Обробка результатів

Результати вимірювань усереднюються. За усередненими даними визначаються:

- відносна вологість повітря

 = Р^м_н/Р^с_н – 712,6 (В/Р^с_н)t10^-6, (7.1)

де Р^м_н, Р^с_н – тиск насичення для температури відповідно мокрого і сухого термометрів, Па (додаток Д); В – барометричний тиск, Па;

- парціальний тиск пари у вологому повітрі, Па

Р_п = Р^с_н; (7.2)

- вологовміст повітря, г/кг

d = 622Р^с_н /(B-Р^с_н); (7.3)

- абсолютна вологість повітря, кг/м³

_пв = P_п/(RТ_с), (7.4)

де R – газова стала повітря, R=287 Дж/(кгК), Т_c - температура сухого термометра К;

- ентальпія вологого повітря, кДж/кг,

H = C^c_p t_c + (2500+C_pп t_c)d, (7.5)

де C^c_p = 1 кДж/(кгС) - теплоємність сухого повітря, t_c - температура сухого термометра С, C_pп = 1,93 кДж/(кгС) – теплоємність перегрітої пари, d – вологовміст, кг/кг;

- густина волого повітря, кг/м³

_вп = В(1+d)/[(0,622+d)R_пвТ_с] (7.6)

або

_вп = _сп(1+d)/(1+1,61d), (7.7)

де _сп – густина сухого повітря, кг/м³ (див. додаток Г),

Отримані результати записують в табл. 7.1 і порівнюють з результатами, визначеними за допомогою h-d діаграми вологого повітря (додаток З).

Визначаються похибки вимірювання і робляться висновки.

Таблиця 7.1

Величини стану вологого повітря

Дослідні		Розрахункові			За допомогою H-d діаграми
t, оС	, %	Рп, кПа	d, г/кг	H, кДж/кг	Рп, кПа	d, г/кг	H, кДж/кг

Контрольні запитання

1. Що розуміють під насиченим і ненасиченим вологим повітрям?

2. Що розуміють під абсолютною і відносною вологістю повітря?

3. Який зв’язок існує між вологовмістом і відносною вологістю повітря?

4. Що таке вологовміст повітря?

5. Що являє собою температура вологого термометра?

6. Що розуміють під температурою точки роси?

7. Як впливає вологовміст на густину повітря?

Лабораторна робота № 8 визначення коефіцієнта теплопередачі змієвидного теплообмінника

Мета роботи: Дослідним шляхом визначити коефіцієнт теплопередачі водяного змієвидного теплообмінника.

Коефіцієнт теплопередачі є складним параметром, який залежить від великої кількості факторів. Тому він визначається експериментальним шляхом. Він враховує два види теплообміну: одночасно тепло передається конвекцією і теплопровідністю від гріючого середовища до нагріваємого.

Дослідна установка (рис. 8.1) складається з ультратермостата УТ-15 і нагрівної посудини, в якій розміщений змієвидний нагрівник.

Рис. 8.1. Схема лабораторної установки:

1 – ультратермостат; 2 – електронасос; 3 – термометер;

4 – змієвидний нагрівач; 5 – охолоджувач.

Порядок проведення дослідів такий. Виміряється початкова температура води в ультратермостаті і охолоджувачі , після чого термостат включається в роботу протягом 10-15 хв. для нагрівання води до =25-30 °С (початкова температура для проведення досліду). Приєднуються трубопроводи від ультратермостата до охолоджувача, включається блок насосів і проганяється вода через змієвик охолоджувача протягом 10 хв. Знімаються покази температури води в охолоджувачі , і ультратермостаті . Дані вимірювань записуються в журнал спостережень 8.1.

Журнал спостережень 8.1

						QВ	Q	tср	K
°С	°С	°С	°С	°С	с	Дж	кВт	°С	кВт/м2град