Тема 5 Система цінностей та її роль в формуванні потреб

5.1 Цінності та духовні потреби людини.

5.2 Система цінностей та її зв'язок з потребами.

5.3 Моральність як особлива форма цінностей.

5.1 Цінності та духовні потреби людини

Цінністю є все те, що має важливе значення в уявленні конкретної людини, соціальної групи або суспільства.

В основі дії ціннісних механізмів лежать ціннісні орієнтири, які є найважливішими елементами внутрішньої структури особи, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань. Ціннісні орієнтири є найважливішим чинником, що визначає мотиви діяльності людини. До ціннісних орієнтирів особи належать релігійні, політичні переконання, філософський світогляд, глибокі та постійні прихильності (наприклад, діти), етичні переконання і принципи поведінки.

Розвинуті ціннісні орієнтири - це ознака зрілості особи, показник міри її соціальності. Це – призма сприйняття не тільки зовнішнього, але і внутрішнього світу індивіда, обумовлюючий зв'язок між свідомістю і самосвідомістю, психологічна підстава для вирішення в індивідуальному плані питання про значення життя, завдяки якому відбувається з'єднання ціннісних орієнтирів в єдину систему, характерну тільки для даної особи.

Стійка і несуперечлива сукупність ціннісних орієнтирів обумовлює такі якості особи, як цілісність, надійність, вірність певним принципам та ідеалам. Суперечність в ціннісних орієнтирах породжує непослідовність в поведінці.

Цінність – це індивідуальне, соціальне або культурне значення певних явищ дійсності. По суті все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин, природних явищ може виступати як наочні цінності, як об'єктів ціннісних відносин, тобто оцінюватися індивідуумом і суспільством в плані добра і зла, істини та брехні, краси або неподобства, допустимого або забороненого, справедливого або несправедливого.

Кожній особі властива своя система цінностей, що має ієрархічну структуру. Ні система потреб, ні інтереси не чинять такого фундаментального впливу на внутрішній світ людини, як система цінностей.

Різні типи зв'язків між потребами, інтересами і цінностями породжують різні типи осіб. Людина, в мотивації діяльності якої домінують лише найнеобхідніші потреби, не може бути вільною, оскільки свобода – це звільнення від влади низьких цінностей, вибір вищих цінностей і діяльність за їх здійснення.

Цінність знаходиться в основі формування духовних потреб. Духовні потреби є первинними відносно цінностей, оскільки виникають на рівні потягу, прагнення, бажання (на рівні підсвідомості).

Розвиток і ускладнення спонукальних мотивів людської діяльності породжує зворотний зв'язок між потребами, інтересами і цінностями. Духовні цінності та етичні інтереси впливають на соціальні інтереси. У свою чергу інтереси впливають на потреби, на розвиток виробництва і соціально-економічних відносин. На сучасному етапі саме ця сторона взаємодії між потребами, інтересами і цінностями виступає на перший план, що позначається в підвищенні ролі соціальних чинників в розвитку суспільного виробництва, у формуванні людини з новим колом потреб та інтересів.

Поняття цінності міцно пов'язано з поняттям духовне життя. Під духовним життям слід розуміти культуру, точніше її духовну частину. Вона включає сферу свідомості та духовного виробництва: пізнання, моральність виховання, освіту, філософію, релігію. Таким чином, духовне життя - це культура, що постійно змінюється.