Завдання 4

1. Отже, споживач купує два товари а та в.

Ціна товару А становить 44 грн., ціна товару В – 66 грн.

На купівлю цих товарів він витрачає 48500 грн.

Функція загальної корисності споживача задана таким чином: .

Для обчислення оптимального споживчого кошика, потрібно скористатись правилом максимізації корисності: .

Функції граничних корисностей кожного із товарів, MU, записують таким чином: . Використовуючи також бюджетне обмеження: , – потрібно записати систему цих двох рівнянь і обчислити оптимальні значення товарів. В нашому випадку: А_опт1=551,136363; В_опт1=367,424242.

Величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності:

Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд:

.

Нижче зображена ця бюджетна лінія.

Рис. 4.1. Бюджетна лінія

Виходячи із функції загальної корисності: , – беремо декілька значень кількостей товарів А та В для побудови кривої байдужості, враховуючи і оптимальні кількості товарів, та будуємо модель споживчої рівноваги (крива байдужості власне дотикатиметься до бюджетної лінії в точці оптимуму, який обчислений вище).

=АВ/22

Рис. 4.2. Початковий стан рівноваги

2. Нехай ціна на товар А зростає на 10 грн, тобто буде становити 54 грн. Зрозуміло, що зростання ціни на товар за незмінного рівня бюджету призведе до зміни до структури оптимального споживчого кошика.

Для обчислення оптимального споживчого кошику за нової ціни треба здійснити всі аналогічні обчислення, що і в попередньому пункті.

Отже, оптимальний кошик споживача складатиметься з 449,074073 од. товару А, і 367,424242 од. товару В, тобто зростання ціни товару А призвело до зниження споживання цього товару і до відповідної зміни структури споживчого кошика.

Зрозуміло, що за меншої кількості товару А величина задоволення споживача зменшиться і буде становити: .

Нове рівняння бюджетної лінії матиме такий вигляд: .

Нижче зображена ця нова бюджетна лінія.

Рис. 4.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А

За аналогією із попереднім пунктом будуємо модель рівноваги споживача після зростання ціни товару А.

= AB/22

Рис. 4.4. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А

3. Якщо споживач не бажає зменшувати величину свого задоволення, то абсолютно зрозуміло, що після зростання ціни товару А він повинен витрачати більше грошей. Для того, щоб визначити структуру оптимального споживчого кошика, треба записати систему з таких трьох рівнянь:

Розв’язками цієї системи є нова структура споживчого кошика: А_опт3=497,490252; В_опт3=407,04488, та величина витрат, потрібна для купівлі такої кількості товарів:

Рівняння цієї бюджетної лінії матиме такий вигляд: .

Нижче зображені нова бюджетна лінія та новий стан споживчої рівноваги.

Рис. 4.5. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А і при більшому бюджеті споживача

Рис. 4.6. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А за незмінного рівня корисності

4. В результаті проведених обрахунків у п. 1–3 можна встановити, що діяли два ефекти: доходу і заміщення. Для обчислення кількісних величин цих ефектів треба пам’ятати, в чому їхня суть. Отже:

• ефект доходу показує, як впливає зміна ціни товару на реальний дохід споживача, і, отже, на кількість придбаного товару; при цьому номінальний дохід залишається незмінним, а кількість задоволення змінюється;

• ефект заміщення ілюструє вплив зміни ціни товару на його відносну ціну стосовно іншого товару, і відповідно на обсяг споживання; при цьому номінальний дохід змінюється, а рівень задоволення залишається незмінним.

В початковій ситуації оптимальний кошик мав таку структуру: А_опт1=551,136363; В_опт1=367,424242. Згодом, після зростання ціни товару А, кількість обох товарів становила: А_опт2=449,074073; В_опт2=367,424242 Як видно, змінилась кількість товару А, тому в даному випадку спостерігається ефект доходу, який становитиме: 449,074073–551,136363=–102,06229.

Якщо ж споживач бажає отримувати початковий рівень задоволення, його кошик повинен виглядати таким чином: А_опт3=497,490252; В_опт3=407,04488. Порівняно з початковим кошиком змінились кількості обох товарів внаслідок зміни відносних цін, що свідчить про дію ефекту заміщення. Тому ефект заміщення, який спостерігається в даній ситуації, становитиме:

для товару А: 497,490252–551,136363=-53,646111

для товару В: 407,04488–367,424242=39,620638.