- •Значення геології докембрію для пізнання процесів становлення та еволюції земної кори континентів. Теоретичне значення геології докембрію
- •Практичне значення геології докембрію.
- •Ранньо-середньопротерозойська стадія розвитку земної кори.
- •Гранітоїдно-метаосадовий сфз ущ і бщ - pr1
- •Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс ущ і бщ pr2
- •Канада Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1-2 Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс pr2
- •Африка Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
- •Австралія Гранітоїдно-метаосадовий сфз - pr1
- •Плагіограніт-амфіболітовий сфк ущ і бщ- ar2
- •2.Тоналіт Зеленокамяна сфк уш і бщ – ar3
- •Австралія
- •1.Сучасна хроностратиграфічна шкала докембрію та методи її побудови.
- •2.Періодизація ранньодокембрійської історії континентів.
- •1. Радіологічні методи визначення віку мінералів та гірських порід
- •2. Мінералого-петрографічні методи вивчення нижньодокембрійських комплексів:
- •1).Хімічний аналіз
- •3).Петрохімічний метод:
- •Фактори метаморфізму та їхнє співвідношення.
- •2. Металогенічні особливості нижньодокембрійських структурно-формаційних комплексів щитів.
- •Фації та фаціальні серії метаморфізму.
- •Метаморфізм базитів.
- •8.Контактові роговики
- •Метаморфізм базитів.
- •8.Контактові роговики
- •Структурно-формаційні комплекси Канадського щита.
- •Структурно формаційні комплекси
- •Типи метаморфічних комплексів.
- •2)Джеспіліт-сланцева формація-продуктивна частина.
- •Типи метаморфізму.
- •2.Тоналіт-зеленокам’яні структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Взаємовідношення ступеню метаморфізму і віку гірських порід.
- •2. Плагіогранітоїдно-амфіболітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Специфіка стратиграфічних побудов у областях розвитку нижнього докембрію.
- •Чарнокіт-гранулітові структурно-формаційні комплекси. Вік та формаційний склад.
- •Геологічні та радіологічні методи стратиграфічного розчленування Нижнього докембрію.
- •Температурний режим ранньоархейської Землі.
- •Структурні форми метаморфічних комплексів у масштабі відслонень.-небуде
- •Номенклатура метаморфічних порід.
- •Структурні форми метаморфічних комплексів у масштабі геологічної карти (1:25000, 1:50000, 1:200000, 1:500000). Небуде
Фактори метаморфізму та їхнє співвідношення.
Головними факторами метаморфізму є:Температура, Літостатичний тиск(тиск порід зверху і збоку),Флюїди
Температура
Т-(глибинне тепло, підводиться флюїдами)
Від 100 до 900-1200 С
В умовах підвищення температури відбуваються
такі ендотермічні реакції як дегідратація і
декарбонатізація. наприклад:
Al4 [Si4O10] (OH) 8 → 2Al2SiO5 +4 H2O +2 SiO2
каолинит андалузит CaCO3 + SiO2 → CaSiO3 + CO2
Тиск
Р літостатичний (1-10 кб і більше)
Всебічний тиск визначається впливом навантаження вище розташованих товщ, бічного тиску сусідніх блоків і нище лежачих шарів Землі.
Збільшення тиску сприяє: утворення мінералів з більш щільною структурою підвищенню температури плавлення мінералів
Якщо Рліт. = Рфлюїдний - діагенез осадів
Якщо Рліт > Р фл - метаморфізм
Флюїди
P флюїдний (H2О, CО2, СО, СН4, N2і ін. ) Флюїди містяться в порах і міжзерновому просторі практично всіх гірських порід. Джерела флюїдів - процеси дегазації в мантії, охолоджування магми В газово-рідкому стані хімічно активні речовини рухаються з областей з високими температурами і тиском в зони з низьким тиском (процес інфільтрації) і при цьому : активно беруть участь в перетворенні мінералів і гірських порід; підвищують паровий тиск газів, який знижує розчинність мінералів.
Флюїд на глибині відновлений і гарячий, ближче до поверхні – окислений і холодний)
2. Металогенічні особливості нижньодокембрійських структурно-формаційних комплексів щитів.
Український і Балтійський Щит
Чарнокіт-гарнулітовий СФЗ УЩ і БЩ AR1
На УЩ розвинений в межах дністерсько-бузького та приазовського мегаблоків. На БЩ – (повного розрізу немає.). Центральнокольський, Мурманський(кінцигітова) частково Біломорський мегаблок.
суперкрустальні формації: Лейко-гарнулітова формація родовища золота Кварцито-глиноземниста формація Родовища пєзооптичної сировини. 6) Кондалітова формація. Родровище графіту Завалля7)Розріз завершує залізорудна Гнейсова формація..
Тоналіт Зеленокамяна СФК УШ і БЩ – AR3
УЩ - Середньопридніпровський,частково приазовський ,БЩ – Фено-карельський,часково цн.Кольський Формації: Плагіограніт-тоналітова- це переважно золоторудні родовища. Сергіївське р-ще
Гранітоїдно-метаосадовий СФЗ УЩ і БЩ - PR1
УЩ –Кіровоградський,Волинський блок, БЩ – Свекофендський; Джеспіліт-сланцева формація-продуктивна частина. Р-ща заліза Руди скл магнетитом, гематитом - бідні руди. 3)Незгідно залягає Карбонатно-чорносланцева формація, З цими сланцями пов’язані родовища графіту.
Плутонічний і вулкано-плутонічний комплекс УЩ і БЩ PR2
УЩ на пн. Заході –позаблокова поясова структура – Волино-Поліський Вулкано-плутонічний пояс. Формації: 1) Габро-анортозитова формація.2)Рапаківі-гранітна формація ; Плутонічна модифікація відома в межах Коростенського масиву і в межах Новомиргородського масиву.Це родовища облицювального каміння: граніти Рапаківі(пєзооптична сировина) , габро,лабрадор,род Ті.
Канадський щит
Чарнокіт-гранулітовий комплекс Схоже на лейкогранулітову формацію. Плагіограніт-амфіболітовий комплекс Тоналіт-зеленокамяний комплекс В межах Верхнього,Ведмежого озера ,провінції Слейв,Сюмперіо Пояс Абитиби –потужність 25 км. Є золоторудні родовища,кольорові метали: Zn,Cu.
Протерозой
Гуронський комплекс . р-ща Золота добувають і досі, навіть на величезних глибинах.
Серія Анімікі –з нею пов’язані великі родов заліза. Серія Ківіно Середня частина –велика потужність, і складена вулканогенними породами. Переважно це базальтова формація, переважають вулканогенні породи основного складу. ЇЇ вік – верхній рифей – венд. Для неї характерно , що з нею пов’язані родовища міді – провінція Мічіган – границя США і КАНАДА. Іноді виділяють під назвою Цеоліт- мідна формація, що складається з цеолітів, тобто нерудні мінерали представлені мінералами групи цеолітів + мідь присутня(15-20 % світового видобутку міді – колись). На Україні – Ратинське родовище – аналог провінції в Україні, і також тут є величезні концентрації самородної міді, формація – та сама .
Африканський щит
PR є найбільш металоносним
Нижній протерозой – поч.. з серії Відватерсранд, родовище золота цього типу – найкрупніше у світі, до 80% золота світового видобутку. Найхарактерніше поширення – це конгломерати. Ця серія починається зі світи – Домініон-рифт. Бо всі ці золоторудні породи – називають рифами.
Далі вище – трансваальська система - доломітова серія або світа скл. з слабометаморфізованих доломітів і залізистих кварцитів. Родовища золота
Ватерберг. товща червоноколірних теригенних порід. Її назва Загальна потужність до 2х кілометрів. Р-ща золота, урану, кольорові метали, Hg-Sb.
Австралійський щит
Протерозой: В межах западини Хамерслі, що розділяє два архейські блоки , що в розрізі складається з трьох серій.. середня частина – називається залізорудна, або серія Хамерсі. Потужність менша ніж серії Фортескю, а приблизно 2-2,5 км потужність. Найважливіша частина розрізу. З нею пов’язані до 600 м залізистих кварцитів, пов’язані всі головні поклади залізорудного басейну Хамерсі.
Білет № 7
