2.Періодизація ранньодокембрійської історії континентів.

AR₁ Палеоархей- пермобільний етап-однакові тектонічні рухи, не утворювалося розломів.. Формується Чарнокіт-гранулітовий комплекс. Режим накопичення був всюди. Відбувався процес акреції-опадав космічний пил. Одноманітність комплексу,його витриманість свідчить про відсутність процесів диференціації. Все розвивалося в процесі стабільності.

AR₂ Мезоархей-етап формування первинних мобільних поясів-закладалися перші розломи., поява лінійно-складчастого типу структурного плану. Відбувається прогинання,осадко накопичення,вулканізм.Домінує лінійно-складчастий бриловий тип. Формується Плагіо-граніт-амфіболітовий комплекс на гранулітовій основі

AR₃ Неоархей-Проторифтовий етап-закладання прогинів-розтяг(рифтогенез)утворення гребенеподібних структур по яких розвивалася рифтогенезна складчастість.Головними структурними елементами цього етапу були вулканогенні пояси,контрольовані зонами глибинних розломів.Це прогини,синклінорії,які закладалися вулканітами. В рифтах немає складчастості,а зеленокамяні пояси складчасті. Починається процес диференціації. Зявляються лінійні структури. Тоналіт-зеленокамяний комплекс

PR₁ Палеопротерозой - Протогеосинклінальний етап. Формується гранітоїдно-метаосадовий комплекс. Існують лінійні і нелінійні структури. Є ознаки і геосинклінального режиму і купольні структури.

PR₂ Мезопротерозой- етап формування крайових вулкано-плутонічних поясів. Плутонічні,Вулкано-плутонічні комплекси . Релікти кальдер-вулкано тектонічні структури .Аналогами цих структур є фанерозойські крайові вулканічні пояси (Казахстанський пояс) .Р-ща: Sn , Ag ,Юна золото-срібна провінція. Вигурлат-гутинське пасмо-подібне до цих поясів

Білет 4

1. Радіологічні методи визначення віку мінералів та гірських порід

Радіологічні методи визначення абсолютного віку гірських порід ґрунтуються на явищі радіоактивного розпаду хімічних елементів за умови, що швидкість його за весь час існування Землі була сталою, специфічною для кожного елемента. Вимірювання віку виконують за вмістом у породах і мінералах материнських і дочірних продуктів радіактивного розпаду. Вік ґ визначають в одиницях астрономічного часу (переважно в мільйонах років

де X -стала розпаду, відображає частину атомів радіоактивного елемента, що розпадається за одиницю часу щодо первинного вмісту; Б - кількість атомів нерадіоактивної речовини, що утворилося за час ґ; д - кількість атомів радіоактивного елемента в момент вимірювання.

Для визначення віку найчастіше використовують такі типи радіоактив­ного розпаду

Ці типи розпаду є основою найпоширеніших у практиці геологічних досліджень радіологічних методів: калій-аргонового, рубідій-стронцієвого, радіовуглецевого, свинцевого. Об’єктами радіологічних досліджень є мета­морфічні і вивержені породи та їхні окремі мінерали, аутигенні мінерали осадових порід, органічні рештки. Радіологічні визначення доцільно вико­нувати для датування віку стратиграфічних підрозділів в опорних розрізах.

К а л і й - а р г о н о в и й метод використовують переважно для датування магматичних порід за мінералами, що вміщують калій. Це слюди, польові шпати, рогові обманки, піроксени. З огляду на велику міграційну здатність радіогенного аргону цей метод застосовують переважно для визначення віку фанерозойських відкладів, а для осадових порід - лише в тих випадках, коли вони вміщують глауконіт.

Р у б і д і й - с т р о н ц і є в и м методом визначають вік порід і мінералів, що містять рубідій (біотит, амазоніт, мусковіт, мікроклін та ін.). Оскільки міграційна здатність стронцію під впливом різноманітних про­цесів значно менша, ніж аргону, то цей метод можна застосовувати не тільки для датування фанерозойських, а й докембрійських переважно кис­лих і середніх магматичних, а також метаморфічних порід.

Свинцевий метод застосовують переважно для вивчення докембрійських порід, що містять радіоактивні й акцесорні мінерали з ураном і торієм (монацит, циркон, ортит, колумбіт та ін.).

Р а д і о в у г л е ц е в и й метод використовують для визначення віку порід пізнього плейстоцену-голоцену. Масове радіовуглецеве датування проводять для відкладів віком від однієї до 50-60 тис. років. Об’єкти для радіовуглецевого аналізу різноманітні. Це матеріали, що утримують вуглець: деревне вугілля, деревина, торф, гумус, кості, черепашки молюсків тощо. Радіовуглецеві дані можуть бути викривлені внаслідок різноманітних накладених процесів: гниття, адсорбції вуглецю із ґрунтових вод або повіт­ря. Тому під час відбирання проб треба особливо стежити за чистотою матеріалу. Якщо вік об’єкта прогнозують понад 60 тис. років, то ймовір­ність точних результатів, отриманих радіовуглицевим методом, низька, оскільки технологія збагачення об’єкта вивчення вуглецем дуже складна. Радіовуглецевим методом визначено абсолютний вік усіх епох зледеніння, вік формування річкових терас та інших об’ єктів.

Розвиток названих і деяких інших методів визначення абсолютного віку гірських порід дав змогу створити геохронометричну шкалу абсолют­ного літочислення. Це сукупність геохронологічних еквівалентів загальних стратиграфічних підрозділів у їхній таксономічній підлеглості, що визначені в одиницях астрономічного часу (мільйонах років).