6.4. «Проблемне колесо»

Дослідження з використанням даного методу найчастіше проводяться в прикордонних

галузях суспільствознавства і людинознавства. «Проблемне колесо» активно

застосовується в комплексних соціальних дослідженнях, у яких беруть участь соціологи,

психологи, журналісти, економісти, педагоги, фахівці в галузі соціальної психолог

ії, соціальної роботи, соціальної педагогіки, інших наук про суспільство і людину.

246

Юрій М.Ф. Соціологія

В умовах реформ і кризового розвитку сучасної України оснащеність досліджень

даним методом набуває особливого значення. Це зумовлено, насамперед, зростанням

гостроти проблем, з якими зіштовхуються люди, і які стають предметом наукового анал

ізу. «Проблемне колесо» дозволяє з’ясувати реальні причини виникнення складнощів

суспільного й особистісно-індивідуального розвитку, осмислити можливості їх вирі-

шення, намітити заходи профілактики соціальних аномалій. За його допомогою можна

виявити засоби суспільної й особистісної участі у вирішенні со-ціальних проблем, ранжувати

проблеми з багатьох підвалин, зокрема, за ступенем важливості їх вирішення для

різних соціальних суб’єктів.

Технологія методу, що характеризується, істотно залежить від того, проблеми

якого соціального суб’єкта й у контексті якої наукової дисципліни вивчаються. Але в

будь-якому випадку вона характеризується: по-перше, п’ятиетапністю; по-друге, багатоступенев

істю, як мінімум, трьохступеневістю, тобто виявленням трьох кіл проблем

досліджуваного суб’єкта; по-третє, комбінацією різних кількісних і якісних методик

збору й аналізу соціальної інформації; по-четверте, викреслюванням особливих

схем-картограм проблем досліджуваного соціуму.

Перший етап має попередній (підготовчий) характер. Він припускає вивчення

змісту, характеру і гостроти проблем, випробовуваних досліджуваною групою людей.

Ці проблеми можуть бути виявлені шляхом анкетування, телефонного, пресового,

експертного чи іншого опитування, біографічного, фокус-групового чи іншого якісного

методу. Підсумком першого етапу є визначення найбільш важливої й актуально

ї потреби досліджуваного суб’єкта, задоволення якої явно утруднене.

Другий етап складається з кількох послідовно здійснюваних дослідницьких

кроків.

Суть першого кроку – з’ясування і ранжування відповідей людей, що представляють

досліджуваний суб’єкт, на запитання: «Чому виникла та проблема, яка є важливою,

актуальною і важко розв’язуваною?». Дане завдання вирішується в одних

випадках методом інтерв’ювання (як правило, напівстандартизованого) чи фокусгрупового

обговорення. Результатом першого кроку виступає визначення першого

кола проблем, від вирішення яких залежить задоволення раніше виявленої гострої

потреби.

Другий крок робиться для виявлення другого кола проблем. Для цього знову зада

ється питання «чому», але вже щодо кожної з виявлених у першому колі причин,

що осмислюються як окремі проблеми. У такий спосіб вибудовуються ареали причин

– проблеми другого рівня.

Третій крок встановлює третє коло проблем досліджуваного мікросоціуму, пох

ідних від кожної проблеми другого кола. Аналогічно робляться четвертий, п’ятий і

наступний кроки. При цьому проблеми попереднього рівня осмислюються основою

конструювання, деталізуючих їх проблем, наступного кола.

Важливо зазначити, що другий і всі наступні кроки, що складають другий етап

методики «проблемне колесо», реалізуються у вигляді групової дискусії, що будується

за принципом «фокус-групи» чи інших способів «мозкового штурму».

Третій етап дослідження, здійснюваного за характеризованою методикою,–

оцінка виявлених проблем усіх кіл у контексті реальності їх вирішення. На ньому

необхідно визначити ті причини проблем кожного кола, що:

• не підвласні суб’єкту, на які він вплинути не може;

• піддаються контролю з боку соціального суб’єкта;

247

Розділ VI. Якісні методи соціологічних досліджень

• повною мірою залежать від суб’єкта, на які він може вплинути вирішальним

чином, змінюючи сформовану проблемну ситуацію.

Другий і третій етапи супроводжуються кресленням кожним дослідником особливо

ї картограми – схематичного зображення кіл проблем.

Оскільки це картографування робиться в ході групової дискусії, у ньому можуть виявитися

різні помилки і неточності. Вони усуваються на наступній фазі дослідження.

Четвертий етап покликаний вирішити два таких завдання: по-перше, розробку

погодженої всіма дослідниками картограми кіл проблем; по-друге, визначення в цієї

картограмі проблем, що: а) варто прийняти як даність, що не залежить від досліджуваного

суб’єкта; б) можна і треба контролювати; в) на який суб’єкт може впливати.

П’ятий етап – підсумкова аналітична робота дослідницької групи, розробка нею

системи практичних рекомендацій з вирішення проблем обстеженого мікросоціуму.