95. Основні матеріали для утеплення зовнішніх стін
Щоб будинок був тепліший можна утеплити цоколь, підлога, покрівлю, фасад. У квартирах можна утеплити зовнішні стіни (як з вулиці так і зсередини, підлога, перегородки), зробити систему теплих підлог. Основні матеріали використовуються для утеплення: пінопласт, екструдований пінополістирол, мінвата, мінераловатні плити.
Для утеплення цоколя будинку добре підійде екструдований пінополістирол (далі ЕППС). Це сучасний матеріал, який може перебувати в землі без додаткового покриття. Однією з переваг є менша товщина (20, 30, 40, 50мм) в порівнянні з пінопластом (30, 40, 50, 100) і мінераловатними плитами (50, 60, 70 і т.д.). Рекомендується утеплювати цоколь на глибину промерзання грунту (для України це приблизно 1-1,2 м) і так щоб над землею стіна була утеплена десь на 400-500мм (захист від грунтових вод). Також за допомогою ЕППС можна утеплити плоский дах, стіни будівлі. Поверх ЕППС можна робити цементну стяжку. Найчастіше використовується ЕППС 20-30мм товщиною. Якщо ви хочете утеплити підлогу і покриття буде не цементна стяжка, а дерев'яне, на лагах – кращий варіант утеплення будинку – мінераловатні плити щільністю не менше 150 кг/м3. Важливо! ЕППС повинен бути класу горючості Г1 (тобто негорючий) – вимагайте сертифікати!
Похилі покрівлі утеплюються мінватою і мінераловатними плитами. У цьому випадку необхідно захистити утеплювач гідро-і паробар'єр (захисні плівки). Від якості теплоізоляції, дотримання технології виробництва робіт залежить і термін збереження несучих покрівельних конструкцій.
Для утеплення фасаду, зовнішніх стін квартири також можна використовувати декілька варіантів: мінераловатні плити (щільністю 80-100кг/м3), мінеральна вата (щільністю 30-60кг/м3), ЕППС (щільністю 30кг/м3). Якщо поверх утеплювача буде монтуватися вентильований фасад, сайдинг, профнастил і т.д. краще застосувати мінераловатні плити або мінвату. У такому випадку обов'язково застосовуйте ветробарьер (захисну плівку). Якщо ви плануєте поверх утеплювача наносити армуючу суміш з сіткою і декоративну штукатурку «короїд» – краще вибрати ЕППС. При монтажі не повинно бути щілин між плитами теплоізоляції і вологи – стіни повинні бути сухими, інакше не буде потрібного ефекту.
Утеплення внутрішніх стін не завжди прийнятно, тому що відбувається зменшення площі приміщення. Але, якщо немає іншого виходу – кращий варіант мінеральна вата, обшита зверху гіпсокартоном.
Я привела основні приклади і рекомендації варіантів утеплення вашого будинку. Але, звичайно, при будівництві будь-якого будинку всі ці дані розраховують проектні організації, тому застосування того чи іншого теплоізоляційного матеріалу (вид, щільність, товщина) залежить від кліматичних умов, несучих стін, глибини закладення фундаменту і т.д.
96. Основи технології утеплення перекрить над підвалами і горищ
Цокольні перекриття над холодними підпіллями можуть бути балочними і плитковими. Для їх утеплення, як правило, використовують різні скловолокнисті або мінеральні теплоізоляційні матеріали.
При утепленні плитних цокольних перекриттів теплоізоляцію укладають на несучі плити, розташовуючи її між лагами, встановленими на залізобетонну плиту через прокладки з руберойду, гідроізол або іншого гідроізоляційного матеріалу (рис. 1).
Поверх утеплювача влаштовують пароізоляцію, яка перешкоджає зволоженню теплоізоляції водяними парами внутрішнього повітря духу. Полотнища пароізоляційного матеріалу розкочують з перекриттям не менше 100 мм, після чого шви проклеюють спеціальною стрічкою або скотчем для забезпечення герметичності. При використанні фольгованих пароізоляційних матеріалів їх встановлюють блискучою поверхнею у бік теплого приміщення. У цьому випадку між пароізляціей і підставою підлоги потрібно передбачити невелику повітряний прошарок. Для вентиляції підвалу влаштовують отвори розміром (100x100) - (150x150) мм, розташовуючи їх по периметру цокольної частини будівлі через кожні 4-5 м (рис. 2). Волога буде мати можливість випаруватися назовні, і в підвалі не з'являться цвіль і запах вогкості.
Утеплити існуюче цокольне перекриття можна, при кріпиться до нього плити утеплювача з боку підвалу. Для цього жорсткий утеплювач приклеюють до залізобетонній плиті за допомогою клейкої мастики, а потім штукатурять по сітці (рис. 3
Рис. 1 |
Рис. 2 |
|
|
балкові перекриття
При утепленні цокольних перекриттів по дерев'яних балках теплоізоляцію укладають на дошки або дерев'яні щити, що спираються на черепні бруски (рис. 4).
З 'теплою' боку утеплювач захищають пароізоляційним матеріалом. Кінці дерев'яних балок (120-180 мм), що спираються на цоколь, обгортають руберойдом, поліетиленовою полон кою або іншим гідроізоляційним матеріалом, а торці балок залишають відкритими. Крайню балку, паралельну зовнішній стіні, укладають не впритул до поверхні стіни, а з не великим зазором. Утворилося простір між балкою і стіною заповнюють теплоізоляційним матеріалом (рис. 5).
В процессеэксплуатации дома можетвозникнутьнеобходимость в утеплениисуществующего цокольного перекрытия. Не стоитразбиратьуложенный на первомэтажепол и вынуждатьобитателейкоттеджа ходить по шаткому временному настилу. Лучше утеплить перекрытиесостороныподвала. Для этого к существующейподшивкепотолка с помощью тонких деревянныхреекприкрепляютпароизоляционныйматериал, обеспечиваяперехлест полотнищ на 100 мм. За тем монтируютдеревянные бруски с шагом, соответствующимразмеруутеплителя. Плитыутеплителяустанавливают в распормежду брусками и закрепляютдеревянными рейкам илипроволочнойсеткой. Состороныподвалапотолокможнообшитьдоскамиили оштукатурить по сетке.
Рис. 3 |
Рис. 4 |
|
|
Рис. 5 |
|
|
|
Утеплення перекриттів горища
Для того, щоб утеплити горищні перекриття можна використовувати спеціальні плити. Такі плити виготовляються з скляного або базальтового волокна і мають низьку щільність. Укладаються утеплюючі плити між балками перекриття або ж поверх перекриває плити. Вибір шару такого утеплювача потрібно розраховувати, грунтуючись на характеристики теплоізоляції горищного приміщення і покрівельного матеріалу. Для цього існує спеціальна таблиця, складена за вимогами СНиП. Для того, щоб краще утеплити горищні перекриття можна додати утеплювального матеріалу поверх готової конструкції настилу.
Щоб уникнути проникання вологих парів крізь утеплювальний шар, його необхідно захистити пароізоляційної плівкою, яка кріпиться до утепленій стороні матеріалу. Матеріал для утеплення повинен покривати всю площину горищного перекриття. Таким чином, його захищеність від проникнення холодного повітря буде максимальною.
Від того, чи будуть використовуватися сучасні теплоізоляційні матеріали, залежить досить багато. По-перше, економія коштів для обігріву будинку. А по-друге, значне поліпшення мікроклімату в житловому приміщенні. Перераховані вище способи утеплення і гідроізоляції горищного приміщення сприяють довгої експлуатації дерев'яних матеріалів, які будуть більш стійкі до утворення вологи і гниття дерева.
Точне використання всіх будівельних норм, передбачених СНиПом, дозволить власникові котеджу або дачного будинку бути впевненим у надійній захищеності житлової споруди. Утеплення горищного приміщення може створити відповідні умови до розміщення на горищі річного поверху. А при більш повному утепленні, з використанням опалювальної системи, такої горище можна зробити повністю житловим. Враховуючи постійну нестачу житлового простору, варіант з використанням горища, як додаткової кімнати, стає підходящим виходом зі сформованої ситуації.
97. Основи технології по виготовленню гідроізоляційних матеріалів для стін
98. Виготовлення сухого клею для гідроізоляції стін
99. Особливості виготовлення одно і двокомпонентних сумішей для гідроізоляції стін.