90. Технологія влаштування підпірних стінок із армованого грунту .
Армуючий елемент стальні полоси рифлені по всій довжині товщиною 5 мм, шириною 40 -60 мм,
по висоті 30 см з кроком 1 м.
Характеристика грунта :
фракція крупністю не більше 150 мм - 25%;
max розміри фракцією до 350 мм;
0,08 мм заповнювач - 15%, все інше наповнювач .
Коефіцієнт ущільнення – 0,95.
91. Основи технології по виготовленню основних компонентів для теплоізоляції стін
92. Виготовлення клею для приклеювання пінополістиролу
93. Основні компоненти клею для пінополістиролу
Клей для пінополістиролу - це суміш на основі цементу, наповнювачів та полімерних модифікаторів. Відрізняється високою адгезією при кріпленні плит до будь-якого виду поверхонь: бетон, цегляна кладка, цементно-вапняна штукатурка.
94. Способи утеплення зовнішніх стін
Зовнішній спосіб, на відміну від внутрішнього, навпаки, надає сприятливу дію і на клімат всередині приміщення, і на стан стін: зберігає їх сухими, захищає від перепадів температур, продовжує термін служби.
Існують три основних способи зовнішнього утеплення:
Колодцевой
При цьому способі шар утеплювача розташовують усередині стіни - між внутрішньою та зовнішньою поверхнею. Колодцевиє конструкції застосовуються при будівництві нових будівель. Вони відносно недорогі і добре задовольняють вимогам пожежної безпеки. Однак якщо буде потрібно перевірити стан теплоізоляції, доведеться розбирати стіну - а це складно і дорого. Та й довговічність утеплювача значно менше в порівнянні з цеглою і бетоном, з яких побудовані стіни. Років через 10 ефективність такої теплоізоляції знижується в 1,5-2 рази.
«Мокрий» фасад
Ця багатошарова технологія найчастіше застосовується в багатоповерховому будівництві.
Шар утеплювача приклеюється до зовнішньої стіни і закріплюється дюбелями. Потім накладається армуючий шар із спеціального клейового складу і сітки. І на завершення - грунтовка і декоративне покриття - штукатурка, фарба і т.п.
Для досягнення найкращого результату шари повинні бути сумісні за такими характеристиками, як водопоглинання, морозостійкість, теплове розширення і паропроникність. Інакше фасад довго не прослужить
Як і в першому випадку, теплоізоляція стін за цією технологією передбачається ще при проектуванні будівлі. Для діагностики стану утеплювача або його ремонту доведеться розбирати стіну або видаляти сам утеплювач.
Вентильований фасад
Вентильований фасад - це облицювання будинку такими матеріалами, як вініловий сайдинг, керамічні панелі або профнастил.
Спочатку до стіни кріпиться решетування - дерев'яні рейки або оцинковані профілі із сталі. Відстань між рейками обрешітки роблять на 1,5-2 см менше ширини листа теплоізоляції, щоб забезпечити щільне прилягання матеріалу на стиках.
Потім між рейками встановлюють листи утеплювача. Поверх них укладають шар гідроізоляції - плівки, яка не пропускає воду, але дозволяє водяній парі виходити назовні.
На завершення монтують сам вентильований фасад - зовнішні панелі, що закривають утеплювач від вітру і опадів. Між шаром гідроізоляції і зовнішнім фасадом залишають зазор для вентиляції - не менше 2,5 см.
Цей спосіб може використовуватися як при будівництві нових, так і для вже побудованих будинків, навіть якщо їх утеплення не було передбачено за проектом. Щоб перевірити чи частково замінити шар утеплювача, достатньо зняти кілька панелей.