- •Цивільне право як приватне право.
- •Предмет цивільного права.
- •Принципи цивільного права.
- •Функції і система цивільного права.
- •Поняття цивільного законодавства.
- •Акти цивільного законодавства. Конституція – основа цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України 2003р., його структура.
- •Співвідношення закону і договору.
- •Міжнародні договори і акти цивільного законодавства України.
- •Дія актів цивільного законодавства у часі, у просторі і по колу осіб.
- •Аналогія закону і права.
- •Поняття та елементи цивільного правовідношення.
- •Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків.
- •Поняття захисту цивільних прав та інтересів.
- •Захист цивільних прав та інтересів іншими юрисдикційними органами.
- •Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
- •Відшкодування моральної шкоди.
- •Визнання незаконним акту органу державної влади, органу влади арк та органу місцевого самоврядування.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи та її обсяг.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи, її зміст та види. Емансипація.
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та її наслідки.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та її наслідки.
- •Опіка та піклування.
- •Право фізичної особи на здійснення підприємницкої діяльності.
- •Цивільно-правова відповідальність фізичної особи – підприємця.
- •Банкрутство фізичної особи – підприємця.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичної особи.
- •Організаційно-правові форми юридичної особи.
- •Установчі документи юридичної особи та їх зміст.
- •Створення та державна реєстрація юридичної особи.
- •Правоздатність юридичної особи.
- •Дієздатність юридичної особи. Органи управління юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи.
- •Юридичні особи приватного права та юридичні особи публичного права.
- •Підприємницькі товариства, їх види.
- •Поняття виробничого кооперативу.
- •Правові форми участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах.
- •Органи та представники юридичних осіб публічного права.
- •Відповідальність юридичних осіб публічного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •Речі як об’єкти цивільних прав та їх класифікація. Майно. Цілісний майновий комплекс. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав. Результат творчої діяльності, інформація, особисті немайнові блага фізичної особи.
- •Поняття правочину. Місце правочинів в системі юридичних фактів.
- •Умови дійсності правочинів. Презумпція правомірності правочину.
- •Форми правочину. Державна реєстрація окремих правочинів.
- •Місце вчинення правочину.
- •Відмова від правочину.
- •Поняття та види недійсності правочину. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •Поняття та підстави представництва. Випадки можливої реалізації суб’єктивних прав.
- •Правові наслідки вчинення правочину представником.
- •Передоручення. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Представництво за законом.
- •Представництво за довіреністю. Поняття, форми та строк довіреності.
- •Комерційне представництво.
- •Поняття строку та терміну, їх класифікація.
- •Поняття позовної давності, її застосування. Види позовної давності.
- •Поняття особистих немайнових прав, їх класифікація.
- •Особисті немайнові права фізичної особи та їх види.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Захист особистих немайнових прав.
- •Захист честі, гідності та ділової репутації.
Функції і система цивільного права.
Функції цивільного права становлять правові категорії, які відображають елементи змістовної характеристики зазначеної правової галузі й характеризують її в цілому, тому мають суттєве методологічне значення для пізнання явищ, що охоплюються предметом цивільного права.
Загальноправовими функціями, що виявляються на цивілістичному рівні, є:
1) інформаційно-орієнтуюча функція — ознайомлення суб’єктів цивільних відносин із концепцією прав людини (приватної особи), принципами визначення положення приватної особи, загальними тенденціями правового регулювання у цій сфері тощо;
2) виховна (попереджуючо-виховна, превентивна) функція — виховання поваги до права взагалі, цивільних прав інших осіб, правопорядку тощо;
3) регулятивна функція — упорядкування цивільних відносин, наданні прав та обов’язків учасникам цих відносин, встановленні правил поведінки суб’єктів цивільного права;
4) охоронна (захисна) функція — забезпечує юридичну можливість захисту порушених суб’єктивних майнових чи особистих прав і сприяє їх певній нормалізації шляхом визначення правових засобів належного виконання цивільних прав та обов’язків, встановлення заходів щодо захисту і відповідальності за цивільні правопорушення тощо.
Специфічними цивілістичними функціями у сфері цивільних відносин є:
а) уповноважуюча — цивільне право створює нормативну базу, передумови для саморегулювання у сфері приватного права, визначає принципи внутрішнього регулювання, яке здійснюється шляхом укладання правочинів учасниками цивільних правовідносин;
б) компенсаційна — забезпечує можливість відновлення порушених цивільних прав та інтересів на еквівалентній основі;
в) превентивна функція — відповідні законоположення набувають попереднього інформативно-сигнального значення запобіжного засобу, своєрідного стимулювання особи утримуватися від певних правопорушень, від посягань на суб’єктивні права інших осіб.
Система цивільного права — це сукупність окремих частин-підгалузей, інститутів, субінститутів, цивільно-правових норм, що знаходяться у внутрішньому логічному зв’язку і залежності між собою.
Цивільно-правові норми — правові приписи, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини їх учасників.
Цивільно-правовий інститут — це певні групи цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини (напр., юридична особа).
Субінститут — складова цивільно-правового інституту, яка є групою цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини у межах певного інституту (напр., інститут купівлі-про- дажу має такі субінститути: роздрібна купівля-продаж, поставка тощо). Сукупність юридичних інститутів, які регулюють однорідні відносини, складають підгалузь цивільного права (напр., однією з п’яти підгалузей цивільного права України є особисті немайнові права фізичної особи).
Цивільне право України поділяється на Загальну й Особливу частини. Норми першої мають свої загальні положення у таких інститутах як право власності, інститут послуг тощо. Спеціальну частину цивільного права утворюють норми про: особисті немайнові права фізичної особи; право власності та інші речові права; право інтелектуальної власності; зобов’язальне право; спадкове право.