Напад печенігів на Подніпров"я (968 р.)

• Повернення князя,

• Прогнав з Київської землі печенігів

• Здійснив реформу управління 969 р. – синів поставив намісниками:

• В Києві – Ярополк

• Древлянська земля – Олег;

• Новгород – Володимир

Це перший крок до здійснення мети- утворення Дунайсько-дніпровської держави

• 969 р. – другий похід на Балкани

• Успіхи в захопленні територій;

• Розгром Візантією русичів

• 971р. – мирний договір під Доростолом

  • Князь відмовився від нападів на Візантію;

  • Відмовився від претензій на Крим та Болгарію

• 972 р. – повертаючись на Русь попав в засідку печенігів і загинув

Характерні риси цього періоду:

• Спроби вписатися в геополітичний простір

• Розширення території

• Зосередження уваги на зовнішню політику

• слабкість великокнязівської влади

• влада ще не була чітко централізована

• формувалася система васально-ієрархічних відносин.

Володимир Святославович (Великий) – 978 – 1015 рр.

• Історики умовно називають час правління Володимира ранньофеодальною монархією, чітко виражені характерні риси в другій половині його правління;

• Значення його правління полягає в тому, що він ніби поєднав 2 доби: пізню родоплемінну

й ранню феодальну, - богатирська доба.

1. Реформаторська діяльність.

а) Адміністративна (викликана протиріччям між владою центрального князя і владою периферійних лідерів):

• посадив намісниками своїх дружинників у багатьох містах – перший етап

• на другому етапі: на чолі великих міст він поставив 12 своїх синів;

• 988 р. реформу завершив – що дуже зміцнило державу.

Б) Територіальні зміни:

• Повертає до Русі хорватів, дулібів(981 р.);

• радимичів, в”ятичів (981-984 р.);

в) Володимир – будівничий:

• розбудова міста Києва ( дитинець—фортеця)

• зміцнив рубежі держави: * розгорнута система валів, * фортець, * укріплених міст;

• боротьба з печенігами;

г) Судова реформа (необхідність вироблення закону , який регулював би правові відносини в суспільстві)

• удосконалював існуючий кодекс звичаєвого права – “Закону Руського” – пристосування

його до умов часу;

• „Устав земляний” Володимира – продовжив політичну лінію , яку намітила Ольга „Устави”, „ Уроки”;

• розмежував єпископські та гродські суди;

д) Військова: створив наймане військо.

ж) Релігійна реформа:

• Причини реформи:

• суперництво служителів язичницького культу (волхви, відуни) з князівською владою;

• язичництво роз”єднувало слов”янські племена;

• налагодження стосунків з Європою та Візантією;

• необхідність об”єднання народу навколо однієї віри.

• Етапи реформи (послідовність реформи) :

• створення пантеону з шести головних богів “шестибожіє” на чолі з Перуном – провалилася 980р.;

• прийняття рішення про обрання монотеїстичної релігії ;

  • заключний етап – хрещення – 988 р. у Корсуні Володимира:

    • хрещення киян,

    • хрещення іншого населення,

    • початок широкого церковного будівництва – Десятинна церква;

    • створення Київського єпископату (на чолі якого довгий час стояли греки).

Історичне значення християнізації - християнство стало центральною ідеологією в державному і культурному житті України – Русі.

2. Наслідки реформ:

• зміцніла влада великого князя;

• Київська Русь стала визнаною в світі християнською державою;

• розпочався бурхливий розвиток торгівлі;

• розпочато кам”яне архітектурне будівництво;

• посилилися культурні зв”язки;

• формувалась нова мораль і культура.

Київська держава за правління Я. Мудрого (1015-1054 р.)

Після смерті Володимира боротьбу за владу вели: Святослав, Мстислав, Ярослав, Борис, Гліб, Святополк.

Хід цієї боротьби:

• загинули - Святослав, Борис, Гліб;

• 1015 р .- Ярослав в Києві;

• 1017 р. - переміг печенігів і правив в Києві – розповіді в „Повісті минулих літ”;

• 1018 р. - Святополк з Болиславом захоплюють Київ;

• 1019 р. Ярослав вибиває їх з Києва і на Альті остаточно перемагає в битві.

Причина цієї боротьби: невизначеність спадкоємності влади.

Наслідок: Децентралізація влади через протиріччя великого князя та удільних князівств.

Внутрішня політика:

1. Посилення централізації держави: (через ув”язнення брата Судислава – Псков; відсторонення від влади посадника новгородського К. Добринича, племінника Брячислава змусив силою до покори; з Мстиславом чернігівським домовився про сфери впливу у Північній Русі.)

2. Захист рубежів – будівництво захисних споруд , фортець, нових міст (Юр”їв, Корсунь)

• 1036 р. – розбив печенігів (в знак перемоги побудував Софійський собор.)

• визволив від поляків Белз і Червону Русь;

• закріпив західні кордони, приборкав ятв”язькі та литовські племена (заснував м. Ярослава)

3. Розвиток культури: відкриті школи, бібліотека, лікувальні установи при монастирях.

4. Розбудова законодавчої бази – „Руська правда” - регулювання суспільних відносин.

5. Розбудова Києва:

• Місто Ярослава : вали – 3,5 км, висота – 14 м, ширина – 30 м з ровами наповнені водою і високі дубові стіни – оборонна споруда;

• Споруджено Золоті ворота з церквою Богородиці Благовіщення;

• Побудовано Печерську лавру;

• Монастир св. Георгія і св. Ірини з монастирською лікарнею;

6. Пожвавилася торгівля;

7. Висвятили свого митрополита Іларіона (1051-1054 р., потім знову митрополитами були греки); „Закон і благодать” – твір митрополита Іларіона.

Зовнішня політика:

1. Зміцнення зовнішньополітичних відносин шляхом укладання шлюбів – „тесть Європи”

• Анна – за французьким Генріхом Першим;

• Анастасія – за угорським Андрієм Першим;

• Єлизавета – за норвезький Гарольд;

• с. Добронєга (сестра) – за польським Казимиром;

• Всеволод – взяв константинопольську принцесу Марію;

2. Відносини з країнами Європи:

• Візантією : * дружні; * 1043р. – війна, викликана зміною курсу політики Костянтина – ІХ;

1046р. – мир, що закінчився шлюбом;

• Відносини з Німеччиною

• Відносини з Польщею: * допомагав у бортьбі з *Мозовією,* Помор”ям,* Прусією, * ятв”ягами;

Значення правління Я. Мудрого: