2.2 Сутність поняття «потреба» та види потреб

Потреби людей різноманітні, численні і складні. Серед них виділяються фізіологічні, соціальні та духовні потреби. Кожна конкретна потреба може по-різному сприйматися окремими людьми. Це залежить від рівня освіти та культури, характеру і інтересів кожної людини.

Потреби – це бажання людей придбати і використати товари і послуги, які доставляють їм задоволення.

Потреби – це усвідомлені запити або потреби в чому-небудь; об'єктивно необхідні умови життя; відношення людини до світу речей; стан незадоволеності, випробовуваний людиною, з якого він прагне вийти.

Виробництво – це початковий пункт, в якому створюються продукт, а точніше, матеріальні блага і послуги. Будучи створеними в процесі виробництва, ці блага завершують свій рух в споживанні.

Потреби носять історичний характер, тобто постійно змінюються з розвитком суспільства.

Залежно від масштабів і структури виробництва потреби розділяються на:

• абсолютні (максимальні) потреби – це потреби, які орієнтовані на граничні можливості виробництва, заснованого на останніх досягненнях науки і техніки;

• дійсні потреби – це потреби, які підлягають задоволенню в умовах досягнутого рівня виробництва і науково-технічного прогресу;

• потреби, які задовольняються фактично, виступають у формі задоволеного попиту.

Залежно від ролі у відтворюванні робочої сили визначають потреби:

• матеріальні (задоволення фізіологічних потреб людини в їжі, одязі, житлі, продовженні роду);

• духовні (задоволення потреб в освіті, культурі, відпочинку, вірі, творчості);

• соціальні (можливості людини реалізувати свої здібності, зайняти положення в суспільстві, просунутися по службі).

З погляду рівня розвитку суспільства розрізняють елементарні (фізіологічні) і вищі (соціальні) потреби. До елементарних (фізіологічних) потреб відносяться ті, які пов'язані із забезпеченням виживання людини як біологічної істоти (задоволення в їжі, одязі, житлі). До вищих (соціальних) потреб відносяться ті, які безпосередньо пов'язані з добробутом людей (заощадження, накопичення, наявність власності, умови і оплата праці, зайнятість і рівень безробіття, соціальне забезпечення).

Залежно від соціальної структури виділяють потреби суспільства в цілому, потреби класів, соціальних груп, потреби окремих людей (особисті потреби).

Потреби суспільства можуть бути представлені у вигляді державних, національних, територіальних, релігійних (потреби в безпеці, охороні громадського порядку, правовому захисті, збереженні національної культури і традицій, охороні пам'ятників, відновленні і охороні навколишнього середовища, запобіганні соціальних конфліктів, підтримці миру).

Особисті (потреби окремих людей) розповсюджуються на одяг, взуття, їжу, побутові послуги, устаткування, охорону здоров'я.

З урахуванням черговості задоволення потреби поділяють на первинні (необхідні) і вторинні (надмірні).

Залежно від участі у відтворювальному процесі потреби розподіляються на виробничі - споживання засобів виробництва і робочої сили в процесі виробництва і невиробничі - споживання відбувається за межами виробництва і поділяється на особисте і суспільне споживання.

Потреби бувають економічні і неекономічні. До економічних потреб відносять ті, для яких необхідне виробництво, тобто ті, які в готовому вигляді не зустрічаються. До неекономічних потреб відносять ті потреби, які можуть бути задоволені без наявності виробництва (потреба в повітрі, воді, сонячному світлі).

Залежно від термінів виникнення (задоволення) розрізняють поточні (короткострокові) та перспективні (довгострокові) потреби.

Література: [5, 7, 9, 12, 13, 17, 21, 23, 25].