2.5. Режим роботи майстерні і розрахунок фондів часу

Режим роботи майстерні характеризується: тривалістю робочої зміни, кількістю робочих змін, тривалістю відпустки працівників, часом початку і кінця зміни, обідньої перерви.

Тривалість робочої зміни, яка встановлена трудовим законодавством, становить 7 годин з одним вихідним днем на тиждень, або 8 годин з двома вихідними днями на тиждень. Кількість робочих змін майстерні встановлюється залежно від умов виробництва і програми ремонту. Сільськогосподарські майстерні працюють, як правило, в одну зміну, а в період напружених сезонних робіт окремі дільниці (слюсарно-механічна, ковальсько-зварювальна), при необхідності, переводять на двохзмінну роботу.

Тривалість відпустки працівників встановлена трудовим законодавством. Для робітників основних професій вона становить – 24 робочих дні.

Час початку, кінця зміни, обідньої перерви встановлюється залежно від кліматичних умов, зони розташування майстерні, роботи транспорту та інших місцевих умов.

Розрізняють фонди часу: робітника, обладнання і майстерні. Дійсний фонд часу робітника – це час в годинах, який втрачається протягом запланованого періоду одним робітником.

Річний фонд часу робітника (Фр) визначаємо за формулою: (32)

Де dк, dв, dс, dвід – кількість днів відповідно календарних, вихідних, святкових, відпустки;

tз – тривалість зміни, год.;

з – коефіцієнт використання робочого часу, ηз = 0,95;

nз – кількість змін на добу.

Дійсний фонд часу обладнання (Фоб) визначаємо за формулою:

(33)

де р – коефіцієнт простою обладнання в ремонті, р = 0,95.

Фонд часу майстерні, цеху, дільниці розраховуємо за формулою:

(34)

2.6. Розрахунок кількості працівників майстерні

Кількість виробничих робітників для майстерні і кожної дільниці визначаємо за формулою:

(35)

де Рв – кількість виробничих працівників; Тм – загальна річна трудомісткість робіт в майстерні Фр – річний дійсний фонд часу робітника, год.;  – коефіцієнт перевиконання норми ( = 1,1...1,3).

Приймаємо 4 робітника

Визначаємо кількість виробничих працівників відповідно розрядів. При ремонті і технічному обслуговуванні тракторів і с/г машин в майстернях приймаємо: І розряду – 4%; ІІ – 9%; ІІІ – 36%; ІV – 41%; V – 7%; VІ – 3% виробничників. Виходячи з цього кількість виробничих працівників по розрядах визначаємо за формулами:

(36)

(37)

(38)

(39)

(40)

(41)

де Рв1, Рв2, Рв3, Рв4, Рв5, Рв6 – кількість виробничих працівників відповідного розряду І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ.

приймаємо 2

приймаємо 2

Приймаємо 2 робітників ІІІ розряду і 2 робітників IV розряду

Знаходимо середній розряд виробничих працівників (Rc) за формулою:

(42)

де R1,R2, ... Rn – число відповідного розряду.

У майстернях по технічному обслуговуванню і ремонту, крім виробничих працівників, які безпосередньо виконують технологічні операції, використовуються і інші категорії працівників. Для ремонтно-обслуговуючих майстерень установлено такі норми для визначення інших категорій робітників:

- допоміжні робітники – робітники, зайняті обслуговуванням основного виробництва (інструментальник, кочегар, робітник по догляду за обладнанням) – 5% від кількості виробничих працівників;

- інженерно-технічні працівники – весь керівний склад майстерні (завідуючий майстернею, інженер по ремонту, технолог та ін.) – до 10% від загальної кількості виробничих і допоміжних робітників;

- службовці – обліково-конторський персонал (бухгалтер, обліковець, рахівник, нормувальник диспетчер) – до 7% загальної кількості виробничих і допоміжних робітників;

- молодший обслуговуючий персонал (охоронники, двірники, прибиральники, вахтери, учні виробничих працівників) – 4% від загальної кількості робітників.

Виходячи з цих норм, кількість інших категорій працівників визначаємо за формулою:

(43)

(44)

(45)

(46)

де Рд – кількість допоміжних робітників;

Рітр – кількість інженерно-технічних працівників;

Рок – кількість обліково-конторських робітників; Рмол – кількість молодшого обслуговуючого персоналу.

;

Кількість усіх названих категорій працівників беремо за потребою, але не більше одержаної в наведених розрахунках.

Приймаємо одного допоміжного робітника який буде виконувати також функції молодшого персоналу і одного інженерно-технічного робітника на посаду завідуючого майстерні який буде виконувати обов’язки обліковця.

Загальний штат майстерні (Рш) визначаємо за формулою:

, (47)

Загальний штат майстерні 6 працівників.

Під час жнив і інших інтенсивних польових робіт технічне обслуговування виконуємо безпосередньо в полі пересувними засобами. Для виконання цих робіт організовують спеціалізовані ланки, які виконують операції ЩТО, ТО-1, а інколи і ТО-2 для тракторів і комбайнів.

Кількість робітників пересувних майстерень, які виконують технічне обслуговування залежить від трудомісткості робіт, що виконуються в польових умовах.

Трудомісткість польових робіт (Тп) визначаємо за формулою:

(48)

де Т1 – загальна річна трудомісткість ТО-1 всього складу МТП (див. табл.10) люд.год.

Визначаємо кількість робітників, які працюють на пересувних засобах в полі за формулою:

(49)

де Рп – кількість робітників пересувної ланки;

Фр – річний дійсний фонд часу робітника, год.;

α – коефіцієнт, який враховує витрати часу на непередбачені операції технічного обслуговування, усунення аварійних відмов, α = 1,01...1,10; ηп – коефіцієнт використання робочого часу, який враховує витрати часу на переїзди (при відстані до 5 км – ηп = 0,95; 5...10 км – ηп = 0,90; 10...15 км – ηп = 0,85; 15...20 км – ηп = 0,80).