- •1 Предмет та завдання юридичної психології. Як вони змінювалися у історичному просторі 19-20 ст.?
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3)Рання юридична психологія. Формування юридичної психології як науки.
- •4. Система сучасної вітчизняної юридичної психології
- •5. Методи юридичної психології. Їх відмінність від загальнопсихологічних методів.
- •8. Поліграф, історія розвитку та сучасне застосування. Принципи роботи з поліграфом у юридичній психології
- •9. Основні теорії юридичної психології (психоаналіз, аналітична психологія, індивідуальна психологія, біхевіоризм, транс персональна психологія, гуманістична психологія). Психоанализ
- •Аналитическая теория личности
- •Бихевиоризм
- •Трансперсональная психология - как новое направление в психологической науке
- •Гуманистическая теория личности
- •Индивидуальная психология
- •10. Исследование индивидуально-личностных черт юриста
- •2. Эмоциональная устойчивость личности юриста:
- •3. Высокий уровень интеллектуального развития, познавательная (когнитивная) активность юриста:
- •4. Коммуникативная компетентность юриста:
- •11. Добір засобів діагностики психічних процесів юриста
- •Батарея психологічних методик для дослідження особистості працівника юридичної сфери.
- •Завдання психолога при проведенні профвідбору в юридичній сфері.
- •15.Дослідження ефективності способів регуляції емоційних станів робітника юридичної сфери.
- •16. Дослідження індивідуально-особистісних рис юриста.
- •2. Эмоциональная устойчивость личности юриста:
- •3. Высокий уровень интеллектуального развития, познавательная (когнитивная) активность юриста:
- •4. Коммуникативная компетентность юриста:
- •17.Складання психологічної характеристики робітника юридичної сфери.
- •18. Психологічні особливості діяльності юриста.
- •19. Формування особистості юриста
- •20. Особистісний підхід в юп
- •21. Психологічні процеси та якості у юп
- •22.Особистість та соц.Гр. У юп
- •Чинники згуртованості коллективу працівників юридичної сфери
- •Характеристики високо згуртованих груп працівників юридичної сфери.
- •Умови для формування згуртованої групи юридичних працівників.
- •24. Поняття групових занять з робітниками юридичної сфери.
- •Свідомість та самосвідомість. Громадянська відповідальність особистості у юридичній психології.
- •28. Професіограми фахівців у юридичній психології.
- •29. Особистість юриста і професійний аспект його діяльності: психологія слідчої діяльності, психологія прокурорської, нотаріальної та адвокатської діяльності.
- •30. Вплив соціально-психологічної дезадаптації на рівень поведінки індивіда, що відхиляється.
- •31. Зв’язок соціальної дезадаптації та криміналізації індивіда.
- •32. Поняття первинної, вторинної, третинної профілактики у юридичній психології
- •36. Психологічні основи процесу перевиховання засуджених.
- •37. Поняття віктимності. Евентульна та децидівна віктімність.
- •39. Динаміка особистості засуджених і виховний процес.
- •40 Психологічний портрет осудженого, який складається психологом.
- •26. Вплив групи на формування особистості
- •43. Завдання виправно-трудової психології (завдання психолога у виправно-трудових закладах).
- •48. Підліток та злочин: соціальні, психологічні та біологічні детермінанти.
- •50. Виправно-трудова і корекційна психологія.
10. Исследование индивидуально-личностных черт юриста
Можно выделить 5 основных факторов профессиональной пригодности юриста, включающих соответствующие им комплексы профессионально значимых психологических качеств:
1. Высокий уровень социальной (профессиональной) адаптации - фактор связан с нормативностью поведения юриста в любых, в том числе сложных,
экстремальных условиях проф. деятельности. К качествам личности, формирующим указанный фактор, следует отнести:
высокий уровень правосознания;
честность, гражданское мужество, совестливость;
принципиальность в борьбе с нарушителями правопорядка;
обязательность, добросовестность, исполнительность, дисциплинированность.
2. Эмоциональная устойчивость личности юриста:
устойчивость к стрессу, высокий уровень самоконтроля над эмоциями и поведением, работоспособность в критических, вызывающих фрустрацию ситуациях;
развитые адаптивные свойства нервной системы, сила, уравновешенность, подвижность, чувствительность, активность, динамичность, лабильность, пластичность нервных процессов, позволяющие на должностном уровне сохранять работоспособность в состоянии утомления, способность адекватно реагировать на различные события.
3. Высокий уровень интеллектуального развития, познавательная (когнитивная) активность юриста:
развитый интеллект, широкий кругозор, эрудиция;
гибкое, творческое мышление, умственная работоспособность, умение выделять главное;
активность, подвижность психических познавательных процессов;
развитое воображение, интуиция, способность к абстрагированию, рефлексии.
4. Коммуникативная компетентность юриста:
способность устанавливать эмоциональные контакты с различными участниками общения, поддерживать с ними доверительные, в необходимых пределах, отношения;
проницательность, способность понимать внутренний мир собеседника, его психологические особенности, потребности, мотивы поведения, состояние психики;
доброжелательное, вежливое отношение к людям, умение слушать участника диалога, эмпатийность;
свободное, гибкое владение вербальными и невербальными средствами общения;
умение в конфликтных ситуациях проводить адекватную стратегию коммуникативного поведения, менять в зависимости от обстоятельств стиль общения;
способность к сотрудничеству, достижению компромиссов, соглашений, развитый самоконтроль над эмоциями, настроением в экстремальных ситуациях;
адекватная самооценка;
чувство юмора.
5. Организаторские способности - позволяют юристу оказывать управляющее воздействие на различных людей, с которыми приходится вступать в диалог в процессе профессионального общения:
активность, инициативность, находчивость, смелость;
решительность, настойчивость, целеустремленность;
умение выделять главное, прогнозировать последствия принимаемых решений, самостоятельность;
чувство ответственности за свои действия и поступки;
организованность, собранность, аккуратность в работе.
Также эффективность труда юриста зависит от мотивационной сферы его личности: в какой мере в ней доминируют социально значимые мотивы, потребность в достижении успехов в работе, в завоевании профессионального престижа, авторитета и уважения среди сотрудников, а также
граждан, чьи законные права и интересы ему приходится защищать.
Методики, при помощи которых можно изучать личность юриста:
- шкала прогрессивных матриц Равена
- 16-факторный личностный опросник Р.Б. Кеттелла
- стандартизированный метод исследования личности (СМИЛ) – адаптированный
- цветовой тест Люшера
- опросник «Уровень субъективного контроля» Эткина
- опросник УСК
- тест «Стратегии поведения в конфликтной ситуации» Томаса.
