- •1. Поняття менеджмент і необхідність управління організаціями.
- •2. Менеджмент як вид професійної діяльності.
- •3. Рівні управління та їх характеристика.
- •4. Ролі менеджера в організації.
- •5. Еволюція управлінської думки.
- •6. Класична теорія менеджменту
- •7. Поведінкова (неокласична теорія менеджменту)
- •8. Процесний, системний, ситуаційний підходи до управління
- •9. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень
- •10. Процес прийняття управлінських рішень.
- •11. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •12. Сутність планування як функції управління
- •13. Типологія планів в організації
- •14. Цілі управлінського планування
- •15. Класифікація цілей організації
- •1. За рівнем абстракції:
- •26. Опір організаційним змінам
- •27. Поняття та основні категорії мотивації як функції менеджменту
- •28. Змістовні мотиваційні теорії
- •29. Процесні мотиваційні теорії
- •30. Теорія ієрархії потреб а. Маслоу
- •31)Теорія потреб Девіда Макклеланда
- •32)Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •33) Модель мотивації за врумом
- •35)Поняття і сутність лідирування
- •36. Поведінковий підхід до лідирування.
- •37.Ситуаційний підхід до лідирування.
- •38.Теорія х та у Дугласа МакГрегора.
- •39. Стилі керування за Блейком та дж. Моутоном.
- •40. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера.
- •41. Теорія “життєвого циклу” п. Херсі і к. Бланшара.
- •42. Поняття та види контролю
- •44. Основні складові системи фінансового контролю
- •45. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
- •Інструменти операційного контролю
- •47 Процес комунікацій та його етапи
- •48Міжособові і організаційні комунікації
- •49 Управління комуніфікаційними процесами
- •50. Поняття та види методів управління
- •51. Адміністративні методи управління
- •52. Економічні методи управління
- •53. Соціально-психологічні методи управління
32)Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
Теорія мотиваційної гігієни розроблена Фредеріком Герцбергом на основі даних опитування, мета якого полягала у визначенні ситуацій, за яких працівники відчували задоволеність чи незадоволеність роботою. Обробка даних опитування дозволила вирізнити дві групи факторів: фактори, які спонукають людину до високопродуктивної праці і викликають задоволення від роботи. Такі фактори отримали назву "дійсних (істинних) мотиваторів"; фактори, що викликають незадоволення в процесі роботи. Такі фактори називаються "гігієнічними".
Дійсні мотиватори: Визнання результатів праці (заслуг) працівника, Змістовність праці (можливість розвитку особистості), Досягнення (успішність) в роботі, Високий ступінь відповідальності,Просування службою,Можливості творчого та ділового зростання.
Гігієнічні фактори: Заробітна платня, Умови праці,Соціально-трудова політика фірми, Міжособові стосунки в колективі,Ступінь контролю з боку керівника,Ставлення безпосереднього керівника. На думку Ф. Герцберга, фактори, що викликають задоволеність і незадоволеність працею, не слід протиставляти. Кожна з цих груп факторів знаходиться нібито у власній шкалі вимірювання, де одні діють в діапазоні від (–) до (0), а інші – від (0) до (+)
Гігієнічні фактори формують середовище, в якому виконується робота. Якщо вони відсутні чи недостатньо виражені, у працівника виникає почуття незадоволеності. Якщо вони достатні, то самі не спроможні мотивувати людину. У кращому випадку гігієнічні фактори здатні сформувати нейтральне ставлення до роботи.
Задоволеність роботою спричиняють лише мотиваційні фактори.
Отже, згідно теорії “мотиваційної гігієни”, для того, щоб створити ситуацію мотивації,керівник має забезпечити наявність не тільки гігієнічних, але й мотиваційних факторів.
Мотиваційні фактори пов’язані з характером і сутністю самої роботи. Звідси логічно витікає запропонований Ф. Герцбергом метод "збагачення праці". Метод "збагачення праці" побудований на припущенні, що працівники повинні бути особисто зацікавлені в виконанні тієї чи іншої роботи. Для створення ситуації особистої зацікавленості необхідно, щоб будь-яка виконувана робота відповідала трьом таким вимогам: робота має бути значущою, тобто працівник на підставі власної системи цінностей повинен розуміти важливість виконання саме цієї роботи. Іншими словами, робота повинна: пред’являти до працівника вимоги, що мобілізують його здібності; мати певну завершеність, тобто конкретний результат. передбачатипевну частку відповідальності виконавців. Ступінь цієї відповідальності визначає інтерес працівника до роботи. Зокрема, працівнику необхідно надати: свободу дій в плануванні його роботи; можливість вибору способу виконання; певну свободу і незалежність від дріб’язкової опіки і жорсткого контролю з боку керівника. наявність зворотного зв’язку. При цьому суттєвим є як спосіб, так і оперативність отримання працівником інформації про результати і якість його праці.