43. Поняття про природні компоненти і природні комплекси, їх типи.

Приро́дний ко́мплекс — система окремих природних об'єктів у їх екологічних взаємозв'язках. Природними комплексами є природа в цілому (навколишнє природне середовище), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози тощо.

Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка. В її межах виділяють менші природні комплекси — материки та океани. Всередині материків і океанів виділяють менші природні комплекси — природні зони (наприклад, пустеля Сахара на материку Африка). Природними комплексами найменших розмірів є горб, заплава річки, яр тощо.

Кожний природний комплекс можна уявити як своєрідну страву з меню нашої планети. Цю страву приготувала сама природа з наявних компонентів з додаванням приправи у вигляді сонячного тепла і вологи. Все це замішано у різних пропорціях і варіантах. Смак страв переважно залежить від співвідношення кількості тепла і вологи, їх надходження пов'язане з географічною широтою. Але бувають і винятки. Так, наявність на поверхні суходолу гірських систем порушує широтний порядок розміщення природних комплексів.

Отже,умовновсіприроднікомплексиЗемліможна поділити на дві основні групи:зональні – це ті, що сформувалисявнаслідокзакономірноїзміни компонентів природи від екватора до полюсів, та азональні – ті, що утворилися з порушенням зональної закономірності в результаті відмінностей у будові земної кори та у рельєфі. Залежно від особливостей місцевих умов (гірських порід, зволоження, висоти над рівнем моря) виділяють, наприклад, такі азональні комплекси, як оазиси в пустелях, заплавні луки в долинах річок тощо.

Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні і гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

Приро́дні ресу́рси — це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми і придатні для задоволення певних потреб людини.

Природні ресурси — сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства. П.р. класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання — на вичерпні (поновлювальні й непоновлювальні П.р.) і невичерпні та ін. До П.р. входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини. Осн. напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.

Природними ресурсами є:

землі, земельні ресурси

надра

води

повітряний простір

атмосферне повітря

клімат

радіочастотний ресурс

тваринний світ

рослинний світ

альтернативні джерела енергії.

Природні ресурси є компонентами навколишнього середовища, серед якого виділяють

водне середовище

повітряне середовище

ґрунт

рослинний і тваринний світ

геологічне середовище

техногенне середовище

соціальне середовище.