3. Міжнародні торги (мт):

відкриті – такі, у яких мають право брати участь усі бажаючі фізичні і юридичні особи;

закриті – такі, у яких беруть участь найбільш авторитетні фірми за спеціальними запрошеннями.

Принципова відмінність МТБ і МА від МТ полягає в тому, що перші організовують продавці, а останні – покупці.

 

9.7. Генеральна угода з тарифів і торгівлі / Світова організація торгівлі (гатт/сот)

 

Основних успіхів політика лібералізації досягла  в  області мит, загальний  рівень  яких у післявоєнний період істотно скоротився.  Сам характер митних тарифів обумовлює їхню  лібералізацію на широкій міжнародній основі.  З цим пов'язане створення відповідного міжнародного інституту  -  Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

ГАТТ була підписана в Женеві в 1947 р. і набрала с 1 січня

1948 р. для 23 країн, що її підписали, являла собою багатосторонньою міжнародну угоду, що містить звід правових норм, на яких ґрунтувалися торговельні відносини між країнами-учасницями.

Місцезнаходження – Женева (Швейцарія).

ГАТТ виконувала функції:

вплив на державну торговельну політику шляхом вироблення правил світової торгівлі;

форми для врегулювання і лібералізації торговельних відносин і суперечок.

До основи правового механізму ГАТТ покладені наступні принципи і норми:

недискримінація в торгівлі,  що забезпечується, з одного боку,  принципом найбільшого сприяння відносно експортних, імпортних, транзитних операцій і пов'язаних з ними мит і зборів, з іншого боку – національним режимом, тобто зрівнянням у правах товарів імпортного і вітчизняного  виробництва стосовно  внутрішніх податків і зборів, а також правилами, що регулюють внутрішню торгівлю;

використання  переважно тарифних засобів захисту національного ринку;

прогресивне  зниження митних тарифів у ході періодично проведених раундів багатосторонніх торговельних переговорів;

взаємність у наданні торгово-політичних поступок;

розв’язання торговельних суперечок проведенням консультацій і переговорів, а у випадку неможливості досягнення згоди – розгляд суперечок у спеціально створюваних третейських групах.

Структура ГАТТ:

сесія договірних сторін;

рада представників;

комітети, робочі групи, органи по врегулюванню суперечок;

секретаріат.

Діяльність ГАТТ здійснювалася за допомогою багатосторонніх переговорів, що поєднувалися в раунди. З початку роботи ГАТТ було проведено 8 раундів, результати яких привели до десятикратного скорочення мита. Після II світової війни воно складало 40%, у середині 90-х років - близько 4%. У 1995 р. у ГАТТ було вже близько 130 країн.

 Результатом 8-го Уругвайського раунду стало створення нової багатосторонньої системи міжнародної торгівлі і заміна ГАТТ Всесвітньою торговельною організацією (СОТ), що почала свою діяльність у 1995 р. Її членами-засновниками стала 81 країна.  Угоді зі створення  СОТ передував 7-літній  період переговорів у рамках «уругвайського раунду».

Всесвітня торговельна організація крім принципів ГАТТ містить у собі Угоду про торгівлю послугами (ГАТС) і  Угоду  по торговельних аспектах  інтелектуальної власності (ТРИПС), регулює міжнародний обмін послугами й інтелектуальною  власністю і контролює захист інвестицій. За оцінками  її компетенція поширюється на товарообіг у 5 трлн. дол. Діяльність Всесвітньої торговельної організації повинна приносити світовій економіці близько 250 млрд.дол. додаткового доходу щорічно.

До кінця 90-х років середньозважена ставка митних  тарифів розвинутих країн знизилася приблизно до 3%.

На Уругвайському раунді ГАТТ були порушені  питання  про  охорону інтелектуальної власності, санітарний і фітосанітарний контролі, що також можуть стати перешкодою на шляху вільної  торгівлі. Усі  ці питання має вирішувати Всесвітня торговельна організація. Організація повинна керуватися у своїх діях Меморандумом про правила врегулювання суперечок і Механізмом перегляду торговельної політики.

Основним завданням СОТ є комерційна й економічна орієнтація держав-членів на підвищення рівня життя шляхом:

забезпечення повної зайнятості;

зростання виробництва і торговельного обміну товарами і послугами;

оптимального використання джерел сировини з метою забезпечення довгострокового розвитку, захисту навколишнього середовища.

СОТ має наступну структуру:

1. Конференція міністрів (раз у два роки).

2. Загальна рада:  Комітет із врегулювання розбіжностей, Комітет з перегляду торговельної політики.

3. Допоміжні органи: Рада по послугах, Рада по товарах, Рада по торговельних аспектах захисту прав на інтелектуальну власність, Комітет з торгівлі і розвитку, Комітет з бюджетних питань.

Результати діяльності ГАТТ, особливо останнім часом, свідчать про те, що ГАТТ/СОТ є центральною міжнародною установою з питань торгівлі на сучасному світовому ринку. Саме в рамках цієї угоди приймається більшість конкретних заходів для модернізації і розвитку правової основи міжнародної торгівлі.

Відповідно до положень ГАТТ/СОТ основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф. У відповідних документах містяться правові норми, що визначають умови митного тарифного регулювання. Застосування для цілей регулювання зовнішньої торгівлі інших засобів дозволяється на основі рішення Уругвайського раунду ГАТТ і деяких інших угоді. Наприклад, допускається вживання наступних заходів:

адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з неекономічних міркувань;

адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з метою виходу з важкого економічного становища (серйозний збиток, нанесений національній промисловості, порушення рівноваги платіжного балансу та ін.);

припинення несумлінної конкуренції постачальників іноземних товарів;

добровільних обмежень експорту й імпорту за взаємною згодою урядів або фірм країн-експортерів і імпортерів;

обмежень, що вводяться з неекономічних міркувань (захист національної безпеки, охорона навколишнього середовища й ін.).

Однак іноді заході, вжиті, наприклад, з неекономічних міркувань, свідомо використовуються в протекціоністських цілях. Досягнуті домовленості в рамках ГАТТ/СОТ істотно обмеж можливість довільного трактування правил регулювання зовнішньої торгівлі і створ загальні умови для їхнього застосування.

Для усунення такої серйозної перешкоди в міжнародній торгівлі, якою є розбіжність національних систем зовнішньоекономічного регулювання, ГАТТ/СОТ проводить відповідну уніфікацію. Наприклад, установлені загальні принципи визначення митної вартості і країни походження товарів,  діють угоди по технічних бар'єрах у торгівлі, по санітарних і фітосанітарних нормах і ін.

Україна не є членом ГАТТ/СОТ, тому її торговельні відносини з іншими країнами засновані не на відповідних документах ГАТТ/СОТ, а на двосторонніх торговельних договорах і угодах, що містять режим найбільшого сприяння.