Оцінювання ефективності інноваційної політики на основі бечмаркінгу

Розроблення політики, практика оцінювання	Бечмаркінг	Оцінка (від 1 до 5)
Відкритість процесу розроблення полі­тики	Політика здійснюється на основі врахування інтересів усіх учасників процесу і на всіх етапах
Якість вхідних параметрів при роз­робленні політики	Розроблення політики постійно ґрунтується на отриманих даних
Регулярність і про­зорість моніторингу політики та процесу оцінювання	Усі основні документи й інструменти підлягають розгляду всіма зацікавле­ними суб'єктами
Визначення впливу на інновації змін у правилах і регу­люванні інших сфер	Існує добре структурова- ний процес оцінювання нових заходів регулювання у сфері інновацій, які вра­ховуються в інших доку­ментах політики
Дієвість механізмів координації	Добре організована, узго­джена система координації політики на рівні влади й агентств
Поєднання зовніш­нього та внутріш­нього оцінювання заходів інноваційної політики	Урахування досвіду «кращих практик» (систематичне залучення зовнішніх екс­пертів, засноване на даних якісне оцінювання окремих звітів про реалізацію тощо)
Прозорість і опри­люднення резуль­татів оцінювання	Усі результати публіку­ються і/чи обговорюються публічно

12. Висновки за результатами оцінювання ефективності інноваційної політики.

Головним критерієм визначення основних цілей іннова­ційної політики є динаміка балових оцінок інноваційного розвитку порівняно з розрахованими баловими оцінками по інших країнах, регіонах, галузях, підприємствах. Це дозволяє отримати інформацію про дієвість та результативність впливу органів управління на реалізацію головної мети - розвитку соціально-економічних процесів на інноваційній основі.

Загалом, рівень і характер інноваційної політики можна правильно оцінити тільки в контексті розвитку і з ураху­ванням складу прихильників інновацій у відповідній країні. При оцінюванні різних заходів політики необхідно врахову­вати цю структурну характеристику. Наявність або відсут­ність прихильників інновацій має важливе значення при роз­гляді можливості перенесення інструментів політики, що застосовуються в передових країнах, у країни наздоганяючого розвитку.

Таким чином, сучасна результативна інноваційна полі­тика передбачає застосування системного підходу стосовно предметної галузі знань, комбінації методів, засобів та меха­нізмів управління інноваціями з широким застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначене вимагає нових методів аналізу, в основному міждисциплінарного характеру, для розуміння інноваційної поведінки, її детермі­нантів і впливів на рівні людини, фірми й організації. Для того щоб така політика була успішною, вона повинна мати довгострокову перспективу й користуватися широкою під­тримкою різних зацікавлених осіб.