціалізація приймача - до 10 хв;
безпосередні вимірювання - згідно з розрахунками;
згортання приймача і підготовлення до - 5-10 хв. перевезення
Окремим розділом робочого проекту є проект висотного прив'язування мережі.
Тривалість статичних супутникових спостережень встановлюється згідно з такими вимогами:
Клас ДГМ |
Відстані між пунктами, км |
Тривалість |
Примітка |
1 |
150-300 |
5-6 діб |
Фундаментальна мережа |
50-150 |
1-3 діб |
Пропорційно до довжини вектора |
|
2 |
10-20 |
2,5 год |
Двочастотний приймач |
5-10 |
30 хв-1 год |
Двочастотний приймач (пропор. довж. вект.) |
|
5-Ю |
1-1,5 год |
Одночастотний приймач (пропор. довж. вект.) |
|
3 |
2-10 |
15-30 хв |
Двочастотний приймач (пропор. довж. вект.) |
2-Ю |
20 хв-1 год |
Одночастотний приймач (пропор. довж. вект.) |
Пояснювальна записка до робочого проекту повинна містити такі матеріали:
проектні роботи із зазначенням усіх пунктів та реперів, які задіяні у спостереженнях і всіх векторів, що підлягають вимірюванню;
програма робіт на об'єкті з відображенням періоду та часу роботи на пункті, маршрутів переміщення на об'єкті;
роздруковані графіки зниження геометричного фактора та графіки-зариси на пунктах, де є перешкоди;
технологія виконання робіт з обґрунтуванням вибору методу вимірювання та часу спостереження на пунктах.
