- •Характеристика господарства
- •2. Розрахункова частина
- •2.1. Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонту
- •2.2. Розрахунок трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню
- •2.3. Складання плану завантаження майстерні
- •2.4. Побудова графіка завантаження майстерні
- •2.5. Режим роботи майстерні і розрахунок фондів часу
- •Де dк, dв, dс, dвід – кількість днів відповідно календарних, вихідних, святкових, відпустки;
- •2.6. Розрахунок кількості працівників майстерні
- •2.7. Вибір типового проекту майстерні і його характеристика
- •3. Технологічна частина
- •3.1. Значення і задачі технічного обслуговування машин
- •3.2. Технологія проведення то-3 трактора т-150
- •3.3. Складання операційно-технологічної карти то-3 трактора т-150
- •3.4. Підбір обладнання для дільниці то і діагностики
- •3.5. Розрахунок площі дільниці то і діагностики
- •4. Організіційна частина
- •4.1. Організація проведення то і діагностування в господарстві
- •4.2. Організація робіт в майстерні і на дільниці
- •4.3. Організація охорони навколишнього середовища
- •4.4. Безпека життєдіяльності і заходи техніки безпеки
- •4.5. Протипожежні заходи
- •4.6. Розрахунок освітлення
- •4.7. Розрахунок вентиляції
- •4.8. Опис пристрою
- •5. Економічна частина
- •5.1. Розрахунок собівартості проведення то-3 трактора т-150
- •5.2. Розрахунок річних витрат
- •Висновок
- •Література
2.7. Вибір типового проекту майстерні і його характеристика
В процесі розвитку ремонтні бази сільського господарства утворювались за різними проектами з врахуванням розмірів і спеціалізації господарств, кількості марок машин та інших факторів. В даний час є типові проекти ремонтно-технічних баз розроблені для центральної садиби з парком на 25, 50, 75, 100, 150 і 200 тракторів, також розроблені типові проекти майстерень, пунктів технічних обслуговувань машин, авто гаражів.
Залежно від розмірів і структури господарств, кількісного складу МТП розроблено три варіанти організації ремонтно-обслуговуючої бази А, Б і В за типовим проектом 816-01-31.
Вони розрізняються між собою розміщенням, типом і розмірами основних об’єктів, їх функціональним призначенням та технологічним оснащенням.
Ремонтно-технічна база типу А рекомендується для великих господарств з великим машинно-тракторним парком на 150-200 тракторів, з великими посівними площами.
Проект типу Б рекомендується для господарств з парком на 50, 75 і 100 тракторів, в яких біля ремонтної бази на центральній садибі розміщується і машинно-тракторний парк одного з відділків. У зв’язку з цим центральна база містить і деякі об’єкти ПТО відділку (бригади). Так, замість окремої майстерні для технічного обслуговування, машинний двір, крім закритих приміщень для зберігання складної техніки, містить майданчики для відкритого зберігання простих машин і знаряддя. Виділяється також сектор для між змінної стоянки техніки. Інші відділки мають свої ремонтно-обслуговуючі бази (пункти технічного обслуговування).
Ремонтно-технічна база типу В рекомендується для господарств з парком на 25-50 тракторів, в яких на центральній садибі розміщений увесь машинно-тракторний парк.
Для СВК «Перемога» характерна ремонтно-технічна база типу В. Так як у майбутньому господарство планує закупляти трактори, плануємо ремонтну майстерню за типовим проектом 816-68 з парком на 50 тракторів призначеної для експлуатаційної діагностики, технічного обслуговування тракторів, комбайнів, с/г машин площею 1440 м2 (довжина майстерні 48 м і ширина – 30 м).
На дільницях передбачаємо сучасне технологічне обладнання, яке б забезпечувало, виконання широкого комплексу операцій по технічному обслуговуванню та поточному ремонту машин.
В майстерні передбачаємо слідуючи дільниць: діагностики і технічного обслуговування тракторів, ремонту с/г машин, ковальсько-зварювальної, слюсарно- механічної, ремонту паливної апаратури, матеріально технічного складу, побутових приміщень.
3. Технологічна частина
3.1. Значення і задачі технічного обслуговування машин
Одним з найефективніших заходів, що забезпечує підвищення надійності та економічності використання машин у сільськогосподарському виробництві, є впровадження технічного діагностування у практику технічного обслуговування і ремонту машинно-тракторного парку.
Технічне діагностування дає змогу підвищити якість виготовлення машин, їх ремонту та технічного обслуговування в процесі експлуатації. Воно дозволяє зменшити простої техніки з причини несправності в 1,5-2 рази, зменшити затрати на ремонт в 1,3-1,5 раза, збільшити міжремонтний наробіток тракторів не менш як на 500 мото-годин, а також значно знизити затрати на експлуатацію машин. Впровадження технічного діагностування дозволяє повніше використовувати ресурс машин, зменшити простої машинно-тракторних агрегатів з технічних причин, знизити трудомісткість технічного обслуговування та ремонту за рахунок зменшення розбирально-складальних робіт, підвищити економічні показники агрегатів за рахунок своєчасних і якісних регулювань тощо.
Досвід передових господарств свідчить, що там, де діагностування сільськогосподарської техніки поєднується з роботою спеціалізованих ланок, показники використання машинно-тракторного парку значно підвищуються.
Технічне діагностування — це процес визначення із заданою точністю технічного стану об'єктів діагностування. Об'єктом діагностування називають виріб, його складові частини, елементи, технічний стан яких підлягає визначенню. Технічний стан кожної машини оцінюють певними параметрами.
Параметри технічного стану — це різноманітні фізичні величини, які характеризують роботоздатність об'єкту або його справність.
Діагностичні параметри — це сукупність параметрів технічного стану, вимірювання яких потребує незначних трудозатрат. Всі параметри розділяють на ресурсні та функціональні. Ресурсні — це ті параметри, при досягненні якими граничного значення агрегат потребує капітального ремонту. Функціональні — це параметри, які при досягненні граничного значення вказують на необхідність проведення операцій технічного обслуговування чи незначного ремонту.
Номінальна величина параметру — де значення, встановлене для відповідного параметра нової машини нормативно-технічною докумен-тацією.
Основним завданням технічного діагностування є: перевірка робото здатності машини в цілому або її складових частин, виявлення дефектів, збір вихідних даних для прогнозування залишкового ресурсу. Завдяки технічному діагнозу, встановленому при діагностуванні, приймають рішення про можливість подальшого використання машин, обсяг робіт з технічного обслуговування чи ремонту.
