Тема 2. Статистичне спостереження

При вивченні цієї теми насамперед визначається поняття статистичного спостереження як першого етапу статистичного дослідження. При цьому необхідно усвідомити, що статистичне спостереження – це науково-організований збір даних про явища і процеси суспільного життя. Тобто, його не можна ототожнювати з власне спостеріганням (безпосереднім сприйняттям явищ за допомогою органів чуття).

Велика увага повинна бути присвячена вивченню вимог до первинних статистичних даних, оскільки не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків та узагальнень. Необхідно, також, звернути увагу на види та особливості можливих похибок, способи їх зменшення або усунення.

Далі необхідно присвятити значний час розгляду організаційних форм статистичного спостереження, його видів і способів проведення.

Особливу увагу слід звернути на програмно-методологічні і організаційні питання статистичного спостереження.

Основна література: [1, стор.24-35].

Додаткова література: [ 12,стор.13-30; 15,стор.25-47].

Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

Для вивчення даної теми слід виходити з того, що зведення і групування зібраних в результаті спостереження даних є другим етапом статистичного дослідження. а саме – групування (виділення однорідних груп) вважається основою статистичного зведення статистичної інформації, неодмінною умовою її наукової обробки і практичного використання.

В процесі вивчення теми необхідно засвоїти види зведень та групувань, їх значення в економічному дослідженні, а також основні методологічні питання.

Далі розглядають принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп, а також утворення рядів розподілу.

Основна література: [1, стор.35-43, 68-74].

Додаткова література: [ 12,стор.30-50; 15,стор.47-86].

Тема 4. Подання статистичних даних

Розгляд теми починають з вивчення сутності статистичних таблиць, їх значення в статистичному аналізі даних, а також правил побудови останніх, з усвідомлення необхідності використання статистичних графіків, засвоєння переліку та сутності їх елементів (поля графіка, графічного образу, масштабних орієнтирів, масштабу, масштабних шкал, масштабних знаків, експлікації графіка).

Далі слід переходити до розгляду класифікації статистичних графіків, правил їх побудови, особливостей та умов використання.

Особливу увагу бажано приділити вивченню методології застосування статистичних діаграм, зокрема, для аналізу властивостей рядів розподілу та рядів динаміки.

Основна література: [1, стор.43-48, 153-182].

Додаткова література: [ 12,стор.45-50, 50-82; 15,стор.62-86].

Тема 5. Статистичні показники

При вивченні теми слід починати з усвідомлення сутності узагальнюючих показників, що кількісно характеризують величину ознаки досліджуваної сукупності суспільних явищ в певних одиницях виміру. Далі необхідно переходити до виявлення та характеристики чотирьох основних функцій статистичних показників : пізнавальної, управлінської, стимулюючої та контрольної.

Вивчення теми продовжують розглядом класифікації показників за певними ознаками. При цьому, враховуючи, що, відображаючи об'єктивну дійсність, показники перебувають у тісному взаємозв'язку між собою, слід розглядати їх не ізольовано один від одного, а в певному взаємозв'язку. Крім цього, концентрують увагу на вимогах до показників.

Далі потрібно розглянути сутність основних видів величин, які широко використовуються в економічній практиці. Зокрема, абсолютних величин, що є джерелом формування статистичної інформації, та відносних величин, тобто, показників, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя.

Окрему увагу слід приділити вивченню, одиниць виміру показників, способів їх обчислення, форм вираження відносних величин та їх класифікації. Крім того, необхідно усвідомити велике значення останніх при аналізі соціально-економічних явищ з точки зору їх динаміки, складу та інтенсивності поширення.

Основна література: [1,стор.15-24].

Додаткова література: [ 12,стор.82-91; 15,стор.86-100].