Лекція13.Гетерофункціональні карбонові кислоти

1.Гідроксикислоти. 1.Номенклатура. Відношення α-, β-, γ-гідроксикислот до нагрівання (лактиди, лактони). Молочна, винна, яблучна, лимонна кислоти. Використання у фармації молочної, лимонної, винної кислот та їх солей. Реактив Фелінга. 2.Загальні поняття про оптичну ізомерію. Оптична активність молекул. Асиметричний атом Карбону. 3.Енантіомери, діастереомери, рацемічні форми.

3. Фенолокислоти. 1.Будова фенолокислот. 2.Саліцилова кислота. Хімічні властивості її. Лікарські препарати (метил-, фенілсаліцилати, ацетилсаліцилова кислота, натрій саліцилат, саліциламід) та їх фармакологічна дія на організм. 3.п-Аміносаліцилова кислота (ПАСК). Галова кислота. Поняття про дубильні сполуки.

4.Амінокислоти. 1.Будова амінокислот. Номенклатура. 2.Хімічні властивості. Амфотерний характер амінокислот.3. Специфічні реакції α-, β-, γ-амінокислот.

5.Лактами. Лікарські препарати, похідні п-амінобензойної кислоти: анестезин, новокаїн, новокаїнамід. Антранілова, глутамінова та амінокапронова кислоти.

6.Поняття про пептиди та білки. Пептидний зв’язок. Дипептиди. Поліпептиди. Поняття про первинну, вторинну, третинну та четвертинну структуру білка.

Лекція15. Вуглеводи

1.1.Загальна характеристика, класифікація (моно- , оліго- та полісахариди). Біологічне значення. Поняття про фотосинтез. 2.Класифікація, будова і номенклатура (альдо- , кетопентози та гексози). 3.Стереоізомерія. Цикло-оксо- (кільчасто-ланцюгова) таутомерія; фуранози і піранози. α-, β-Аномери. Формули Хеуорса. Мутаротація.

2.Моносахариди. Хімічні властивості. 1.Реакції напівацетального гідроксилу. Утворення глікозидів. 2.Реакції спиртових гідроксильних груп (ацилювання, алкілювання): утворення етерів та естерів. 3.Відновні властивості моноз. Окиснення глюкози; утворення глюконової, глюкарової і глюкуронової кислот. 4.Поняття про види бродіння моносахаридів. Ідентифікація моносахаридів .

Лекція16.Дисахариди. Полісахариди.

1.Будова дисахаридів. Відновні і невідновні дисахариди: мальтоза, сахароза.

2.Хімічні властивості. Відношення до гідролізу. Інверсія сахарози.

3.Гомополісахариди: крохмаль (амілоза, амілопектин), глікоген, целюлоза. Відношення полісахаридів до гідролізу.

Лекція17.Гетероциклічні сполуки, загальна характеристика.

1. 1.Класифікація за розміром циклу, природою гетероатома, кількістю гетероатомів та ступенем насиченості. 2.Основні принципи номенклатури гетероциклічних сполук. 3.Ароматичний характер гетероциклічних сполук.

4.Кислотно-основні властивості. Атоми Нітрогену пірольного і піридинового типу.

2.1. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом. 2.Пірол, фуран, тіофен. Будова. 3.Хімічні властивості. Ацидофобність піролу і фурану.

4.Реакції електрофільного заміщення (SE). 5.Особливості реакцій нітрування, сульфування і галогенування ацидофобних гетероциклів.

6.Реакції відновлення. NН-Кислотність піролу. Солі піролу. Фурфурол. Фурацилін. 7.Піролідин. Тетрагідрофуран. Індол (бензопірол).

2. П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами. 1.Азоли: піразол, імідазол, тіазол, тіазолідин, тіадіазол, оксазол. Будова. 2.Хімічні властивості. Кислотно-основні властивості. Реакції електрофільного заміщення (SE). Відновлення. 3. Піразолон-5 і його таутомерія. Лікарські засоби на основі піразолону-5: антипірин, анальгін. 4.Тіазолідин — структурний фрагмент пеніцилінових антибіотиків. 3. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.