2. Ранньо-середньопротерозойська стадія розвитку земної кори.

(можна по УЩ або по КЩ,Афр.Щ,Авст.Щ )

Гранітоїдно-метаосадовий сфз ущ і бщ - pr1

УЩ –Кіровоградський,Волинський блок БЩ – Свекофендський

В межах криворізько-кременчуцької зони Кіровоградського блоку-в межах шовної зони розлому:

1)Метаконгломерато-пісково-сланцева формація.Низи-метаморфічні конгломерати,які перешаровуються з пісковиками,сланцями. Пот 500 м. Завершується розріз Тальковим горизонтом-тальк-,хлорит-,тремоліт-,актинолітовими сланцями ультра основного складу. Пот.горизонту 150 м.-недорозвинена коматіїтова формація.

2)Джеспіліт-сланцева формація-продуктивна частина.Пот. 1,5 – 1,7 км. Складена з рівномірно першарованих залізистих і сланцевих горизонтів(7/7)- біотит,хлорит,амфіболітові сланці. Руди скл магнетитом, гематитом - бідні руди.

3)Незгідно залягає Карбонатно-чорносланцева формація,складена: чорними сланцями з високим вмістом графітової речовини. Ці сланці геохімічно придатні для циркуляції гідротермальних розчинів і осадження золота.З цими сланцями пов’язані родовища графіту.

За межами криворіжсько-Кременчуцької зони але теж в межах кіровоградського блоку:

1)Теригенно-карбонатна формація ; 2)Метаграувакова; 3)Метаморфічно-аспідна

Ці СФЗ-відомі як Інгуло-Інгулецька серія

Цей самий СФК але вже в межах Волинського Блоку: Ці товщі відомі як Тетерівська серія.

На БЩ В межах Свекофенського блоку цей розріз відомий як ятулій

Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс ущ і бщ pr2

УЩ–позаблокова поясова структура – Волино-Поліський Вулкано-плутонічний пояс. Вулканіти поступово переходять в граніти. Вулкано-плутонічні асоціації переважно кислого і середнього складу.

1) Габро-анортозитова формація. Пот. 2 км

2)Рапаківі-гранітна формація –граніти з овоідною структурою (на фоні середньозернистої маси виділяються порфірові вкраплення червоних ПШ і навколо облямівки олігоклазу-кислий плагіоклаз)

Плутонічна модифікація відома в межах Коростенського масиву і в межах ново миргородського масиву.Це родовища облицювального каміння: граніти Рапаківі(пєзооптична сировина) , габро,лабрадор,род Ті.

На БЩ –Гіперборейська серія-тілітова формація.Відклади відомі як Вебсій

Канада Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1-2 Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс pr2

Нижньо-середньо протерозойський комплекс складається з Гуронського комплексу та Серії Анімікі.

Гурон починається з мета конгломератів (з U), - метаалевроліти,- метааргіліти -потужні пачки кварцитів.В складі уламкових порід поширені такі мінерали як уламки піриту, уламки уранініту, у всіх уламках тільки 2х валентне залізо-безкисневий етап. Серія Анімікі -складається з 2х частин: низ – мета теригенні, карбонатні породи, має потужність приблизно 2 км, вище – залізорудна товща, представлена формацією залізистих кварцитів, потужністю приблизно 300 метрів, з ними пов’язані великі родов заліза

Африка Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1

Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс PR₂

Нижній протерозой – поч.. з серії Відватерсранд - це конгломерати. Ця серія починається зі світи – Домініон-рифт. –теригенні породи. Нижня частина заходить в AR.

Вище власне Відватерсрандська система, що має потужність 2,7км, та – це переважно осадові теригенні породи . Серед цих порід є шари конгломерів золотоносні та ураноносні. Зустрічаються уламки піриту, уранініту, без жодних ознак їх окиснення –це говорить про без кисневу атмосферу в першій половині PR.

Серія Вентерсдорбська. Потужність біля 3 – 4 км складається з перешарування андезитів і базальтів, присутні також пісковики, кварцити.

Далі вище – трансваальська система :

1)Починається зі світи Блекрифт.: конгломерати-алевроліти- пісковики і закінчується кварцитами.

2)Вище розташована доломітова серія . Всі ці відклади у межах широко витягнутої структури, що складається переважно з залізистих кварцитів, яка багата на залізо, її потужність приблизно 500 метрів, але іноді збільшується і сягає до кілометра.

3) Світа Преторія, це осадові породи що склад з 4 ритмів,– пісковики і алевроліти, а верхя частина – це кварцити. І тоді знов теригенні і кварцити і так далі. Для цієї серії – характерне що й верхній частині присутні вулканіти середнього і основного складу. Цим завершується Відватерсранська надгрупа.

Завершується розріз товщею червоноколірних теригенних порід. Її назва Ватерберг. Загальна потужність до 2х кілометрів.