- •Визначення предмету історії психології
- •Основні принципи побудови історико-наукового знання
- •Науково-категоріальний аналіз наукового психологічного пізнання
- •4. Періодизація історії психології
- •5.Зародження психологічної думки в Древній Індії
- •6. Зародження психологічної думки в Древноьому Китаї
- •7. Вчення про душу в античній психології
- •9. Розвиток психологічних ідей в арабоязичній науці ( Ібн Сіна, Ібн-Рошд, Ібн-аль-Хайсам та ін.)
- •10. Схоластичні системи в Євопі: аверроїзм і томізм Аквінського
- •Номіналізм Бекона
- •12. Психологія в епоху італійського Відродження
- •13. Емпіричний напрямок в іспанскій психології
- •14. Вплив філософії на психологію
- •15.Проблема співвідношення душі і тіла і механіцизм Декарта
- •16.Становлення асоціативної психології ( Дж. Берклі, д. Гартлі, т. Гоббс, Дж. Локк та ін.)
- •17.Становлення емпіричної французької психології (в. Кондильяк, ж. Ламетрі, к. Гельвецій та ін.)
- •18.Німецька емпірична психологія і. Ф. Гербарта
- •19.Розвиток асоціативної психології в Англії: т. Браун, Дж. Мілль, Дж. Ст. Мілль, а. Бен, г. Спенсер.
- •20.Вплив фізіології на розвиток психології: дослідження функцій мозку і нервової системи (м. Холл, п. Флоранс, п. Брока, г. Фрітш)
- •21.Специфічна енергія органів чуття. Психофізична позиція й.Мюллера. Виникнення Берлінськоо фізичного центру.
- •22.Аналіз витоків експериментальної психології в Європі. Німеччина як передова наукова країна
- •23.Психофізіологія органів чуття та образ світу у вченні Гельмгольца.
- •24.Виникнення психофізики та психометрії(е.Вебер, т.Фехнер,ф.Дондерс, з.Екснер)
- •25.Нова психологія Вундта як результат лабораторних досліджень в Гейдельбергському та Лепцизькому університетах.
- •26.Дослідження досвіду свідомості в наукових проектах Вундта. Метод інтроспекції
- •27.Психофізичний паралелізм г.Ебінгауза та інтерференційна теорія забування г.Мюллера
- •28.Проблема інтенційних актів свідомості Брентано
- •29. Психологія функцій к.Штумпфа як протистояння психологічній позиції в.Вундта( все що знайшла по цьому Штумпфу)
- •30.Вюрцбургська школа психології о.Кюльпе, її досягнення і розходження з поглядами Вундта
- •31. Структуралізм е.Тітченера: зміст свідомого досвіду, інтроспекція, елементи свідомості.
- •32. Основні відмінності методу інтроспекції Тітченера від методу Вундта. «Помилка стимулу» Тітченера.
- •33. Інноваційні погляди Тітченера на роль жінки в психології.
- •35. Еволюційні ідеї ч.Дарвіна та їх вплив на розвиток функціоналізму в психології.
- •36. Питання диференціальної психології ф.Гальтона як передумова виникнення функціоналізму в психології.
- •37. Соціальний дарвінізм г. Спенсера та його синтетична філософія.
- •38. Основні положення функціональної психології у.Джеймса. Цінність прагматизму для психології.
- •39. Чиказька школа як офіційне визнання функціональної психології (Дж.Дьюі, Дж.Енджел, г.Керр та ін.)
- •40. Динамічна психологія р.Вудвортса як один з напрямків функціоналізму.
- •41.Економічна ситуація та прикладна психологія у Штатах.
- •42. Становлення і розвиток соціальної психології.
- •43. Французька соціологічна школа е. Дюркгейма
- •44. Психологія колективних уявлень Леві-Брюля
- •45. Соціальний атом та психодрама Морено
- •46.Становлення і розвиток дитячої психології.
- •47. Операціональна теорія інтелекту ж. Піаже
- •48. Вчення а.Валлона про розвиток дитини.
- •49.Становлення та розвиток диференціальної та клінічної психології.
- •50.Предмет біхевіоризму та його методи у вченні ….
- •51. Аналіз умов виникнення необіхевіористських напрямків в психології в контексті теорії протистояння біхевіоризму в. Мак - Дугалла.
- •52. Гіпотетико-дедуктивна теорія к. Халла
- •54. Операціоналізм е.Гатрі в біхевіоризмі.
- •55. Радикальний біхевіоризм б.Скінера.
- •56. Теорія соціально-когнітивного научіння Дж.Роттера та а.Бандури.
- •Гештальтпсихологія як прогресивний напрямок розвитку німецької психології. Вплив феноменології на виникнення гештальтпсихології.
- •Становлення і розвиток гештальтпсихології м.Вертхеймера, к.Коффкі, в.Келера.
- •59. Проблема особистості в гештальтпсихології та теорія поля к.Левіна.
- •60. Умови виникнення психоаналізу з.Фрейда. Механіцизм і детермінізм фрейдовської системи психічного
- •64. Неофрейдизм: аналітична теорія Юнга, соціокультурна теорія Хорні, індивідуальна психологія Адлера.
- •68. Відкриття першого московського психологічного інституту під керівництвом Челпанова та Корнілова.
- •69. Культурно-історичної концепції л. С. Виготського
- •70. Внесок Леонтьева у розвиток радянської психології
- •71.Філософсько-психологічна концепція (с. Л. Рубінштейн)
- •72. Антропологічна теорія б.Г.Ананьєва
- •73. Розвиток галузей радянської психології
- •2. Стан психологічного знання в Росії на початку XX століття
- •4. Розвиток радянської психотехніки
- •5. Розвиток радянської педології
- •6. Розвиток психоаналізу в Росії
- •7. Трагедія прикладної психології в Росії в 30-і роки
Гештальтпсихологія як прогресивний напрямок розвитку німецької психології. Вплив феноменології на виникнення гештальтпсихології.
Гештальтпсихологія (Gestalt — цілісна форма, образ, структура) - одна з найбільших шкіл зарубіжної психології 1-ї половини 20 ст., що висунула центральну тезу про необхідність проведення принципу цілісності при аналізі складних психічних явищ. Виникнення гештальтпсихології пов'язане із загальною кризою механістичного світогляду на рубежі 19—20 ст. й асоціативної психології як специфічної форми цього світогляду в психологічній науці. Отже, гештальтпсихологія розвивалася внаслідок протесту проти біхевіоризму і існуючих раніше психологічних напрямків. Її представники вважали, що поведінка — щось більше, ніж зв'язування рефлексів; вона цілісна й, отже, цілісний підхід до психіки протиставлявся гештальтпсихологами всім іншим напрямкам.
Гештальтпсихологія виходила з вчення Ф. Брентано та Е. Гуссерля про інтенціональності свідомості. Головні представники - М. Вертгеймер, В. Келер, К. Коффка провели дослідження в області сприйняття, принципи яких були перенесені на вивчення мислення, а також - особистості (К. Левін). Дослідження охоплювали сприйняття, мислення, потреби, афекти, волю.
Як і у будь-якого наукового напрямку, у гештальт-психології були свої історичні попередники. Відображення її головного принципу, заснованого на цілісності сприйняття, можна знайти в роботах німецького філософа Іммануїла Канта, який стверджував, що, коли ми сприймаємо те, що називаємо об'єктами, ми маємо справу з психічними процесами, які можуть здатися нам складеними з окремих чутливих елементів. Ці елементи значною мірою справді організовуються апріорно, саме наш розум у процесі сприйняття формує єдиний досвід.
Засновник гештальт-психології Макс Вертхеймер, зазначав, що «найважливіший імпульс» розвитку нових ідей додали саме роботи Еренфельса, який припустив, що існують якості, які не можуть бути пояснені простим комбінуванням елементарних відчуттів. Він назвав їх якості форми (gestalt qualitaten) - тобто якостями, заснованими на чомусь, що не сприймається індивідуальними відчуттями. Наприклад, мелодії властиве якість форми, яке вона зберігається і при перекладі мелодії в будь-яку іншу тональність. Іншими словами, мелодія не залежить від сприйняття елементарних відчуттів. Тобто саме розум надає форму нашим елементарним відчуттям.
Дослідження Вільяма Джемса, який виступав проти ідеї атомізму, також послужили основою для створення гештальт-психології. Джемс розглядав елементи свідомості лише як абстрактних понять. Він підкреслював, що ми сприймаємо об'єкти як єдине ціле, а не як набір відчуттів.
Гештальтпсихологія сформувалася під час панування ідеалістичної філософії, що, природно, відбилося на її спрямованості. Також на виникнення гештальт-психології вплинув феноменологічний рух. Феноменологія вивчає неспотворений опис безпосереднього досвіду в тому вигляді, в якому він відбувається, без аналізу окремих елементів. Іншими словами, вона використовує нескоректоване спостереження, при якому досвід не розбивається на окремі елементи і не розчленовується ніяким іншим чином. Феноменологія досліджує прості, якоюсь мірою навіть примітивні переживання людей, що керуються тільки здоровим глуздом, протиставляючи їх переживанням підготовлених спостерігачів, що мають певну внутрішню орієнтацію.
Група психологів феноменологічного напряму працювала в лабораторії Мюллера в Геттінгенському університеті в Німеччині в період з 1909 по 1915 рік - саме в той час, коли почався розвиток руху гештальт-психології. Роботи цієї групи прискорили формальне створення школи гештальт-психології, яка згодом успадкувала підхід феноменологів.
