14. 136

    Dachdecker

    Dahingestellt

    mit j-m unter einem Dach wohnen (або hausen) мешкати з ким-н. під одним дахом.

15. unter Dach bringen 1. etw. буд. підвести будівлю під дах; 2. j-n зна­йти притулок кому-н.; улаштувати кого-н.

Aber trotz seiner Erbitterung ver­gaß der Käsbiermartel nicht, daß ihm doch noch obliege, den Alten unter Dach zu bringen. (L. Anzengruber)

14. etw. unter Dach und Fach bringen (або haben) закінчувати, завершувати що-н.

...versuchen Sie; den Vertrag so rasch wie möglich unter Dach und Fach zu bringen. Grüßen Sie meine Brüder, ich bäte um Eile... (В. Kel­lermann )

14. unter Dach und Fach sein 1. бути завершеним; 2. бути в безпеці; бути надійно схованим.

...der Rotor stand in einem alten Tattersall in Horn, das war *n Ende raus, aber er war jedenfalls unter Dach und Fach. (H.-QXietz)

14. bei j-m ist es unterm Dach nicht ganz richtig розм. жарт, хто-н. несповна розуму; хто-н не має клеп­ки в голові; див. тж. D-43, 44, 45.

15. von (або auf) den Dächern predi­gen розм. відкрито проповідувати що-н.; кричати на весь голос про що-н.

16. die Spatzen pfeifen’s von allen Dächern (тж. das wissen die Spatzen auf den Dächern) розм. жарт, про це всі говорять; це ні для кого не € таємницею; ^ це стало притчею во язицех.

Sie brummelte: «Ein Kind soll sie von. ihm kriegen, die Spatzen pfei­fen es von den Dächern». (H. Jobst) Dachdecker: 35. das kannst du halten wie ein Dachdecker розм. роби, як тобі завгодно.

Dachs: 36. ein frecher Dachs розм. на­хаба.

35. ein junger Dachs розм. молоко­сос; див. тж. G-1450.

36. von seinem eigenen Schmalz le­ben wie ein Dachs 1. жити за рахунок власного жиру; 2. варитися у власно­му соку.

37. arbeiten wie ein Dachs працюва­ти, не покладаючи рук; працювати як віл.

38. essen wie ein Dachs їсти мов не в себе.

39. schlafen wie ein Dachs спати мов убитий; спати як бабак; див. тж. М-783, S-1871.

40. sich wehren.wie ein Dachs від­чайдушно опиратися, оборонятися ру­ками й ногами.

Dachschaden: 43. j-d hat einen klei­nen Dachschaden розм. фам. хто-н. не має клепки в голові; див. тж. D-32, 44, 45.

Dachstübchen: 44. es ist bei j-m nicht ganz richtig im Dachstübchen розм. хто-н. несповна розуму; див. тж. D-32, 43, 45.

Dachziegel: 45. bei j-m ist ein Dach­ziegel locker розм. хто-н. несповна ро­зуму; див. тж. D-32, 43, 44. Daffke: 46. etw. aus Daffke tun розм, робити через упертість що-н. Dafürhalten: 47. nach meinem Dafür­halten (тж. meines Dafürhaltens) на мою^думку, на мій погляд. dafarkonneti: 48. j-d kann nichts dafür 1. хто-н. не винен; 2. хто-н. не при своєму розумі.

Dagg: 49. j-n durch die Daggen laufen lassen іст. проганяти крізь стрій (міра покарання в царській армії), daheim: 50. in etw. (D) daheim sein бути добре обізнаним з чим-н.; бути фахівцем у якій-н. галузі, добре зна­тися на чому-н.

Cho, cho, ich hatte einen Sohn. Gelehrt und in Büchern daheim wie du. Gestorben ist er mir. Auf der Walze, im Heuhaufen. (E. Stritt- matter)

51. wie geht’s daheim? розм. як спра­ви дома?, як там твої поживають?, як твоя сім’я?

52. daheim ist der Himmel blauer, und grüner sind die Bäume (тж. da­heim ist daheim; überall ist es schön, daheim ist’s am besten) присл. у гос­тях добре, а дома ще краще; див. тж. F-447, N-355.

dahin: 53. dahin sein 1. зникати, ще­зати, танути; закінчуватися; 2. ми­нати.

54. ich hab's (або habe etw.) satt bis dahin (тж. mir steht’s або steht etw. bis dahin) розм. я ситий цим (або чим-н.) по зав’язку, мені це осто­гидло.

dahingestellt: 55. etw. bleibt (або ist noch) dahingestellt що-н. ще невідо­мо; питання про що-н. залишається відкритим, нерозв’язаним.

56. etw. dahingestellt (sein) lassen за­лишати питання про що-н. відкритим, нерозв'язаним.

dahinten: 57. was dahinten ist, ist gemäht присл. ^ що з воза впало, те пропало.

dahinter; 58. es ist nichts (або nicht viel) dahinter розм. за дим ніщо не криється; див. тж. D-61.

59. bei j-m ist nicht viel (або nichts) dahinter xmo-H. порожнє місце, хто-н. нічим особливим не відзначається. dahinterstecken; 60. es steckt (et)was dahinter розм. за цим щось криється; це неспроста; тут щось та є.

«Ich will nur meine Miete bezah­len». Es war noch drei Tage zu früh und Frau Zalewski fiel vor Erstaunen fast um. «Dahinter steckt doch was», meinte sie argwöhnisch. (E. M. Re­marque)

' 61. es steckt nichts dahinter розм. за цим нічого немає; за цим ніщо не кри­ється; див. тж. D-58.

62. da steckt j-d dahinter причиною цього є хто-н.

Dalles: 63. aus dem Dalles herauskom­men розм. виборсатися, вилізти з не- статків.

Ich muß sehen, wie ich schnell aus dem Dalles herauskomme. (R. Klap­penbach)

64. im Dalles sein (або sitzen) (тж. den Dalles haben; ewig im Dalles stek- ken; aus dem Dalles nicht herauskom­men; an Dalles leiden) розм. терпіти від нестачі грошей, терпіти злидні. Damaskus: 65. seinen Tag von Damas­kus erleben розм. 'переродитися, стати іншою людиною; див. тж. S-203. Dame: 66. Dame von Welt див. W-496.

67. meine (або die) alte Dame розм. фам. моя матуся* ненька.

68. Dame spielen грати в шайіки. damit: 69. es ist nichts damit розм. з цього нічого не вийде.

70. her(aus) damit! див. Н-851. dämlich: 71. j-n dämlich machen обду­рити, обвести круг пальця кого-н.; див. тж. D-I92.

«Mich machst du nicht dämlich, Bücherwurm». Weißblatt schüttelte sich. «Scheißkerle* Scheißkerle sind wir!» Er ekelte sich vor sich selber. (E. Stritt matt er)

Damm; 72. in j-m brachen alle Dämme розм. кого-н. (наче) прорвало, кого-н. важко тепер зущіцити,

In Stanislaus brachen alle Dämme. Er erzählte; erzählte von der Hypno­se und seiner mißglückten* Kreuzi­gung. (E. Strittmatter)

73. /-m, einer Sache (D) einen Damm entgegensetzen (тж. gegen j-n, eiw. einen Damm aufrichten) чинити рішучий опір кому-н., протидіяти кому-н., обмежувати що-н.

Es ist die Aufgabe eines Parla­ments, der Ausgabefreudigkeit der Regierung einen Damm entgegenzu­setzen. (W. Frieder ich)

73. j-n wieder auf den Damm bringen розм. поставити на ноги, вилікувати кого-н.

74. auf dem Damm sein розм. добре себе почувати, бути здоровим; див. тж. F-771(1).

75. wieder auf dem Damm sein (тж. wieder auf den Damm kommen) розм. видужати, стати на ноги, повернутися до життя.

Jetzt, wo ich wieder auf dem Dam­me und die Kinder wieder alle aus dem Bette sind, wenn auch noch nicht aus dem Hause, ist meine Frau wahr­scheinlich infolge der Nachtwachen und Krankheitspflege sehr herunter. (K. Marx)

Dammbildung: 77. Politik der Damm­bildung політика розмежування, створення перешкод. dämmen: 78. schlemmen und dämmen див. S-539.

dämmern: 79. j-d dämmert vor sich hin у кого-н. паморочиться в голові.

80. bei j-m dämmert’s (langsam) розм. фам. нарешті хто-н. збагнув, почав розуміти.

81. na, dämmerfs nun? розм. фам. ну що, збагнув?, тепер зрозуміло? Dämmerstunde: 82. die geistige Däm­merstunde стан байдужості, інертно­сті, апатії.

Damoklesschwert: 83. ein Damok­lesschwert hängt (або schwebt) über j-m над KUM-H. висить дамоклів меч; див. тж. S-1031.

Dampf: 84. Dampf in der Waschküche

розм. напруження, шарпанина (в сі- м*ї, на виробництві тощо).

Bei uns ist heute Dampf in der Waschküche. Der Steuerprüfer hat einige Fehler in der Lohnabrechnung entdeckt. (W. Friederich)

85. laß Dampf ab! розм. фам. не га- рячисяі, не хвилюйся!, заспокойся!

Sie achtet sogar auf Bienkopps Wohlergehen... «Laß Dampf ab, da­mit du nicht die Manegerkrankheit kriegst». (E. Strittmatter)

85. j-m Dampf antun заст. розсер­дити, образити, скривдити кого-н., завдати прикрощів кому-н.

Ich beschwöre Sie... tun Sie mir ja den Dampf nicht an! (G. E. Lessing)

85. mächtigen Dampf haben (або krie­gen) vor j-m, etw. розм. боятися ко- го-я., чого-н., тремтіти, труситися перед ким-я.у чим-н.

Ohne sich von der Uhr wegzuwen­den, meint en «Hast wohl Dampf vor den Mädels?» (F. Wolf)

85. Dampf hinter etw. machen (або setzen) розм. прискорювати хід якої-н. справи; див. тж. F-425.

86. Dampf hinter j-m machen (тж. j-m Dampf machen) розм. квапити, підганяти кого-нпіддавати пари кому-н.; див. тж, F-429.

Sie suchen einen Grund zum Bum­meln, das ist das Ganze. Aber mit Ihrer Hrffe werden wir ihnen in Zu­kunft ern Mßchen Dampf machen. (E. Brüning)

85. mit Dampf розм. енергійно;

^ з вогником.

85. mit vollem Dampf fahren розм. їхати na всіх парах, щодуху.

86. etw. unter Dampf halten розм. тримати що-н. напоготові.

87. unter Dampf liegen (або sein) стояти під парами, готуватися до від­плиття (про судно).

Dampfer: 94. ein flotter Dampfer розм. фал. першокласна дівчина, дівчина нівроку.

Kennst du die Kleine da drüben? Ein flotter Dampfer! (W. Friederich)

95. j-d ist (або sitzt) auf dem richti­gen (або auf dem falschen) Dampfer розм. хто-н. має рацію (або не має рації); хто-н. на правильному (або на хибному) шляху.

Die Italiener sollen faul und unzu­verlässig sein? Mein Lieber, da sitzt du aber auf dem falschen Dampfer! (W. Friederich)

Dämpfer: 96. j-m (або j-s Gefühlen, Wünschen, Plänen usw.) einen Dämpfer aufsetzen (або geben) розм. зменшити чий-н. запал; осадити кого-н.; прибор­кати чиї-н. бажання.

Aber es schadet gar nichts, wenn mal seinem Hochmut ein Dämpfer aufgesetzt wird... (W. Bredel)

Dampfnudel: 97. aufgehen wie eine Dampfnudel як на дріжджах рости. danach: 98. es geht ihm danach розм. так йому і треба.

99. mir ist nicht danach розм. у мене душа не лежить до цього.

100. die Zeiten sind nicht danach розм. не ті часи зараз.

101. sich danach richten беручи до уваги це.

102. es ist auch danach розм. воно й видно.

103. er ist auch danach розм. 1. найбільше він і не заслуговує; 2. цього слід було від нього чекати.

104. etw. ist nicht danach angetan див. А-987.

Danatden: 105. das Faß der Danaiden

бочка данаїд, бездонна бочка (за грець­кою міфологією, 49 дочок царя Лівії Даная були приречені безперервно наливати воду в бездонні бочки. Вислів вживається в значенні «не­скінченна марна робота»).

Sonst lag oft, wie das ewigleere Faß der Danaiden, vor meinem Sinne dies Jahrhundert... (J. C. F. Hol* derlin)

106. das Faß der Danaiden füllen wollen міф. лити воду в бездонну боч­ку (займатися нескінченною марною роботою); див. тж. D-107, F-165. Danaidenarbeit: 107. eine Danaiden­arbeit verrichten займатися марною роботою, лити воду в бездонну бочку; див. тж. D-106, F-165. danebensetzen, sich: 108. sich gründlich (або schwer) danebensetzen розм. 1. уклепатися; ускочити в кло­піт; 2. попасти пальцем у небо.

Wenn er meint, Ottawa liegt in den USA, dann hat er sich gründlich danebengesetzt. (W. Friederich) Dänemark: 109. etwas ist faul im Staa­te Dänemark ^ не все гаразд у Дат­ському королівстві (В. Шгкспіру «Гам- лет»); ірон. тут щось негаразд.

Daß dieser echte Barockengel nur tausend Mark kosten soll, wundert mich. Da ist etwas faul im Staate Dänemark, (W. Friederich)

Dank: 110. hab’ Dank! ірон. спасибі (тобі)!

111. vielen Dank für Backobst (або für Obst, für Obst und Südfrüchte)! розм. фам. ні вже, дякую!, красненько дякую!; див. тж. DM30.

Er schreibt ihr: «Überhaupt, wenn "es ein Mädel wird, freut es mich ge-

nau so; aber ein Mädel, wie Du bist — vielen Dank für Obst und Südfrüchte!» (W. Pollatschek)

111. Dank ernten заслужити похвалу.

112. schlechten Dank ernten заслужи­ти замість похвали чорну невдяч­ність.

113. j-m Dank schulden бути в боргу перед ким-н.

114. j-m Dank wissen висок, бути вдячним кому-н. за що-н.

Der Präsident muß es mir Dank wissen, wenn er ein rechtschaffener Vater ist. (F. Schiller)

111. j-m seinen Dank sagen (або ви­сок. abstatten, bezeigen, entrichten) висловити (або скласти) подяку кому-н.

112. j-m eiw. zu Dank(e) machen

mepum. догодити кому-н. чим-н.

111. zum (або als) Dank на знак вдячності.

112. j-m zu Dank verpflichtet sein (тж. j-m Dank schuldig sein або schul­den) бути зобов'язаним, завдячувати кому-н.

113. langsam gegeben verliert den Dank

присл. = дорога поміч у свій час; див. тж. G-4, W-792.

111. mit Dank schmelzt man keine Suppe (тж. «Hab’ Dank» füllt den Beutel nicht) присл. ff із спасибі ко­жуха не пошиєш; спасибі в кишеню не покладеш.

dankbar: 122. ein dankbarer Stoff

розм. міцна тканина; тканина, якій нема зносу.

123. sich dankbar gegen j-n erweisen віддячити кому-н.

124. j-щ für eiw. (äußerst) dankbar sein бути (дуже) вдячним кому-н. за що-н.

Dankbarkeit: 125. seine Dankbarkeit bezeigen (або beweisen, an den Tag le­gen) висловлювати подяку.

126. aus Dankbarkeit на подяку, у віддяку.

danken: 127. sich (D) selber für eiw. zu danken haben нарікати на самого себе за що-н.

128. Böses mit Gutem danken див. B-1480.

129. sonst geht’s (dir) (або geht dir’s) danke! розм. ірон. все інше у те­бе гаразд?, більше ти нічого не хочеш?; ff наставляй кишеню!; див. тж. G-1580.

«Und dann, Papa, brauche ich für die Ferienfahrt noch etwa 100 Mark

Taschengeld.» — «Aha, sonst geht’s dir danke!» (UP. Friede rieh)

128. na, ich danke schon! (тж. ich danke für Backobst або für Obst, für Obst und Südfrüchte!)розм. фам. крас- ненько дякую!; див. тж, D-111.

Die sind ja noch schlimma wie Vata! Imma bloß schimpfen un kom­mandieren! Nee, danke für Backobst, det is nischt für mich! (H. Fallada)

128. das dank’ ihm der Teufel! заст. розм. фам. від мене він подяки не Діжде!

Dankesschuld: 132. j-m eine Dan­kesschuld abtragen не залишитися перед ким-н. у боргу.

dann: 133. dann und dann отоді й тоді; колись.

134. dann und wann іноді, зрідка, часом.

So waren sie wieder die alten Ka­meraden, und nur Maud konnte dann und wann nicht umhin, Hobby durch einen Blick daran zu erinnern, daß sie ein Geheimnis zusammen hätten. (Б. Kellermann)

134. bis dann! розм. бувай(те)!; див. тж. G-1078.

dannen: 136. sich von dannen machen розм. зникнути, (непомітно) втекти; див. тж. А-1251, В-610, Н-88, S-1802.

137. von dannen gehen (або ziehen) піти геть; виїхати.

138. eiw geht gut von dannen що-н. (який-н. захід) проходить добре, вдало.

d(a)ran: 139. d(a)ran sein розм. бути на черзі.

Dieter sah sich die Fragen an und sagte: «Heute war Nummer fünf dran». (E. R. Greulich)

140. nahe daran sein (eiw. zu tun) збиратися (зробити що-н.); див. тж. D-7, 544.

141. j-d ist gut (або besser) d(a)ran розм. чиї-н. справи йдуть добре (або краще).

Marschners Bett war leer. War er jetzt schon so gut mitjder Schreibstube dran, daß er Nachturlaub bekam? (E. St ritt matter)

140. schöp (або dumm) d(a)ran sein ірон. = пошитися в дурні; сісти в ка­люжу.

Kannst du dir denken, daß ich schön dran war, als mein Vater plötzlich aufhörte, mir Geld zu schicken. (W. Friede rieh)

•143. übel (або schlecht) d(a)ran sein Ірон. бути в скрутному становищі.

144. cs (або da) ist (schon) (et)was (Wahres) d(a)ran розм. у цьому є част­ка істини; це схоже на правду; див. тж. D-523(l).

d(a)rannehmen: 145. j-n tüchtig d(a)- rannehmen розм. насідати на кого-н.; брати в роботу кого-н. d(a)ransetzen: 146. alles (або alle Kräfte) d(a)ransetzen докласти всіх зусиль; зробити все можливе.

147. das Leben d(a)ransetzen ризику­вати життям.

daranwollen: 148. j-d will nicht so recht d(a)ran розм. хто-н. ніяк не візь­меться до чого-н._у ухиляється від чого-н.

Darbietung: 149. etw. zur Darbie­tung bringen книжн. зіграти, показати що-н. (напр.у на сцені), darstellen: 150. j-d> etw. stellt etwas dar хто-н. > що-н. справляє гарне вра­ження; див. тж. V-481.

151. j-d, etw. stellt nichts dar хто-н. _f що-н. нічим не відзначається, не справ­ляє ніякого враження; див. тж. D-525.

Darstellung: 152. etw. gelangt zur Darstellung книжн. що-н. зображує­ться, описується.

darüber: 153. darüber hinaus крім того.

154. darüber hinaus sein звикнутися (з чимсь неприємним).

155. es geht /-m nichts darüber розм. це для кого-н. понад усе; немає нічого кращого для кого-н.

Darum: 156. jedes Darum hat sein War­um присл. = диму без вогню не бу­ває; див. тж. F-449, R-145, W-726. das:. 157, auch das noch! розм. ще цього бракує!, ще цього не вистачає!

• «Tante Else bleibt eine ganze Wo­che hier! Und sie hat einen Riesen­berg Strümpfe zum Stopfen mitge­bracht.»— «Auch das noch!» (W. Friede rieh) daseln: 158. nicht dasein розм. бути думками десь в іншому місці, витати у хмарах. .

Dasein: 159. der Kampf ums Dasein див. K-65.

160. ein (eiendes) Dasein fristen ледве животіти; злидарювати.

161. etw. ins Dasein rufen створюва­ти, викликати до життя що-н.

162. ins Dasein treten виникати, на­роджуватися.

da$tehen: 163. allein dastehen див. A-489.

164. wie steh’ ich da? розм. фам. чим я поганий, чим не молодець!

Ich habe alles gekriegt und bringe noch die Hälfte des Geldes wieder mit. Wie steh* ich da? (W. Friederich)

164. wie stehe ich nun da! розм. фам. хороший же я, що й казати!, що про мене люди скажуть?!

Auf diese Weise wissen alle Leute, daß ich damals geschwindelt habe. Wie stehe ich nun da! (W. Friederich)

164. j-d steht gut (або schlecht) da розм. хто-н. добре (або погано) за­безпечений.

165. (ganz) groß dastehen розм. бути в силі; мати великий авторитет, вели­ку популярність.

Mein Sohn... wird hier erst eintref- fen, wenn unsere Partei ganz groß dasteht. (H. Mann) dato: 168. bis dato до сьогодні.

169. nach dato від сьогодні. Datum: 170. älteren Datums sein жарт, бути старшим; належати до старшого покоління.

171. etw. ist alten Datums що-н. за­старіле, не першої свіжості.

Dauer: 172. etw. hat Dauer що-н. існує постійно, триває вічно.

173. einer Sache (D) ewige Dauer verleihen увічнити що-н.

174. auf die Dauer 1. довго, трива­лий час.

Aber er konnte schließlich dem Freunde den harmlosen Wunsch nicht auf die Dauer weigern. (L. Feucht- wanger)

2. кінець кінцем, зрештою; див. тж. L-125.

...Doch ich denke, sie legen dem­nächst was zu. Sie können uns doch nicht auf die Dauer alle zehn Tage mit zwanzig Mark abspeisen. (W. Bre­del) *

• 175. von Dauer sein витримати ви­пробування часом; бути міцним, три­валим.

176. etw. ist von langer (або kurzer) Dauer що-н. є довговічним (або не­довговічним).

Seine Erleichterung war nur von kurzer Dauer. In einiger Entfernung wendete der Wagen. (W. Steinberg)

176. auf d ie Dauer w ird die kleinste Last schwer присл. = у дорозі й голка важ­ка; див. тж. В-1873, L-131.

dauern: 178. es dauert ewig und drei Tage див. E-815.

179. nichts dauert ewig ніщо під мі­сяцем не вічне; ніщо не вічне на землі; див. тж. D-411.

180. das dauert mir zu lange! розм. мені уже терпець уривається. Däumchen: 181. Däumchen drehen розм. = сидіти, склавши руки; бай­дики бити; див. тж. D-182. Daumen: 182. (die) Daumen (umeinan­der) drehen розм. ледарювати, бити байдики; сидіти, склавши руки; див. тж. D-181.

Ich sitze den ganzen Juli allein herum und kann die Daumen drehen. (K. Ball)

183. j-m den Daumen drehen розм. лестити кому-н.

184. j-m (або für j-n) den Daumen (або die Daumen, die beiden Daumen) drücken (або halten) розм. побажати успіху кому-н.

«Idiot», sagt Masche, «das ist es doch gerade, einen Lehmann gibt es nicht. Also bis nachher. Drück die Daumen, daß alles klappt.» (H. Jobst)

183. einen kranken Daumen haben розм. не мати й гроша за душею.

184. den Daumen röhren розм. пла­тити, видобувати гроші з гамана.

185. den Daumen auf eiw. halten (або drücken) розм. притримувати, не давати що-н. (напргроші тощо); див. тж. Н-314.

Mein Neffe möchte sein Vermögen gern durchbringen, aber ich halte als Vormund den Daumen darauf. (J. Gotthelf)

183. j-m den Daumen aufs (або auf dem) Auge halten (або drücken, setzen) розм. примушувати, силувати кого-н. до чого-н.; = брати за горло кого-н.; див. тж. D-194.

Franken und Schwaben..., wie wol­len wir den Fürsten den Daumen auf dem Aug halten! (J. W. Goethe)

183. den Daumen auf dem (або den) Beutel halten див. B-866.

184. j-n mit festem Daumen bitten розм. давати хабара кому-н.

185. etw. über den Daumen abschätzen (або peilen) розм. орієнтовно оціню­вати, прикидати на ока що-н.

«Ober den Daumen gepeilt sind es etwa 12 Meter.»— «Das können Sie doch nicht über den Daumen peilen.

das müssen * Sie genau messen». W. Frieder ich)

92. j-n über den Daumen drehen

заст. обдурити, обкрутити навколо пальця кого-н.; див. тж. D-71.

193. j-n unter den Daumen bringen (тж. j-n unter dem Daumen haben) розм. тримати в залізному кулаці, підкорити своїй владі кого-н.; див. тж. S-769.

Daumenschrauben: 194. j-m (die) Daumenschrauben anlegen (або anset­zen, aufsetzen) розм. силувати, приму­шувати кого-н.; = брати за горло кого-н.; див. тж. D-188.

Die Daumenschrauben wurden mir gehörig angelegt. (H. Heine) David: 195. David und Goliath вели­кий і маленький (бібл. Давид і Голіаф), davon: 196. nichts mehr davon розм. ні слова більше про це!

197. was habe ich davon? розм. на­віщо це мені?

davonbringen: 198. nichts (mit) da­vonbringen розм. нічого не виграти (від чого-н.).

davongehen: 199. j-d ist davongegan­gen евф. хто-н. помер, віддав богові душу.

Als Dr. med. Brill drei Tage später aus dem Krankenhaus kam, war Frau Alberta mit ihrem Sohn Hermann davongegangen. (K. Ball) davonkommen: 200. mit dem Leben (або mit heiler Haut) davonkommen розм. залишитися в живих, уціліти, ...Ob die eingebuddelt werden oder nicht, ist schließlich schnuppe- Wichtig ist, daß wir mit heiler Haut davonkommen. Das ist meine Mei­nung. (H. Jobst)

201. gut (або heil, ungerupft) davon­kommen (тж. mit geringen Schaden davonkommen; mit einem blauen Auge davonkommen; mit heilen Gliedern або Gliedmaßen davonkommen; mit dem bloßen Schrecken davonkommen) розм. легко відбутися, відбутися лег­ким переляком; див. тж. G-15Ö9, К-715.

Nein, auch wir werden nicht heil davonkommen. (H. Fallada)

Die Kranke verlangte nach Milch, sie wollte essen. «Ich bin noch einmal gut davongekommen, glaube ich»* sag­te sie erfrischt. (B. Keller mann) Sein Ton bedeutete mir, daß ich froh sein sollte, mit heilen Gliedern davongekommen zu sein. (Th. Mann)

Davonlaufen: 202. es ist zum Davon­laufen! розм. це жахливої, це нестерп­но!, хоч тікай!

dazukommen: 203. kommt noch et­was dazu? що ще ви бажаєте? (запи­тання продавця до покупця).

204. wie bist du denn dazugekommen? розм. як ти дійшов до цього?, як ти до­думався до цього?, як ти домігся цього?

Dazutun: 205. ohne j-s Dazutun без чиєї-н. допомоги.

dazwischenkommen: 206. es kommt etwas dazwischen розм. трапляється щось непередбачене.

Ach, wir kommen ja doch nicht nach Berlin. Jedesmal, wenn wir dorthin wollen, kommt etwas da­zwischen. (W. Frieder ich)

Debatte: 207. in die Debatte eintreten почати обговорення, дебати.

208. etw. in die Debatte werfen ки­нути яку-н. репліку, перервати обго­ворення якою-н. регґлікою, яким-н. запитанням; див. тж. D-441.

209. etw. zur Debatte bringen (або stellen) винести на обговорення (яке-н. питання); див. тж. D-442.

210. etw. steht zur Debatte що-н. є предметом обговорення, що-н. обгово­рюється; дав. тж. D-443.

Das war auch Antons Meinung. Frieda gelb im Gesicht und eisern: «Antofi steht hier nicht zur Debatte». (E. Stritt matt er)

Deck: 211. nicht (ganz) auf Deck sein розм. почувати себе погано, бути хво­рим.

212. wieder auf Deck sein розм. ви­дужати.

Decke: 213. j-m fällt die Decke auf den Kopf розм. хто-н. не може повернути­ся в своїй кімнаті (тому що вона дуже тісна).

214. j-m die Decke von den Augen ziehen розм. відкрити очі кому-H. (на що-н.); див. тж. В-10С6.

215. an die Decke gehen розм. обу­ритися, спалахнути від обурення, роз­гніватися.

Wenn mein Mann in einem Lokal eine Musikbox spielen hört, geht er immer gleich an die Decke. (W. Frie­der ich)

214. vor Freude (bis) an die Decke springen розм. підскакувати (з радо­щів) аж до стелі.

Ich hätte (vor Freude)*an die Decke springen mögen;' als ich" erfuhr, daß ich den 1. Preis gewonnen hatte! (W. Frieder ich)

214. sich nach der Decke strecken

розм. жити відповідно до своїх коштів; див. тж. В-873.

214. mit j-m unter einer Decke stecken розм. бути заодно з ким-н._у бути чиім-н. спільником; див. тж. В-833(2), Н-1491,

Also stecken sie mit dem Feind un­ter einer Decke. Sie wuchern und wühlen, während wir im Kampf ste­hen. (E. Panitz)

214. wer sich nicht nach der Decke streckt, dem bleiben die Füße unbedeckt присл. = по своєму ліжку простягай ніжки; див. тж. В-877, L-242, М-339, S-2141, Z-196.

Deckel: 220. den Deckel von den Töpfen heben розм. затівати яку-н. сумнівну справу.

221. eins (або was) auf den Deckel bekommen (або kriegen) див. E-192.

222. j-m eins auf den Deckel geben див. E-193.

223. der Deckel ist würd ig des Deckels присл. = обоє рябое; надибав свій свого; який їде, такого і на віз бере; див. тж. В-1721, 1795, D-615, Е-204, G-1077, S-499, 1448, 2309, Т-635. Deckmantel: 224. unter dem Deckman­tel під прикриттям, під виглядом, під маркою (чого-н.).

225. etw. dient zum Deckmantel розм. що-н. є лише приводом; що-н. є лише ширмою.

Deckung: 226. Deckung in Händen haben бути впевненим (у чому-н.)_у мати гарантії.

227. etw. in Deckung nehmen застра­хувати що-н.

Degen: 228. den Degen einstecken розм. сховати шпагу в піхви; перен. угаму­ватися, утихомиритися, заспокоїтися. Er grinste. «Steck den Degen ein, Kleiner. Weißt du, woran man einen Kavalier erkennt...» (£. M. Remarque)

229. den- Degen ziehen (або zücken) виймати шпагу; перен. застосовувати зброю.

230. mit dem Degen rasseln брязкати зброєю.

dehnen, sich: 231. sich dehnen und strecken потягатися.

Dehors: 232. die Dehors wahren висок. дотримуватися зовні правил пристой­ності (або декоруму); див. тж. D-238, S-343.

Deibel, Deiwel_t Deixel: 233. der Deibel (або der Deiwel, der Deixel) hol ihn! розм. фам. чорт би його взяв! хай йому біс!

«Der Deibel hol sie!» Papa Pöschel hob die Faust, aber zehn Zentimeter vor der Tischplatte fing er den ge­planten Faustschlag ab. (E. Stritt- matter)

234. weiß der Deibel! розм. фам. чорт його знає!

. 235. den Deibel an die Wand malen див. W-134.

236. da frag ich den Deibel (da)nach! розм. фам. наплювати мені на це!; див. тж. F-819, G-448, Н-827, К-1253, Т-249.

237. j-d arbeitet auf Deibel komm raus

розм. фам. хто-н. працює до сьомого поту.

Dekorum: 238. das Dekorum wahren

висок, дотримуватися зовнішньої при­стойності; див. тж. D-232, S-343. ...der, ebenso wie der kleine, im Tode mehr ausgeben muß, als er im Leben verdient hat, um das Dekorum zu wahren. (E. M. Remarque)

239. auf Dekorum halten надавати значення зовнішній пристойності. dem: 240. es ist nicht an dem це не так.

241. wenn dem (nun einmal) so ist, dann... якщо така справа, то.,.

242. wie dem auch sei що б (або як би) там не було.

243. es sei dem, wie er wolle нехай робить, що хоче.

Dementi: 244. sich (D) ein Dementi geben суперечити самому собі.

245. j-m ein Dementi geben викрити чию-н. брехню.

denken: 246. etw. gibt j-m zu denken

що-н* примушує кого-н. замислитися.

247. von j-m gut (або schlecht) denken бути гарної (або поганої) думки про кого-н.

248. von j-m groß denken бути висо­кої думки про кого-н.

249. nicht einmal denken розм. що й казати.

Aber was sollte er mit derlei Weis­heiten? Kam er durch sie Marlen ein Stückchen näher? Nicht einmal den­ken. (E. Striitmatter)

247. denk dir nur! (тж. denk bloß!) подумати тільки!

248. denken Sie sich in meine Lage (або an meine Stelle)! увійдіть у моє становище!; згляньтеся на мене!

249. denkste! розм. (берл, діал. від denkst du) як би не так!

«Und du, Anna, wäschst nach dem Essen das Geschirr ab!»— «Denkste!» W. Friede rieh)

51. ich kann mir denken ірон. можу собі уявити!

«Sprechen nicht mit Ihnen?» wie­derholte Mielke, Er schob seifte Brille auf die Stirn und sah Regine lange und nachdenklich an. «Kann ich mir denken», sagte er dann. E. Brüning)

51. ich denke gar nicht d(a)ran розм.

і не подумаю; про це не може бути й мови.

Ich soll mich bei ihm entschuldi­gen? Ich denke gar nicht daran! (W. Frieder ich)

255. ich kann mir gut denken розм• охоче (по)вірю.

«Entschuldigen Sie», sagte Köster, «ich kann mir gut denken, daß sie ärgerlich sind». (E. Remarque}

255. das hast du dir gedacht! розм. ач чого захотілося!; ~ бач, чого гирі забажалося,— кісничків!

«Kriegen wir nicht dieses Jahr eine Gehaltserhöhung?»— «Das hast du dir gedacht!» (W. Friederich)

255. das läßt sien denken розм. це можна зрозуміти, з цим можна пого­дитися.

«Man sagt, daß Hobby..., der vor­hin nebenan war...»— «Nun, das läßt sich denken!» flüsterte eine ande­re Stimme... (B. Kellermann)

255. wo denkst du (або denken Sie) hin? розм. що ти мелеш!, та ти що!

«Ich könnt* gleich schlafen, wte ich hier so sitze». «Wo denkst du hin! Mach jetzt den Stuhl frei! Da sind noch andre mit Gebresten». (E* Stritt matter)

255. solange ich denken kann відколи я себе пам’ятаю; наскільки я Мбжу пригадати.

256. scharf denken мати світлий ро­зум.

257. ganz wie Sie denken! ну, тоді робіть, як хочете!

258. man sollte denken... здавалося б,_м

259. kannst du dir denken,... можеш собі уявити,...?

260. das war ursprünglich anders ge­dacht я уявляв собі це зовсім по-ін­шому (вираження розчарування).

261. gedacht, getan прик. сказано — зроблено.

262. was ich denk’ und iu', trau' ich ändern zu прцел* . Щ усяк_иіміряє всіх на свій аршин; див. тж. D-348, М-479, S-368.

263. erst denken, dann handeln присл. = сім раз відміряй, а раз відріж; див. тж. В-305,. 380, 699, V-409, 411,

428. 472.

Denken: 268. das Denken und Trachten див. T-478.

269. ums Denken kann man keinen kränken присл. ^ усяк може думати все, що захоче.

270. Denken ist Glückssache присл. ~ мертвого не вилікувати, дурного не вивчити.

Denkmal: 271. ein bleibendes Denkmal

(an etw. А) вічний пам’ятник (чо- mj-н.).

272. wie ein Denkmal glotzen розм. фам. дивитися як теля на нові ворота.

«Der glotzt wie ein Denkmal», Richter grinst und deutet mit dem Kopf auf Adam. (H. Jobst)

272. sich (D) ein Denkmal setzen створити щось величне, прославитися чим-н.

Denkzettel: 274. einen Denkzettel er­halten (або bekommen, kriegen, abkrie­gen) розм. дістати прочухана; див. тж. В-1814, 1824, D-307, 622, 731 (2), Е-192, F-326, J-9, 11.

Alle mal herhören! Zwei Volksfein­de haben einen kleinen Denkzettel bekommen als Lehre für alle. (H. Jobst)

275. j-tn einen Denkzettel geben (або erteilen, verpassen) розм. провчити кого-н., дати добрий урок кому-н.; див. тж. В-1815, D-306, Е-193, F-327, 795, Н-663, J-8.

«Aber einen Denkzettel sollten wir ihnen geben», sagt das Mädchen links und zupft an den Saiten. (H. Jobst)

275. j-d muß einen Denkzettel haben розм. кого-н. слід добре провчити; ^ нехай закарбує собі це на носі. denn: 277. es sei denn хіба що.

278. sei es denn! хай буде так!

279. geschweige denn... див. G-782. Depot: 280. etw. in Depot geben від­давати на зберігання що-н. (цінності, гроиіі тощо).

Deputat: 281. sein Deputat haben

(або bekommen) 1. одержувати ча­стину належної заробітної плати на­турою; 2. розм. випити.

^ 282. sein Deputat weg haben розм. Дістати по заслузі (про покарання).

der: 283. der und (etw. tun) розм. щоб він (що-н. зробив) — та ніколи!

Der und tanzen? Lieber hackt er zwei Stunden Holz. (W. Friederich)

284. j-d ist nicht der und jener розм. xmo-H. людина незвичайна, не з тих, що по тринадцять на дюжину кладуть.

Fritz winkte lässig ab. «Dieser Mensch ist nicht der und jener. Er blättert in gelehrten Büchern und schläft fast keine Nacht». (E. Stritt- matter)

284. da soll doch der und jener drein­fahren! розм. фам. хай йому грець!, хай його дідько візьме!

Detail l-taej: 286. bis ins kleinste De­tail (або in die kleinsten Details; bis ins Detail hinein) дуже докладно, з усіма подробицями; див. тж. Е-364,

367. К- 561, 577.

287. im Detail докладно.

288. ins Detail gehen (тж. sich auf або in Detail einlassen) удаватися в подробиці, в деталі; див. тж. Е-363,

368.

Höre denn, ich will mich zwingen, ins Detail zu gehen. (J. W. Goethe)

287. etw. im Detail kaufen (або ver­kaufen) купувати (або продавати) на роздріб що-н.; див. тж. К-562, 572.

288. sich in Details verlieren розмі­нюватися на дрібниці, пропускати основне; див. тж. Е-366.

Deuh: 291. sich (D) einen Deuh geben зробити зусилля над собою; перебо­роти себе.

Mir liegen solche politischen Strei­tereien nicht. Ich mußte mir richtig einen Deuh geben, da mitzumachen. (W. Friederich)

Deut: 292. keinen (або nicht einen) Deut зовсім нічого; анітрохи, ні на йоту; див. тж. D-610, F-556, Н-28,

34. 36, 424, J-71.

So ist es doch, was. So doch und keinen Deut anders. (H.-G. Lietz)

Aber damit wurde die Sache nicht um einen Deut klarer... (J. Brezan)

293. keinen (або nicht einen) Deut für etw. geben (або zahlen) жодної копійки не дати, не заплатити за що-н.

294. sich keinen Deut aus etw. (D) machen розм. не виявляти ніякого ін­тересу до чого-н.у не цікавитися чим-н.

Zum Jahrmarkt komme ich aber nicht mit. Ich mache mir keinen Deut aus Karussellfahrten und derglei­chen. (W. Friederich)

293. keinen Deut wert sein розм. бути нічого не вартим, нікуди не годитися; див тж. D-560, 613, Е-120, G-1392, Н-799, Р-221, Т-90.

294. sich keinen Deut um etw. (А) kümmern розм. зовсім не думати, не турбуватися про що-н.

Leider hat sich unsere Nachbarin keinen Deut um unsere Blumen ge­kümmert, obgleich sie es versprochen hatte. (W. Friederich) deutlich: 297. eine deutliche Sprache mit j-m reden відверто висловити ко­му-н. свою думку.

298. das war deutlich! сказано ясної, запитань більше немаеі

299. deutlich werden 1. (почати) го­ворити грубощі; 2. висловитися від­верто.

300. j-m etw. deutlich machen пояс­нювати кому-н. що-н.

Deutlichkeit: 301. das ließ an Deut­lichkeit nichts zu wünschen übrig yce було ясно, запитань не було.

302. etw. mit aller Deutlichkeit sa­gen (або betonen, hervorheben, erklären) сказати що-н. з усією відвертістю; з усією виразністю підкреслити що-н. deutsch: 303. (auf) gut deutsch розм.

1. просто, зрозуміло; 2. ясно, недво­значно, без натяків.

Gut deutsch: aus der Karte läßt sich noch gar nichts sagen! Damit kommen wir nicht einen Schritt wei­ter. (H. Fattada)

304. deutsch sprechen (або reden) mit l-tn розм. говорити відверто, щиро з ким-н.

Deutsch: 305. du verstehst wohl nicht mehr Deutsch (або kein Deutsch mehr)? розл«. ти" що, не розумієш простої (ооса. німецької) мови?

Habe ich nicht eben gesagt, du sollst still sein? Du verstehst wohl nicht mehr Deutsch? (W. Friederich) D^e* [de:ts]: 306. j-n auf den Dez hauen (тж. j-m eins auf den Dez geben) розм. І*™ прочухана кому-н.; див. тж.

^D*²⁷⁵» Е-193, F-327, 795, ¹¹ "663, J-8.

Er erinnerte sich, vorher zu Carmen lachend gesagt zu haben: «Kommt mir

/nS^er 5^uer» ^hau’ ^ich ^{ihn au}* ^den Dez».

Steinberg)

_• ^eins vor den Dez kriegen розм.

прочухана; див. тж. B-1814, J-9, п ‘ ⁶²²' ⁷³¹ <²>» ^Е‘¹⁹²’ F-326,

Dezent: 308. j-d hat seinen Dezem be­kommen 1. хто-н. одержав свою ча­стку, свою пайку; 2. хто-н. дістав по заслузі.

309. j-d muß überall sein Dezem dazu geben розм. фам. хто-н. скрізь втру­чається, всюди суне свого носа. Dezember: 310. im Dezember seines Lebens на схилі віку.

Diamant: 311. schwarze Diamanten кам’яне вугілля; досл. чорні діаманти. dlat: 312. diät leben 1. дотримуватися дієти; див. mrw.'D-314; 2. жити скромно. Dlat: 313. einer Diät unterworfen sein (тж. sich einer Diät unterziehen) бути на дієті.

314. Diät (ein)halten (або beobach­ten) дотримуватися дієти; див. тж. D-312 (1).

dicht: 315. dicht sein 1. розм. бути вірним, певним, надійним; 2. жарт. бути охайним, чистим (про тварин).

316. dicht halten не пропускати во­логи, бути водонепроникним.

317. dicht bei (або an) dicht stehen (або sitzen) розм. стояти (або сидіти) дуже близько один біля одного.

318. nicht ganz dicht sein розм. жарт, мочити пелюшки; ^ ловити рибу.

Klein-Eduard kann man noch nicht mit auf die Reise nehmen, er ist noch nicht ganz dicht. (W. Friederich) Dichten; 319. das Dichten und Trach­ten див. T-478.

Dichterroß: 320. sein Dichterroß be­steigen (або satteln, spornen) осідлати Пегаса (почати писати вірші). Dichtung: 321. Dichtung und Wahr­heit вигадка і правда; мрії і дійсність (цей вислів став назвою автобіогра­фічного роману Гете. У 1836 р. Ри- мер і Еккерман зробили в ньому пере­становку: «Wahrheit und Dichtung» — «Правда і вигадка», саме в цій формі вислів став крилатим і в українській мові).

Er mischt da Dichtung und Wahr­heit, so daß der Grundton dieser Schilderungen wohl echt ist, aber ihre Einzelheiten nicht ohne genau­ere Prüfung als richtig gelten können. (Fr. Mehring) dick: 322. (die Farben) dick auftragen див. F-138.

323. dick lügen розм. фам. ^ бре­хати, як рудий собака; див. тж. В-78, D-653, L-78&.

Der Lehrling schwieg. Alle Durch­reisenden logen sehr dick und wur­den wild, wenn man ihnen nicht glaubte. (E. Strittmatter)

323. sich dick und voll(a6odick und fett, dick und breit, dick und rund, dick und dünn) essen розм. фам. наїс­тися досхочу.

324. das werde ich dir dick ankreiden (або anstreichen)! див. A-964.

325. j-n, etw. dick(e) haben розм. фам. не зносити більше кого-нчо­го-».; бути ситим по зав’язку чим-н.

Diese alte Klatschbase habe ich jetzt dick. (W. Friederich)

Ich hab überhaupt den ganzen La­den hier dicke. (H. Fallada)

323. j-d hat cs dicke (тж. j-d hat eine dicke Brieftasche) розм. фам. у кого-н. повнісінький гаманець.

324. ein dickcs Geschäft machen див. G-719.

325. (sich) dick(e) tun (тж. mit etw. dicke tun) розм. през. вихваля­тися, хизуватися, чванитися чим-н.

326. durch dick und dünn gehen (або folgen) mit j-m ^ іти у вогонь і воду за ким-н.; див. тж. F-433.

Ich aber brauche handfeste Kerle, die mit mir durch dick und dünn ge­hen. (E. Neutsch)

323. es kommt zu dick(e) розм. фам. цього вже забагато для одного разу.

324. dick und fett v.erden розм. роз­багатіти.

325. mit j-m dick befreundet sein (тж. dicke Freundschaft mit j-m hal­ten) розм. бути нерозлучними дру­зями, найщирішими приятелями.

326. das dicke Ende kommt noch nach (тж. das dicke Ende ist hinten) прик. ~ це ще тільки цвіт, а ягоди будуть; ти ще не бачив смаленого вовка. Dickkopf: 335. einen (або seinen) Dickkopf haben (або aufsetzen) розм. образитися, надутися.

«Was ist denn mit Fritz? Warum sagt er denn nichts?»— «Er hat mal wieder seinen Dickkopf (aufgesetzt)!» (W. Friederich)

Dickschädel: 336. seinen Dickschädel durchsetzen розм. обстоювати своє з ту­пою впертістю; уперто домагатися свого будь-якими засобами.

Dieb: 337. wie ein Dieb in der Nacht бібл. яко тать в нощі; перен. крадь­кома.

So Spät darf ich nach Hause nicht kommen. Ich kann das niir so machen, daß ich wie ein Dieb in der Naqht über das Dach des Gartenhauses klettere und dann durch das Fenster in mein Zimmer gelange. (W. Frie­derich)

338. wer dem Diebe die Leiter hält, ist so schuldig wie der Dieb присл. не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину тримає; див. тж. S-1861.

339. nicht alle sind Diebe, die der Hund anbellt присл. ^ не все вовк, що сіре.

340. kluger Dieb hält sein Nest rein присл. = там вовк не бере, де сам живе; див. тж. F-1033.

341. ein Dieb läßt nichts liegen als Mühlsteire und heißes Eisen (тж. Die­ben sind alle Kleider gerecht) присл. = що злодій побачив, те й його; зло­дій ні з чим не розминеться.

342. dem Diebe brennt dfe Mütze auf dem Kopf присл. на злодієві шапка го­рить; див. тж. Е-558, G-841, 992, Н-1598, S-840.

343. der Dieb stiehlt so lange, bis er an den Galgen kommt присл. скільки злодій не краде, а тюрми не мине; див. тж. G-69, К-1220.

344. ein Dieb baut dem anderen kei­nen Galgen присл. = ворона вороні ока не видовба; свій своєму поневолі брат; див. тж. К-1098, М-607, Т-270, W-715, 8<М.

345. große Diebe hängen die kleinen присл. = велика риба маленьку ці­лою ковтає; див. rrm. F-589.

346. ein Dieb wird selten reich присл. чужим добром не забагатієш; див. тж. G-962, 1614, Н-805.

347. ein Dieb Ist nirgends besser denn am Galgen (тж. dem größten Dieb der dickste Strick; altem Dieb neuer Strick) присл. ^ по злочину й кара; собаці — собача смерть; катюзі по заслузі; див. тж. L-243, Р-249.

348. der Dieb meint, sie stehlen alle присл. ^ усяк міряє всіх на свою мір­ку; див. тж. D-266, М-479, S-368. diebisch: 349. (eine) diebische Freude haben (тж. sich diebisch freuen) an etw. (D) рсзм. страшенно радіти з чо­го-н.

Diebsdaumen: 350. j-d hat Diebs­daumen in der Tasche жарт, кому-н. щастить.

Diebstahl: 351. einen Diebstahl bege­hen (або verüben) учинити крадіжку.

352. wer einen kleinen Diebstahl tut, der stiehlt wohl auch größeres Gut присл* ^ вкрадеш голку, а потім коровку; ВІД гудзика до ножика, від ножика до коника, а потім на шибеницю; див. тж. F-270, Н-1596, К-34, 570, Р-226. dienen: 353. sich höher dienen просу­ватися по службі.

Eines Tages wurde August Bogdan eröffnet, daß für ihn die Zeit gekom­men wäre, sich höher zu dienen. (E. Stritimatter)

354. ist Ihnen damit gedient? розм. це вас влаштовує?

355. damit ist ihm nur halb (або nicht) gedient розм. це його мало (або не) влаштовує.

Aber ich weiß auch ganz genau, daß uns damit nur halb gedient wäre. (H. A. Langer)

354. zu dienen bin ich bereit, doch nicht zu dienern присл. служити ра­дий — прислужуватись гидко.

355. wer allen dienen will, kommt immer am schlimmsten weg присл. S одна людина всьому світу не дого­дить; див. тж. М-464, N-148, R-199.

356. wer dient, bis er ist unwert, dem ist des Teufels Dank beschert присл. ^ нове ситечко на кілочку, а як при- старіється —садять квочку; див. тж. Е-763, К-612.

Diener: 359. der stumme Diener розм. столик для закусок у вітальні.

360. einen (tiefen) Diener machen розм. низько вклонитися.

«Machst einen Diener, wenn du dem Vater die Hand gibst»...— «Ich sag nicht zweimal guten Tagzu einem, Großmutter». (E. Strittmatter)

360. viele Diener machen низько вкло­нятися, бути підкреслено ввічливим. Dienerchen: 362. ein Dienerchen ma­chen розшаркуватися.

Adam, statt freundlich zu lächeln und ein Dienerchen zu machen, fuchtelt wild mit seinen Ärm­chen herum und schreit jetzt sogar. (H. Jobst)

Dienst I: 363. aktiver Dienst дійсна військова служба.

364. Dienst bei der Fahne служба ^в армії.

365. den (або seinen) Dienst aufsagen боту°^{ВИТИСЯ ВІД місця}» залишити ро-

^ den (або seinen) Dienst quittie-

*алиш_Ити службу,піти у відставку, ік ®J^unße Frelln drang alsbald in Fo'f ^deT^Dien4 z4;_fqtr?Hieren., (Th._t

367. Dienst kloppen військ, розм. трубити, тягнути службу.

368. seinen Dienst tun (або machen, haben, halten) виконувати свої обо­в'язки.

Ihr Benehmen ist mir schon lange verdächtig. Sie tun Ihren Dienst nicht. (7/. Mann)

367. die Arme (або die Beine) ver­sagen j-m den Dienst руки (або ноги) не слухаються кого-н., відмовляються служити кому-н.

368. außer Dienst (скор. а. D.) у від­ставці.

369. im Dienst sein бути на службі.

370. im Dienst einer (guten) Sache (D) stehen (тж. sich in den Dienst einer (guten) Sache G stellen) служити якій-н* (благородній) справі.

371. etw. in Dienst nehmen (або stellen) здати в експлуатацію (машину_t верстат).

372. etw. in f-s Dienst stellen поста­вити що-н. на службу кому-н.; див. тж. D-381.

Dienst II: 375. j-m einen Dienst er­weisen (або leisten) (тж. j-m gute Dien­ste tun) стати в пригоді, прислужи­тися кому-н.

Er sprühte: «Sie ahnen nicht, was Sie mir für einen Dienst erwiesen, Genossin...» (E. Neutsch)

Ein Mann wie dieser Bertin konnte der Arbeiterklasse unschätzbare Dien­ste leisten. (A. Zweig)

376. j-m seine Dienste leihen висок. робити послуги, допомагати кому-н.

377. zu j-s Diensten (або j-m zu Dien­sten) stehen бути в чиему-н. розпоря­дженні; бути до чиїх-н. послуг.

378. ein Dienst ist des ändern wert присл. за позику — віддяка; див. тж. В-213, F-937, Н-419, К-126, L-556, W-994.

379. Dienst ist Dienst, da hilft kei­ne Freundschaft присл. дружба друж­бою, а служба службою; на службі ні брата, ні кума* ні свата; диб. тж. G-726.

dienstbar: 380. ein dienstbarer Geist див. G-460.

381. j-m etw. dienstbar machen по­ставити що-н. на службу кому-н.; див. тж. D-374.

382. sich (D) j-n dienstbar machen підпорядковувати собі кого-н. Dienstleistung: 383. z.ur Dienstlei­stung eintreten. почати ,виконувати службові обов'язки.

dienstlich: 384. dienstlich fahren їха­ти у відрядження; їхати в службових справах.

385. dienstlich werden розм. перейти на офіційний тон.

386. j-m dienstlich kommen розмов­ляти з ким-н. офіційним тоном. Dienstplan: 387. etw. steht auf dem Dienstplan військ. що-н. є в статуті. Dienstweg: 388. auf dem (або im) Dienstwege у службовому, адміністра­тивному порядку, по інстанції. dies(es): 389. d ies und das (тж. dies(es) und jenes) те і се; дещо, усяка всячина.

Und dann mußten sie noch die Pfer­de absatteln und den Maultieren die Lasten abnehmen und dies tun und jenes. (E. Klein)

Differenz: 390. persönliche Differenzen mit j-m haben мати з ким-н. особисті рахунки.

Diktat: 391. sich (nicht) dem Diktat beugen (або fügen) (не) підкорятися диктату.

392. nach Diktat за наказом.

393. j-n unter sein Diktat bringen підкорити кого-н. своєму диктату, поставити кого-н. в залежність від себе.

dilatorisch: 394. eine Sache dilato­risch behandeln зволікати зі справою; бюрократично ставитися до якої-н. справи.

Dilemma: 395. aus dem Dilemma her­auskommen знайти вихід із скрутного становища.

396. sich in einem Dilemma befinden стояти перед дилемою.

Wenn sie verstünden, Vater, in welchem Dilemma ich mich befinde.

(Th. Mann)

396. in ein Dilemma geraten опини­тися в скрутному становищі.

Ding: 398. das Ding an sich філос. річ у собі; щось невідоме, незрозуміле.

Mit lebhafter Geste fuhr Maktabi dazwischen. «Die Technik ist kein Ding an sich». (G. Krupkat)

399. ein Ding der Unmöglichkeit неможлива річ, щось зовсім немож­ливе.

400. ein DTng mit ’nem (або mit’m) Pfiff див. P-259.

401. ein junges (або nettes, liebes, hübsches) Ding розм. молоденька (або Симпатична, мила, гарненька) дів­чина.

402. ein albernes Ding розм. дур­ненька, дурепа.

403. das arme Dingpos*. бідолаха.

404. ein kleines Ding фам. малятко, крихітка (про дитину).

405. ein loses Ding розм. вітрогонка; вертихвістка; легковажна дівчина.

406. große Dinge великі справи.

407. dunkle Dinge розм. цілковите непорозуміння; самі загадки.

Lauter dunkle Dinge. Die Mitlehr­linge ließen ihn reden. Dieser Stani­slaus war schwer zu ergründen« (E. St ritt matt er)

399. so ein junges (або blutjunges) Ding! фам. таке молоде!

400. das ist ein ander Ding висок. заст. (це) інша справа.

401. ist das (або das ist) ein Ding! (тж. das ist ein Ding wie *ne Wanne!) розм. фам. оце так штука!, от здброво!

402. kein Ding währt ewig ніщо не вічне на землі; див. тж. D-179.

403. wie die Dinge liegen (або ste­hen) (тж. nach Lage der Dinge) розм. при такому стані речей* за таких об­ставин.

Jedoch durch den Verkauf, der, wie die Dinge lagen, notwendig un­günstig ausfallen mußte, wäre nicht nur das in den Werken angelegte Ka­pital fast ganz verlorengegangen, sondern der Staat hätte sich ?uch der Gewinne begeben. (Th. Mann)

399. guter Dinge sein 1. бути в доб­рому гуморі; бути веселим; 2. бути оптимістично настроєним.

Offene Ьіаиз Augen, Blondhaar wie frische Schrippen, stramm, fröh­lich und guter Dinge. (E. Stritt mat­ter)

399. unverrichteter Dinge abziehen пі­ти ні з чим; піймати облизня; див. тж. L-341, N-190, S-23, U-274.

400. j-m ein Ding_fverpassen зле по­жартувати з кого-н.

401. ein Ding ein Ding sein lassen залишити без змін що-н.

402. ein Ding (hin)drehen розм. фам.

1. утнути штуку, викинути коника.

Du denkst die ganze Zeit, du mußt auf Leo und mich aufpassen, damit wir keine Dinger drehen. (T. Skou- Hansen)

2. облагодити справу.

Natürlich würde sie ihn heiraten wollen, aber das Ding konnte er auch schon irgendwie hindrehen, daß es paßte. (H. Fallada)

399. krumme Dinger drehen розм» за­йматися темними справами.

Damit ich künftig nicht der einzige wäre, der auf paßte, daß Onkei Finger keine krummen Dinger mehr drehte. Vertrauen ist gut, Kontrolle Ist bes­ser. (R. Strahl)

399. wir werden das Ding schon schaukeln! див. S-319.

400. die Dinge beim richtigen (або rechten) Namen nennen розм. називати речі своїми іменами; див. тж. К-403.

«Dann sagt mir doch endlich den Unterschied», bat Ulf. «Nennt die 'Dinge beim Namen». (K. Wurzber- ger)

Indem sie die Zeit ihre Arbeit tui Heß, hat sie die ungeheure Macht zurückgewonnen, die Dinge beim richtigen Namen zu nennen. (Chr. Wolf)

399. die Dinge von selbst treiben las­sen (тж. den Dingen ihren або freien Lauf lassen; die Dinge ihrem Lau? überlassen) пускати справу на само- плив.

Ich drängte sie allerdings auch nicht mehr, sich endgültig von ihm zu trennen. Ich ließ den Dingen ihren Lauf. (G. Krupkat)

.Andere wiederum haben mit sieb­zig, achtzig Jahren irdischen Daseins genug, sie überlassen die Dinge wunschlos ihrem Lauf. (G. Krupkat)

399. was macht ihr bloß für Dinger? розм. чим це ви займаєтесь?, ідо це ви робите?

400. j-d ist gewandt in allen Dingen

хто-н. майстер на всі руки; ^ і швець, і жнець, і на дуду грець.

399. etw. geht mit rechten Dingen zu розм. тут усе гаразд, усе в порядку.

«Мїіп Kompliment, Doktor Azzam.» «Es geht alles mit rechten Dingen zu, Monsieur. Ich sah Sie heute früh im Weltfunk. Mit Madame Fa- rah.» (G. Krupkat)

399. etw. geht nicht mit rechten Din­gen zu розм. тут щось негаразд, тут не все в порядку; ^ тут нечистий рук Доклав. -

Wer konnte nur die beiden Käst- u¹! ^brin£^en? Es geht nicht zu mit rechten Dingen. (J. W. Goethe) ivurz, es war ein lustiges Tier: aoer dennoch graute Kohlenpeter, гї^Пи*. ^{er meinte}> es gehe nicht mit 49« •• u ^DjⁿS^en zu. (W. Hauff) im* tC ^{r n} Otogen stehen бути ви- буденних, дрібниць^

427. vor allen Dingen насамперед, у першу чергу.

428. alle(r) guten Dinge sind drei присл.' ~ бог трійцю любить.

Noch eins, Herr Just: aller guten Dinge sind drei. (G. E. Lessing)

427. drei Dinge sind zu fürchten: der Esel von hinten, das wilde Schwein von vorn und ein Mönch von allen Sei­ten присл. = бережись кози спереду, коня ззаду, а лихої людини з усіх бо­ків; див. тж. 0-70.

428. kein Ding ohne Makel присл. = і на сонці є плями; див. тж. N-321, S-1432.

429. jedes Ding hat zwei Seiten присл. усе має свій зворотний бік; ^ це па­лиця на два кінці.

430. jedes Ding hat seine Zeit див. Z-Іві.

431. gut Ding will Weile haben

присл. = не питають, чи хутко, але питають, чи добре; поспішиш — лю­дей насмішиш; див. тж. А-287, Е-176, 557, Н-1313, 1-73, К-829, U-122, W-341.

«So eilig habe ich es nicht», sagte er. «Vor vier Wochen kann ich ja doch nicht sprechen. Gut Ding will Weile haben»... (B. Ke Hermann)

427. klein Ding freut Kind присл. = чим би дитина не бавилась,аби не плакала; див. тж. V-106.

428. geschehene Dinge sind nicht zu ändern (тж. geschehene Dinge lassen sich nicht ungeschehen machen) присл. = що пройшло, того не вернеш; що з горщика вибіжить, того не позби­раєш; див. тж. F-1184, G-730, Н-1211, V-414, Z-85.

dingfest: 436. І-п dingfest machen за­арештувати, затримати кого-н.

Nie gelang es der Betriebsfüh­rung..., die Hersteller odef die Ver­teiler dingfest zu machen; (W. Bre­del)

Direktion: 437. jede Direktion verlie­ren втратити самовладання. Diskretion: 438. Diskretion (ist) Ehren­sache! про це краще не говорити; = історія мовчить про це.

439. sich auf Diskretion ergeben Зда­тися на ласку переможця.

440. nach j-s Diskretion за чиїм-н. розсудом.

Diskussion: 441. etw. in die Diskus­sion werfen кинути яку-н. репліку під час дискусії;'дмя. тж. D-208.