1. Періоди існування Київської держави:

І. – зародження держави:

• вихідний етап – Київське князівство середини ІХ ст. – правління Аскольда та Діра;

• основний етап – князювання Олега (Віщого);

• заключний етап (Ігор, Ольга, Святослав).

ІІ – розквіт держави;

ІІІ - занепад держави.

Прихід до влади Олега (окремі історики пояснюють його прихід, як перший державний переворот) Олег - ? воєвода Рюрика- ? вихователь Ігоря - ?

2. Внутрішня політика:

• Утворення міст – опорних пунктів центральної влади племінних князівств (удільних);

• Розправився над Новгородом через небажання приєднатися до Києва (300 футів срібла данини);

• Утворилася держава на південних землях;

• Встановив систему збирання данини (полюддя); судочинство, адміністративну систему (опорні міста), хоч слабо розвинену;

• Київська Русь складалася як поліетнічна держава ( входило 20 різних народів);

3. Зовнішні відносини:

а) Похід на Візантію 907 р. (описаний в „Повісті минулих літ” Н. Літописця);

б) Підписання угоди з Візантією 911 р: * мир; *контрибуція; *пільги купцям та послам; визначення правових норм взаємовідносин;

в) Східний похід на Арабський халіфат 912 р.

Дані походи забезпечували ринки збуту товарів, які одержували шляхом збору данини.

4. Устрій ранньофеодальної держави Київська Русь:

а) Форма держави ІХ –Х ст. – дружинна (таку назву дає Мельников). Княжа дружина, верхівка якої утворювала примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини;

б) Характерні риси ранньофеодальної держави:

• князівська влада не є повною і остаточною;

• народні віче зберігають значну роль; (народне віче - народні збори у Давній Русі: обговорювали кандидатуру на княжий престол; приймали рішення про укладання угод; приймали рішення про військові походи; проводили розподіл посад).

• залежність підвладного населення обмежується різноманітними повинностями, а не прикріпленням до землі;

• князь продовжував збирати народне ополчення. призначав урядників; керував військом; здійснював політичне керівництво державою; представляв дружину у міжнародних зв”язках; міг звертатися до Боярської ради за порадою.

• Княжа влада - тисяцькі (представники князя в містах і управляли ополченням під час війни; - соцькі, десятники, тіуни, вірники - представники князя виконували військово-адміністративні, судові функції, та збирання податків; дружина - постійне військо князя.

в) Характерні риси феодального ладу:

• Особиста залежність селян від феодала ;

• Основні соціальні стани суспільства:

  • Привілейовані: великий князь, духовенство, удільні князі, бояри, знатні землевласники, дружинники, заможні городяни.

  • Чорні люди: смерди, закупи, рядовичі, холопи/ ремісники, міські низи, торговці.

• Власність феодала на землю ;

• Натуральний характер виробництва;

• Виконання селянами феодальних повинностей на користь феодала.

5. Форми феодальної залежності:

А) Повинності:

• Полюддя - збір князем данини на підвладних землях;

• Повоз – підвладне населення везе данину князю;

б) Стани:

• Закупи – селяни одержували від бояр суду („купу”) грошима, зерном чи худобою;

• Рядовичі – укладали різноманітні договори з феодалами („ряд”);

• Холопи – раби в господарстві феодала.

Отже, була остаточно сформована ранньофеодальна держава Київська Русь.