- •5.05170101 «Виробництво харчової продукції»
- •1. Предмет «Органічна хімія», його зміст і завдання..
- •2. Роль вітчизняних і закордонних учених в розвитку органічної хімії
- •3. Значення знання органічної хімії для вивчення дисциплін: товарознавство продовольчих товарів та технології приготування їжі.
- •Самостійна робота № 1 Тема: Теорія хімічної будови органічних сполук о.М.Бутлерова
- •Самостійна робота № 2. Тема: Ізомерія. Основні класи органічних сполук та генетичний взаємозв’язок між ними
- •Самостійна робота № 3 Тема: Спирти
- •Література
- •Самостійна робота № 4 Тема: Альдегіди
- •Самостійна робота № 5 Тема: Карбонові кислоти. Високомолекулярні карбонові кислоти.
- •Самостійна робота № 14 Тема: Аміни
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота № 19 Тема: Замінники цукру
- •Самостійна робота № 20 Тема: Дубильні речовини
- •Самостійна робота № 23 Тема. Складні естери План
- •Самостійна робота № 27 Тема: Алкалоїди
- •Самостійна робота № 27 Тема: Вітаміни План
- •Самостійна робота № 29 Тема : Органічні консерванти
- •Самостійна робота № 32 Синтетичні високомолекулярні сполуки. Загальні відомості про полімери План
- •2. Загальні відомості про полімери.
- •Самостійна робота № 36 Іонообмінні смоли (іоніти) План
- •Самостійна робота № 13 Тема: Амінокислоти. Незамінні амінокислоти.
- •Самостійна робота № 6 Тема: Жири.
- •Самостійна робота № 7. Тема: Жироподібні речовини. Мила і синтетичні миючі засоби
- •3. Мило і синтетичні миючі засоби.
- •Самостійна робота № 8. Тема: Визначення фізико – хімічних показників жирів.
- •Самостійна робота Тема: Моносахариди
- •Самостійна робота № 11 Тема: Хімічні властивості гексози та сахарози.
- •Самостійна робота №10 Тема: Дисахариди. План
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота №12 Тема: Несахароподібні полісахариди.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота №12 Тема: Хімічні властивості полісахаридів. План
- •2. Хімічні властивості целюлози.
- •Самостійна робота № 17 Тема: Білки
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота № 18 Тема: Білки
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота № 21 Тема: Харчові кислоти: амінокислоти, двоосновні кислоти та їх властивості
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 22 Тема: Харчові кислоти: амінокислоти, двоосновні кислоти та їх властивості
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 23 Тема: Власивості харчових кислот.
- •Самостійна робота № 27 Тема:Ефірні олії, фруктові есенції та інші духмяні речовини.
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота № 26 Тема: Духмяні речовини. Терпени – складова частина ефірних олій.
- •Тема: Барвинки і барвінкові речовини
Самостійна робота № 5 Тема: Карбонові кислоти. Високомолекулярні карбонові кислоти.
План
1. Одноосновні ненасичені кислоти (алкенові).
2. Ізомерія і номенклатура.
3. Способи добування.
4. Хімічні властивості.
5. Окремі представники.
Література
1. Черних В.П., Грищенко В. М., Єлисєва Л.І. Органічна хімія: підручник для студентів вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації. К.:Либідь, 2004 – с. 818 – 29, 155 – 168.
2 . Гурецька В.Л., Органічна хімія, М., Вища школа, 1983 - с. 124 – 133.
Питання 1. Одноосновні ненасичені кислоти (алкенові).
В радикалах ненасичених кислот є кратні зв'язки. Найбільш розповсюдженими є кислоти етиленового ряду. їх загальна формула СnН2n-1СООН або R’-СООН де R’ - радикал етиленового ряду.
Питання 2.Ізомерія і номенклатура.
Ізомерія алкенових кислот, як і у етиленових вуглеводнів, залежить від ізомерії ланцюга і від положення подвійного зв'язку. Для кислот цього ряду в основному застосовують тривіальні назви.
Сама проста ненасичена кислота містить три атома вуглецю – акрилова СН2 = СН – СООН.
Ненасичена кислота з чотирма атомами вуглецю існує у вигляді трьох ізомерів:
вінілоцтова кислота метакрилова к-та кротонова к-та
Кротонова кислота має цис і транс ізомери.
транс-ізомер цис-ізомер
кротонової к-ти кротонової к-ти
Питання 3. Способи добування.
Ненасичені кислоти отримують аналогічно насиченим, окисленням ненасичених спиртів і альдегідів:
Питання 4. Хімічні властивості.
Ненасичені кислоти більш сильніші ніж насичені, що пояснюється взаємним впливом подвійного зв'язку вуглець зв'язку і карбоксилу. Вони дають всі реакції, характерні для карбоксильної групи, а також реакції обумовлені кратними зв'язками в радикалі.
а) приєднання водню
акрилова к-та пропінова к-та
б) приєднання галогенів
акрилова к-та дібромпропанова к-та
в) окислення ненасичених кислот перебігає легко
акрилова к-та діоксіпропінова к-та
Питання 5.Окремі представники.
Акрилова кислота СН2 = СН - СООН рідина з різким запахом, добре змішується з водою, легко полімеризується і використовується для отримання пластмас, синтетичної гуми і волокна Нітрон.
Метакрилова кислота
безбарвна рідина з менш слабким запахом.
Її метакриловий ефір - метилметакрилат використовується у виробництві органічного скла.
Сорбінова кислота СН3 - СН = СН - СН = СН - СООН - міститься в незрілих плодах, в горобині. Це білі кристали зі слабким смаком і помірно гострим запахом. Використовується при консервуванні компотів, соків, фруктів, вин, квашені овочів.
Антимікробні дії краще проявляються в кислому середовищі
Карбоновими кислотами називають органічні сполуки, в молекулах яких знаходиться одна або декілька карбоксильних груп
з'єднаних з вуглеводневим радикалом.
1.
Карбоксильна
група
складається із карбонільної
і гідроксильної групи. Загальна формула
карбонових кислот
, де R - вуглеводневий радикал.
Класифікація і номенклатура ВКК.
Класифікація. В залежності від числа карбоксильних груп в молекулі розрізняють одноосновні - моно карбонові; двохосновні - дікарбонові і т.д.
В залежності від природи вуглеводневого радикалу існують різні гомологічні ряди кислот: насичені, ненасичені, ароматичні.
Номенклатура. По міжнародній номенклатурі назва кислот утворюється із назви відповідного вуглеводню із закінченням -ова, СН3-СООН - етанова кислота. Часто вживається тривіальна назва кислот: мурашина, оцтова, щавелева, молочна, винна, лимонна і інші.
Високомолекулярні жирні кислоти.
Високомолекулярні карбонові кислоти. Найбільше значення мають кислоти нормальної будови:
пальмітинова СН3 - (СН2)14 - СООН (або С15Н31СООН);
стеаринова СН3 - (СН2)16 - СООН (або С17Н35СООН)
Вони знаходяться у вигляді гліцеринів майже в усіх тваринних і рослинних жирах.
Практично ці кислоти виділяються із жирів. Значну частину їх отримують окисленням парафінів. Із 1000 кг парафінів виділяють 600-700 кг вищих кислот.
Всі вищі насичені кислоти - безбарвні, тверді, не мають певного запаху і смаку, в воді нерозчинні, але розчиняються в спирті і ефірі.
Розчиняються і в водних розчинах їдких лугів, утворюючи солі.
Натрієві і калієві солі вищих жирних кислот розчинні в воді і представляють собою мило: солі лужноземельних металів (Са, Ва, Мq), а також важких металів в воді нерозчинні.
Суміш пальмітинової і стеаринової кислот використовується для виробництва свічок. Вищі кислоти, отримані із нафти, застосовуються в виробництві мила, гуми, лінолеуму, змащувальних масел і інше.
Н афтоневі кислоти - похідні аліциклічних вуглеводнів (нафтенів) циклогексана С6Н12 і циклопентана С5Н10. Найбільший практичний інтерес представляють солі нафтенових кислот, називаємі - милонафтами. Вони мають гарну миючу здібність. Одна із таких сполук є натрієва сіль циклопентан-карбонової кислоти.
Вищі ненасичені жирні кислоти.
Найбільше значення із цього класу мають олеїнова, лінолева, ліноленова. Всі вони рідкі, входять до складу різних природних жирів і олій.
Олеїнова кислота С17Н33-СООН - містить один подвійний зв'язок між 9 і 10 атомами карбону:
СН3 - (СН2)2 - СН = СН - (СН2)7 - СООН
Зустрічаються у вигляді 2-х ізомерів цис і транс-ізомерів.
Олеїнова кислота - безбарвна рідина, затвердіває на холоді (tпл. = 14°С, tкип.=223°С), входить до складу майже всіх жирів. Має властивості ненасичених сполук.
Вона легко гідрується і переходить в тверду стеаринову кислоту
Ця реакція має велике значення при отриманні твердого жиру із рідкого. С7Н33СООН може приєднувати бром (знебарвлює бромну воду). Вона окисляється по місту подвійного зв'язку (змінює забарвлення розчину КМnO4) до 9, 10 діоксістеаринової кислоти.
Калієві і натрієві солі алеїнової кислоти (мило) знаходять застосування в техніці
Лінолева кислота С17Н31 - СООН - має два подвійних зв'язки:
СН3 - (СН2)4 - СН = СН - СН2 - СН = СН - (СН2)7 - СООН
Вона рідка, tпл. = 5°С . Входить до складу рослинних олій. При гідруванні переходить в тверду стеаринову кислоту. Легко окисляється і полімеризується.
Ліноленова кислота Сі7Н29СООН - найбільш ненасичена кислота, має три подвійні зв'язки:
СНз - СН2 - СН = СН - СН2 - СН = СН - СН2- СН = СН- (СН2)7 - СООН
По властивостях аналогічна лінолевій кислоті і також знаходиться переважно в рідких рослинних оліях.
Лінолева і ліноленова кислоти необхідні для організму, але в ньому вони не синтезуються і повинні поступати з їжею. Тому ці кислоти відносяться до незамінних.
Контрольні питання
1.Вкажіть сполуки, що мають цис і транс-ізомери:
а) СН3 - СН = СС1 - СН3
б) СНз - СН - СС1 - СООН
в) СНз - СС1 - СС1 - СООН
г) СНз - (СН2)2 - СН = СН (СН2)7 - СООН
2. Вкажіть сполуку,яка широко застосовується в харчовій промисловості:
3. Напишіть рівняння реакції утворення рідкого і твердого мила стеариновою кислотою.
4. У кажіть формули нерозчинних у воді кислот:
а) С17Н35СООН б) С15Н31СООН в) С15Н11СООН
г) С3Н7СООН д) С4Н9СООН
Назвіть ці кислоти.
5. Напишіть рівняння реакції взаємодії олеїнової кислоти з бромною водою.
