- •Характеристика господарства
- •2. Розрахункова частина
- •2.1. Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонту
- •2.2. Розрахунок трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню
- •2.3. Складання плану завантаження майстерні
- •2.4. Побудова графіка завантаження майстерні
- •2.5. Режим роботи майстерні і розрахунок фондів часу
- •Де dк, dв, dс, dвід – кількість днів відповідно календарних, вихідних, святкових, відпустки;
- •2.6. Розрахунок кількості працівників майстерні
- •2.7. Вибір типового проекту майстерні і його характеристика
- •3. Технологічна частина
- •3.1. Значення і задачі технічного обслуговування машин
- •3.2. Технологія проведення то-3 трактора т-150
- •3.3. Складання операційно-технологічної карти то-3 трактора т-150
- •3.4. Підбір обладнання для дільниці то і діагностики
- •3.5. Розрахунок площі дільниці то і діагностики
- •4. Організіційна частина
- •4.1. Організація проведення то і діагностування в господарстві
- •4.2. Організація робіт в майстерні і на дільниці
- •4.3. Організація охорони навколишнього середовища
- •4.4. Безпека життєдіяльності і заходи техніки безпеки
- •4.5. Протипожежні заходи
- •4.6. Розрахунок освітлення
- •4.7. Розрахунок вентиляції
- •4.8. Опис пристрою
- •5. Економічна частина
- •5.1. Розрахунок собівартості проведення то-3 трактора т-150
- •5.2. Розрахунок річних витрат
- •Висновок
- •Література
4.2. Організація робіт в майстерні і на дільниці
Технічне обслуговування машинно-тракторного парку повинно бути організоване так, щоб у першу чергу забезпечити:
- високий коефіцієнт технічної готовності машин, своєчасне виконання всього комплексу робіт з технічного обслуговування (діагностування) машин, передбаченого відповідними правилами;
- виконання робіт, пов’язаних з технічним обслуговуванням (діагностування), при найнижчих витратах і в мінімальні строки;
- безперервність виконання механізованих робіт.
У загальному обсязі робіт по технічному обслуговуванню роботи, пов’язані з усуненням технічних несправностей в основному виконуються в процесі експлуатації машин. Тому вибір методу організації виконання робіт по технічному обслуговуванню (діагностуванню) та усуненню несправностей машин є основні організації виконання робіт на дільниці майстерні ПТО господарства.
Технічне обслуговування машинно-тракторного парку може здійснюватись за двома формами.
Бригадно-індивідуальна форма організації ТО машин передбачає виконання всіх робіт трактористами-машиністами, за якими закріплена машина. Лише при виконанні складних регульованих та діагностичних операцій їм допомагають бригадир чи механік. Однак для цієї форми організації обслуговування характерними є низька якість робіт та великі втрати робочого стану через простої агрегатів.
Постова форма організації ТО характеризується тим, що за робітником закріплюється постійна технологічна подібна робота. Для виконання робіт за робітником закріплюється спеціальне робоче місце, обладнання потрібною ремонтно-технічною оснасткою і відповідною технічною документацією.
Бригадно-постова організація ТО є поєднання бригадної і постової. При цій формі нескладні роботи, такі як розбирально-мийні, ремонт простих деталей, загальне складання машин і т. п., виконує бригада. Ремонт складальних одиниць, а також спеціальні роботи (ковальсько - зварювальні, верстатні, ТО і діагностика та ін.) виконують постійні роботи відповідної кваліфікації на спеціалізованих постах (робочих місцях).
Спеціалізоване ТО є більш прогресивною формою організації робіт.
Кожна з цих форм спрямована на поліпшення якості технічного обслуговування, зменшення витрат трудових та матеріальних ресурсів, скорочення простої машини при технічному обслуговуванні. Та чи інша форма повинна застосовуватись при наявності відповідних умов для її впровадження: необхідної матеріально-технічної бази, кваліфікованих кадрів, відповідної структури машинно-тракторного парку.
Для дільниці ТО і діагностики використовуємо бригадно-постову форму організації праці яка є поєднанням бригадної і постової. При цій формі нескладні роботи, такі як розбирально-мийної, ремонт одиничних простих сільськогосподарських машин і знарядь, ремонт простих деталей і механізмів, загальне складання машин, виконує бригада. Ремонт складних складальних одиниць (коробок передач, задніх І передніх мостів, механізмів і систем двигуна та ін.), а також спеціальні роботи (ковальсько-зварювальні, верстатні, вулканізаційні та ін.) виконують постійні робітники відповідної кваліфікації на спеціалізованих постах (робочих місцях).
Завдяки частковому розподілу праці під час ремонту машин ця форма
більш прогресивна, ніж бригадна, але поступається перед постовою. Бригадно-постову форму організації праці застосовують під час ремонту машин у великих центральних майстернях колгоспів і радгоспів.
Ефективність будь-якої форми організації праці залежить від відпочинку працівників ремонтного підприємства й від умов праці, які впливають на її якість.
Якість організації праці, зокрема, оцінюється кількістю й тривалістю захворювань робітників майстерні за певний період, а також частотою і важкістю травм, пов'язаних з виробництвом. Крім того, враховуються розміри затрат живої енергії робітниками під час ремонту машин.
Для забезпечення нормальних умов праці й відпочинку на всіх дільницях потрібно випробовувати заземлення струмоприймачів, перевірити надійність вантажопідйомних засобів, відповідність освітленості нормативам, допустимий шум, вібрацію, мікроклімат і забрудненість повітря. Всі дільниці повинні бути укомплектовані аптечками з набором медикаментів, а робітники навчені прийомам подання першої медичної допомоги потерпілому. Побутові приміщення повинні відповідати санітарним нормам і кількості робітників, які одночасно знаходяться на зміні.
Організація праці під час ремонту машин тісно пов'язана з типовою технологією ремонту машин.