Строки і висота скошування трав на сіно. Сінокосозміна.

Природні кормові угіддя

Високостеблові трави

І скошування 5-6 см

ІІ скошування 7-8 см

10-12 см

12-14 см

Рік

Фаза скошування

номер ділянки

1

2

3

4

5

1-й

ПК

К

ПЦ

Ц

О

2-й

О

ПК

К

ПЦ

Ц

3-й

Ц

О

ПК

К

ПЦ

4-й

ПЦ

Ц

О

ПК

К

за ботанічним складом

за технологією заготівлі

• бобове;

• злакове;

• бобово-злакове;

• природних кормових

угідь.

• розсипне;

• пресоване;

• подрібнене;

• вітамінне.

1.Значення пасовищ.

Значення пасовищ і пасовищного корму для тварин.

Пасовищний тип літньої годівлі тварин має віковічну історію корені якого виходять з часу їх одомашнення. Історія розвитку тваринництва не дає однозначної відповіді щодо доцільності та ефективності стійлого чи пасовищного утримання тварин. У кожному конкретному випадку потрібно виходити з грунтово-кліматичних умов місцевості, виду тварин та інших чинників. Продуктивність молочних корів при випасанні у літній період вища, ніж за час стійлого утримання узимку. Основна причина цього - виключно висока поживність пасовищного корму.

Пасовищний корм містить всі необхідні поживні речовини -протеїн, білок, жири, незамінні амінокислоти, вуглеводи, вітаміни (А,В,Е,К) та найважливіші макро - і мікроелементи.

Таблиця

Основні показники поживності різних кормів (Н.Г. Андреєв, 1981)

Пасовищний корм досить поживний. Він містить майже в 1,5 разу більше поживних речовин, ніж сіно. Зелений корм мас високу перетравність, зокрема його органічна речовина засвоюється тваринами на 70%, протеїн - на 80%, що на 15-20% вище, ніж у сіні. Тому висока продуктивність тварин на пасовищі характерна в зв'язку зі сприятливим раціоном та фізіологічною діяльністю функціональних систем організму, зокрема і молочних залоз.

Утримання молочної худоби на пасовищі сприяє підвищенню надоїв молока до 16-20 кг за добу і зниженню собівартості продуктів тваринництва та поліпшенню їх якості. У літній період отримують за звичай до 60% річного надою молока собівартістю в 1,5-2 рази нижчою, ніж у стійловий зимовий період.

Культурні пасовища дають змогу зменшити затрати праці на виробництво кормів у порівнянні з польовим кормовиробництвом, а також підвищити продуктивність праці у тваринництві.

Питання раціонального використання пасовищ дуже актуальні. Використання загінної системи випасання дозволяє на одній і тій же земельній ділянці утримувати на 20-35% тварин більше, а. застосу­вання системи раціонального використання пасовищ (правильне випасання травостою, догляд за пасовищем, введення пасовищезміни, загінна система випасання тощо) - сприяє підвищенню продуктивності природних кормових угідь у 2-3 рази.

2.Створення і види культурних пасовищ.

Види культурних пасовищ

Культурні пасовища - це високопродуктивні кормові угіддя, які в умовах відповідного догляду, внесенні добрив та раціональному використанні забезпечують максимальний збір дешевих високоякісних кормів.

1. Багаторічні пасовища - створюють переважно поза сівозміною і використовують без пересівання 10 і більше років. Завдяки інтенсивній системі удобрення, правильному використанню, належному догляду за травостоєм продуктивність таких пасовищ тривалий час залишається високою при дешевому кормі.

2. Короткострокові пасовища - закладають у системі лучних, прифермських та інших сівозмін, або поза сівозмінами. Використо-­ вують їх протягом п'яти років. До складу травосумішок включають переважно верхові злакові і бобові трави, тому високі врожаї воші дають лише 2.-3 роки.

3. Однорічні пасовища - це кормові угіддя, травостій яких складається з однорічних грав і використовується переважно для одноразового використання худобою. Вони доповнюють коротко­ строкові і довгорічні незрошувані пасовища, які дають нерівномірний вихід зеленого корму протягом пасовищного періоду. Основні типи однорічних пасовищ:

• озимі проміжні посіви (озиме жито, озима пшениця, озимий ріпак, озима вика тощо);

* літні посіви (вико- чи горохово-вівсяна сумішка тощо);

105

* пожнивні та поукісні посіви (багатокомпонентні сумішки однорічних культур та кормова капуста).

Такі посіви подовжують на 20 днів пасовищний період весною і восени або забезпечують кормами тварин при нестачі пасовищного корму.

За призначенням пасовища створюють для корів, телиць, відгодівельного молодняку великої рогатої худоби і телят до одного року, а також для овець, коней, свиней і птиці.

Вибір і розрахунок площі пасовищ. Для забезпечення високої продуктивності культурних пасовищ і їх ефективного використання важливе значення має правильник вибір площі, який залежить, від:

• віддаленості від тваринницьких ферм;

• родючості грунту; • наявності водних джерел; • якості доріг.

Під культурні пасовища відводять землі, розташовані поблизу тваринницьких ферм і придатні для створення на них травостої». На Поліссі і в Лісостепу це ділянки неподалік водних джерел (заплавні, низинні і суходільні луки з родючими супіщаними і суглинковими ґрунтами, осушені торфовища та зрошувані ділянки). У південних районах України культурні пасовища створюють лише за умови обов'язкового зрошення.

Непридатні для пасовищ бідні малогумусні піщані ґрунти, верхові та слаборозкладені торфовища перехідного типу, природні пасовища на схилах понад 15°, а також солоицево-солончакові луки.

Для корів культурні пасовища створюють на природних кормових угіддях, орних землях кормових сівозмін з родючими ґрунтами і нормальним режимом зволоження або па зрошуваних ділянках, які розташовані на відстані 0,5-2 км від тваринницьких ферм.

Пасовище для телят до 6-місячного віку розбивають поруч з телятниками, для ремонтного і відгодівельного молодняку великої рогатої худоби - на відстані до 2-3 км від ферми. Компактне розміщення пасовищ навколо ферм дозволяє уникнути зайвих витрат на обладнання літніх таборів, прогонів для тварин, які становлять 30% всіх витрат на створення культурного пасовища.

Для кожної господарської групи тварин виділяють окремі гуртові ділянки пасовища в одному масиві, що дає змогу доцільно організувати територію всього пасовища, зменшити витрати на огорожу, полегшити догляд за пасовищем і ветеринарний нагляд за худобою.

Розмір культурного пасовища встановлюють залежно від поголів'я, потреби тварин у зеленому кормі та продуктивності.

3.Система раціонального використання пасовищ.

Виходячи з середньої продуктивності тварин і тривалості пасовищного періоду, потреба в пасовищному кормі на дійну корову становить 1,8-2,0 тис. корм. од. При проектній продуктивності пасовище 4-5 гне. корм. од. З 1 га на одну дорослу голову великої рогатої худоби виділяють 0,4-0,5 га, а при 6-8 тис. - 0.25-0,3 га.

Для визначення площі пасовища для інших грум тварин використовують коефіцієнти (від потреби дорослих тварин):

• молодняк до 1 року - 0,25;

• молодняк старше 1 року - 0,6;

• підсосні матки з ягнятами - 0,15.

Площу пасовища для гурту» або групи тварин розраховують за такою формулою:

₁₀₆

_П= н м д,

У

де П - площа пасовища, га; Н – Н -кількість голів у гурті;

У _

М - потреба зеленого корму на одну голову за добу, кг;

Д - тривалість пасовищного періоду, днів;

урожай зеленої маси, кг/га.

Приклад розрахунку площі зрошуваних культурних пасовищ на 100 корів у різних зонах України наведено у табл

Площа культурною пасовища для 100 корів ари денній погребі гурту 60 ц зеленої маси (А.В. Бої овій, 1986).

Вихідні дані для розрахунку площі пасовища:

1. Гурт (отару) доцільно формувати в кількостях - корови 200-250 голів, молодняк великої рогатої худоби - 300 голів, телята до 100 голів, вівці - 1000 голів.

2. Враховуючи нерівномірність темпів росту різних трав протягом пасовищного періоду, до розрахункової площі додають ще 30% страхової для незрошуваних і 15 - 20% для зрошуваних пасовищ.

3. Орієнтовні добові норми зелених кормів для худоби (в кг): корови - 65-75, нетелі - 50-75, молодняк старше одного року - 30-40, молодняк до одного року - 15-20, коні дорослі - 35-45, молодняк коней 1-3 років - 20-35, вівці - 7-9, ягнята - 3-5.

4. Пасовищезміна.

Пасовище-зміна. Одностороннє з року в рік використання пасовища в одні і ті ж строки для випасання спричиняє випадання цінних кормових трав з травостою та розростання бур'янів. Для запобігання цих негативних явищ необхідна відповідна система використання пасовища. Це досягається шляхом впровадження пасовищезміни, при якій щорічно змінюються строки і порядок використання пасовища.

Пасовища-зміна - це система використання пасовища та догляду за ним, при якій змінюються строки і способи використання пасовища в просторі (по загонах) і в часі (по роках).

Основні принципи впровадження пасовища-зміни:

• щорічна зміна черговості використання загонів для випасання;

•періодичне-використання деяких загонів для сінокосіння, де розпочиналося випасання минулого року весною;

періодичне проведення в деяких загонах агротехнічних заходів з прискореним залуженням.

Впровадження пасовищезміни дає можливість визначити календарні строки випасання, відобразити схеми чергування інших заходів, які необхідні для тривалого та продуктивного функціонування пасовища (табл. )

107

Таблиця

Орієнтовна схема сінокосозміни для зрошуваних пасовищ (А.В. Боговін, 1990)

Рік вико­ристання	Загоїш
	І	II	ш	IV	V	VI	VII	VIII	ЇХ	X	XI	XII
	СГ1К	7	8	СК	ПТ	2	СЦ	3	4	113	5	6
2	б	СПК к	7	8	ск	ПТ	2	СЦ	3	4	113	5
3	5	6	СТІК	77	8	СК	ПТ	2	СЦ	3	4	ГІЗ
4	ГІЗ	5	б	СПК	7	8	ск	ПТ	2	СЦ	3	4
_<;	4	113	5	(5	СПК	7	8	ск	ПТ	г 2	сц	3
6	3	4	ГІЗ	5	6	СПК	7	8	СК	ПТ	1 /.	СЦ
7	сц	3	4	ГІЗ	5	6	СПК	7	8	ск	ПТ	2
	2	СЦ	3	4	ГІЗ	5	б	СПК	7	8	ск	ПТ
9	пт	2	СЦ	3	4	113	5	б	СПК	7	8	ск
10	ск	ПТ	2	СЦ	3	4	ПЗ	5	б	СПК	7	х
II	8	СК	ПТ	2	СЦ	3	4	ПЗ	5	6	СПК	7
12	7	8	СК	ПТ	2	СЦ	3	4	113	5	6	СПК

Примітка.

Цифри 2,3,4,5,6,7,8 вказують на порядок випасання травостою худобою в першому циклі;

СПК - скошування травостою весною па початку колосіння;

СК - те саме у фазі колосіння;

СЦ - те саме у фазі цвітіння;

113 - прискорене залуження;

ПТ- підсів трав.

Отже, протягом дванадцяти років кожний загін буде використаний вісім років для випасання, три роки для сінокосіння та один рік для прискореного залуження, крім тою в одному загоні можливе проведення підсіву трав. При впровадженні пасовищезміни враховують господарські умови та природні особливості пасовищ. У першу чергу включають для поліпшення виснажені загони, а черговість випасання різних ділянок залежить від складу, росту та розвитку трав.

Висота випасання. Для нормального відростання трав важливе значення має висота їх випасання. При низькому випасанні (2-3 см) продуктивність пасовищ у наступні роки різко знижується, при високому (10-15 см) - значна частина травостою у недостатній мірі використовується. Враховуючи біологію росту і розвитку трав, вилив різних фунтово-кдіматичних умов місцевості, доцільно в умовах домінування низових трав стравлювати не нижче 4-5 см, а верхових -не нижче 6-7 см. Висоту випасання регулюють тривалістю випасання.

Режим пасовищного дня. Дослідженнями встановлено, що молочне стадо корів задовольняє потребу в кормі за 8-9 годин перебування на культурному зрошуваному пасовищі.

Режим пасовищного дня залежить від:

* організації доїння тварин;

* системи утримання тварин.

Необхідно правильно поєднувати періоди випасання, напування та догляду за тваринами. Корів краще випасати ранком і ввечері, коли не жарко і менше комах. У жаркий період тварин залишають у приміщеннях, де їх напувають і підгодовують.

При триразовому доїнні рекомендується такий розпорядок дня: 108

^ ранкове доїння з 6 до 8 годин;

^ випасання з 8 до 12 годин;

^ обідне доїння і денний відпочинок з 12 до 16 годин;

^ випасання з 16 до 20 години;

^ вечірнє доїння з 20 до 22 години;

^ нічний відпочинок з 22 до 6 години.

При дворазовому доїнні розпорядок дня такий:

• випасання з 5 до 9 годин;

• перше доїння з 9 до 11 годин;

• денний відпочинок і підгодівля з 11 до 16 годин;

• випасання з 16 до 20 години:

• друге доїння з 20 до 22 години;

• нічний відпочинок з 22 до 5 години.