Лекція 9.Карбонові кислоти

1.1.Класифікація. Номенклатура.

2.Електронна будова карбоксильної групи та карбоксилат-аніона.

3.Кислотні властивості карбонових кислот та їх залежність від природи вуглеводневого радикалу.

2.Монокарбонові кислоти. 1.Гомологічний ряд. 2.Фізичні властивості.

3.Хімічні властивості. Утворення солей. Реакції нуклеофільного заміщення SN (утворення галогенангідридів, ангідридів, естерів, амідів). Заміщення атома Гідрогену при a-карбоновому атомі.

4.Мурашина, оцтова, корична, олеїнова, пальмітинова, стеаринова кислоти.

3. Ароматичні карбонові кислоти. Особливості властивостей. Орієнтуюча дія карбоксильної групи в реакціях (SE). Бензойна кислота.

4.Дикарбонові кислоти. 1.Будова, номенклатура та ізомерія.

2.Властивості дикарбонових кислот як біфункціональних сполук. 3.Специфічні властивості дикарбонових кислот. Відношення до нагрівання (декарбоксилювання, утворення циклічних ангідридів, циклічних імідів).

4.Ідентифікація карбонових кислот.

5.Щавлева, бурштинова (янтарна), фталева, терефталева кислоти.

Функціональні похідні карбонових кислот

Лекція10. Естери.

1.1.Загальна характеристика естерів. Будова. Номенклатура. 2.Фізичні та хімічні властивості естерів. Кислотний та лужний гідроліз естерів. Переестерифікація. Амоноліз естерів.

3Характеристика окремих представників, їх застосування. Нітрогліцерин.

4.Поняття про жири (триацилгліцерини). Властивості жирів (гідроліз, гідрогенізація).

5.Мила та їх властивості. Синтетичні замінники мила.

6.Воски. Бджолиний віск. Спермацет.

2.Аміди. 1.Будова. Номенклатура. 2.Кислотно-основні властивості. Кислотний та лужний гідроліз амідів.

3.Вугільна кислота та її функціональні похідні. 1.Хлорангідриди вугільної кислоти (хлормурашина кислота, фосген), естери (уретани), аміди (карбамінова кислота, карбамід). 2.Властивості карбаміду (сечовини): гідроліз, утворення солей, уреїдів та біурету. 3.Застосування похідних сечовини у фармації.

Лекція11. Аміни

1.Будова, класифікація, номенклатура та ізомерія амінів. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Основність амінів.

2.Аміни як нуклеофільні реагенти. Реакції алкілювання, ацилювання, утворення основ Шиффа. Взаємодія первинних, вторинних, третинних аліфатичних та ароматичних амінів з азотистою кислотою.

3.Вплив аміногрупи на проходження реакцій електрофільного заміщення (SЕ) в ароматичних амінах: галогенування, сульфування, нітрування.

4.Сульфанілова кислота. Сульфаніламідні препарати.

5.Анілін, толуїдини, птомаїни (путресин, кадаверин).

6.Поняття про амінофеноли. Парацетамол.

Лекція12. Діазо- , азосполуки

1.Будова діазо- і азосполук. Номенклатура.

2.Реакція діазотування, умови її проведення. Будова солей діазонію.

3.Реакції солей діазонію з виділенням азоту (заміщення діазогрупи на гідроксигрупу, галоген). Реакції солей діазонію без виділення азоту.

4.Реакція азосполучення з фенолами і ароматичними амінами.

5.Фізичні основи теорії барвності. Поняття про хромофори та ауксохроми. Азобарвники.