2.1.6. Термометри опору

Основний елемент термометрів опору є терморезистор. Принцип дії термометра грунтується на залежності електричного опору терморезистора від температури. Найчастіше для виготовлення терморезисторів застосовують чисті метали (Pt, Сu, Ni та інш.), які мають достатньо високе значення температурного коефіцієнта електричного опору, а також добру відновлюваність термометричних властивостей. Для вимірювання низьких температур (1,3....400 К) використовують термометри опору з чутливим елементом з напівпровідників (термісторів). В порівнянні з металами напівпровідники мають на порядок вищий температурний коефіцієнт опору, а також великий внутрішній опір. Ці особливості дозволяють створювати на основі термісторів дешеві, малогабаритні, механічно міцні та довговічні термометри опору. Недоліки напівпровідникових термометрів опору - нелінійність та низька відновлюваність градуйованої характеристики, що потребує індивідуального їх градуювання.

Н айбільш точним приладом для вимірювання температури в діапазоні віл -260 до +750°С, а в окремих випадках до +1100°С, є платинові термометри опору. Схема лабораторного платинового термометра конструкції П.Г.Стрелкова показана на рисунку 2.6.

Термометр складається з каркаса 1 гелікоїдальної форми, виготовленого з плавленого кварцу. Платиновий дріт 2 діаметром 0,05...0,2 мм у вигляді спіралі кріпиться на каркасі 1. До кінців спіралі 2 приварюється два виводи 3 з платинового дроту діаметром 0,3 мм. Ці виводи 3 та чутливий елемент розміщуються в захисній кварцевій гільзі 4 діаметром 5...6 мм, яка може мати довжину від 50 мм до 100 мм. Гільза 4 заповнюється гелієм або іншим інертним газом при тискові 0,02 МПа.

2.7. Термопари

Термопари застосовуються для вимірювання температури в діапазоні від -200 до +2500°С. Ці прилади досить точні і широко розповсюджені в різних автоматизованих системах вимірювання температури. Виготовляють термопари з таких комбінацій сплавів:

а) хромель-копелеві термопари ТКХ;

б) хромель-алюмелеві термопари ТХА;

в) платинородій термопари ПП.

Термопари першого типу ТКХ мають найбільшу термо-ерс в порівнянні з іншими, але у них відносно малий термін служби при температурі +500...600°С і використанні в повітряному середовищі. Межа вимірювання температури термопарами другого типу (ТХА) +1000°С, але у них менша термо-ерс.

Термопари третього типу (ПП) мають найбільшу точність, застосовуються для вимірювання температури в окислювальних та нейтральних середовищах і можуть працювати в діапазоні температур +300...1600°С. Точність еталонних термопар ПП за відхиленням термо-ерс - 0,01+2,510^-5/t-300/мВ.

При виготовленні термопар використовують термоелектричний дріт діаметром 0,5 мм. Дріт меншого діаметра має велику неоднорідність матеріалу, що не забезпечує відновлюваності стандартної градуювальної кривої.

Робочий спай термопари утворюють зварюванням, спаюванням або скручуванням. Найкраще кінці дроту зварювати, що дає найменші похибки при вимірюванні температури. Холодний спай термопари виготовляють за допомогою паяння оловом. Перед градуюванням термопару відпалюють при температурі, що перевищує робочу.

Для ізоляції термопар застосовують фарфорові та керамічні трубки, а також панчохи із склотканини.

Вимірювальний прилад в ланцюг термопари вмикають за однією із схем (рис. 2.7 а, б, в)

а) б) в)

Рис. 2.7. Схеми вмикання термопар:

1 – робочий спай; 2 – холодний спай;

3 – посудина з охолоджувачем; 4 – вимірювальний прилад.

При вимірюваннях за схемою б холодний спай охолоджують льодом, що тане. Цей спай з'єднують з вимірювальним приладом 4 мідним дротом.

У випадку вимірювання різниці температур можна застосовувати диференціальну термопару, в якої обидва спаї є робочими, але при умові, що одна з температур відома, щоб в процес вимірювання не була внесена похибка від нелінійності градуювальної характеристики. Термопари дозволяють вимірювати температуру з похибкою ±0,5°С.