Тема 7. Інформаційна

ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

7.1. Сутність та призначення інформаційної та організаційно-комерційної діяльності

Визначальною ознакою сучасного економічного розвитку є формування нової господарчої системи, у якій роль головного виробничого ресурсу відіграє інформація, а роль вирішального чинника виробництва – знання. З ускладненням управлінських завдань у виробництві та товарообігу на перший план виходить управлінська інформація. Зростання значення чинника часу в господарсько-торговельних процесах обумовлюють необхідність достатньої та достовірної інформації про поточний стан товарного ринку, його кон`юнктуру, перспективні можливості розвитку виробничого і невиробничого споживання, обсягів попиту та пропозиції. Перетворення інформації та знань в вирішальний фактор виробництва створює реальну можливість подолання відносної обмеженості природних ресурсів. З`являються контури принципово нової економіки, яка спирається на широке використання інформаційних ресурсів. Її ефективність, економічне зростання у більшій мірі залежать не від прогресу матеріального виробництва, а від швидкого розвитку інформатизації.

Ще донедавна інфраструктура товарного ринку забезпечувала в основному організацію та технологію просування товару до споживача, а її послуги: торгівельні, виробничо-технологічні, транспортно-логістичні, інформаційні тощо відігравали допоміжну роль. На сучасному етапі вирішальний вплив на економічні процеси чинитиме саме інформаційна складова, яка створює новий простір для бізнесу. За рахунок використання новітніх інформаційних технологій скорочується потреба в оборотному капіталі, так як узгоджуються системи оперативного управління виробництвом та забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Завдяки цьому не тільки зменшуються матеріальні запаси та вивільняються складські приміщення, а й взагалі відпадає потреба в складуванні.

Ефективна діяльність суб`єктів господарювання на товарному ринку базується на перетворенні інформації, яку можна визначити як цілеспрямований обмін упорядкованими даними (отримання і передавання відомостей) між ними або іншими структурами і фізичними особами. Рівень інформаційного забезпечення можні вважати мірою впорядкованості та стійкості всієї економічної системи.

Сучасна господарсько-торгівельна діяльність базується на технологіях, які все більше вимагають розширеного обміну інформацією, тобто залежать від рівня досконалості процесів обробки даних. Загалом, взаємодія суб`єктів товарного ринку має виключно інформаційну сутність. Притаманне ринковій економіці вільне волевиявлення людей формується через аналіз різнорідної інформації (вона може бути недобросовісною, спрямованою на усунення конкурентів, порівняльною тощо). Таким чином, економічні процеси завжди є результатом перетворення інформації. На них значно впливають умови створення, опрацювання, передавання та зберігання даних. З винаходом інформації комп`ютера й Інтернету і введенням їх в економіку всі операції неймовірно прискорилися і змінилися якісно, а не тільки кількісно. Сукупність засобів сучасної обчислювальної техніки і високошвидкісних комунікаційних каналів дає можливість не тільки нагромаджувати і розповсюджувати інформацію, а й сформувати глобальну мережу єдиного інформаційного обслуговування з цифровою передачею інформації. Завдяки цьому виникає транснаціональний інформаційний простір, що функціонує поза межами національних ринків. Світова економіка поступово починає функціонувати в умовах об`єднаного ринку, коли наявні товари віртуально зосереджені в одному місці. Поява глобальних комунікаційних мереж дозволяє забезпечити швидку циркуляцію товарів, інформації і грошей, зняти численні перешкоди в глобальному обміні інформацією.

Це визначає особливий характер сучасної конкурентної боротьби, обумовлений швидкістю протікання економічних процесів і швидкістю реагування на дії конкурента. У світі інформатизованої економіки здатність до постійної і безупинної адаптації являється неодмінною умовою успішного ведення бізнесу.

В цих умовах інформаційні технології починають вирішальним чином впливати не тільки на виробництво та товарний обіг, але й на споживання. Сучасні товарні ринки практично насичені товарами, тому постає питання вибору, яке вирішується завдяки впливу інформаційної діяльності. В її завдання входить не тільки забезпечення безпосереднього збільшення продажу товару, а й посилення поінформованості покупця про товар, зміна іміджу товару в певному напрямку, створення переваги однієї торгової марки над усіма іншими.

Сукупність дій, які спрямовані на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави називають інформаційною діяльністю. Основними напрямками інформаційної діяльності у сфері товарного обігу є економічний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.

Під видами інформаційної діяльності розуміють одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації – це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.

Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Поширення інформації – це розповсюдження, обнародування, реалізація в установленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації та її носіїв.

Наведена загальна класифікація напрямків і видів інформаційної діяльності конкретизується за видами економічної діяльності. Така класифікація міститься в Державному класифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009-96 згідно з яким до інформаційної діяльності суб`єктів інфраструктури товарного ринку можна віднести:

- дослідження та розробки (К73), зокрема дослідження та розробки в галузі гуманітарних і суспільних наук (К73.2), в частині, що стосується економіки, статистики, організації та управління;

- послуги, надані переважно юридичним особам (К74), зокрема діяльність у сфері бухгалтерського обліку, дослідження ринку та вивчення суспільної думки, консультації з питань комерційної діяльності та управління, керівництво підприємствами;

- оптову торгівлю та посередництво (G51);

- спеціалізовану роздрібну торгівлю комп`ютерами, стандартним програмним забезпеченням і пристроями для зняття інформації з каналів зв`язку (G52.48);

- громадську діяльність (О91) та інші види економічної діяльності в частині, що стосується формування та розповсюдження інформації.

З наведеної класифікації видно, що інформаційна діяльність є складовою частиною більшості видів економічної діяльності, оскільки інформація виникає в процесі будь-якої діяльності людини чи суб`єктів господарювання.

Важливим видом діяльності суб`єктів інфраструктури товарного ринку, серцевину якої складає інформаційна складова, являється організаційно-комерційна діяльність.

Під організаційно-комерційною діяльністю розуміють сукупність дій по інформуванню та ознайомленню наявних та потенційних споживачів (покупців) з товарами та послугами, що виробляються та продаються, а також з виробниками (продавцями) з метою встановлення комерційних зв`язків та укладення торгових угод. В процесі організаційно-комерційної діяльності вирішуються такі завдання:

- своєчасне забезпечення товаровиробників інформацією про вимоги ринку щодо якості, сучасного дизайну та нових технологій;

- розвиток прямих особистих контактів товаровиробників (продавців) з новими партнерами;

- маркетингове дослідження ринку та конкурентів;

- оцінка відповідності виготовленої продукції вимогам ринку;

- прогнозування дій конкурентів та винахідливість у створенні нових цінностей;

- активний розвиток маркетингу, особливо в системі просування товару на ринок (реклама, особистий продаж на виставках та ярмарках, презентації, семінари, демонстрація та дегустація тощо);

- систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, зміна виробничої орієнтації.

В процесі організаційно-комерційної діяльності створюються передумови для так званих невимушених зустрічей, забезпечується безпосередність спілкування, економиться час суб`єктів ринку на підготовку та укладення торговельних угод, надається можливість покупцям порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною, тощо, налагоджується обмін інформацією щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.

Бурхливий розвиток інформаційної та організаційно-комерційної діяльності сприяє формуванню нового, більш високого рівня конкурентноздатності, коли конкуренти вступають у партнерські відносини. Створення гнучких інтеграційних структур, взаємний обмін новітніми науково-технічними досягненнями, інноваціями і ноу-хау збагачують конкурентів-партнерів і підсилюють конкурентноздатність всіх сторін.