- •Античне землезнавство в системі знань: географії Ератосвена та Страбона.
- •Основні одиниці фізико географічного районування, критерії їх виділення.
- •Визначте тривалість дня, якщо азимут сходу Сонця 75*.
- •Сонце, його склад і будова.
- •Суть проблеми раціонального природокористування.
- •Подорожі Марко Поло.
- •Зорі, їх походження.
- •Характеристика нашої Галактики.
- •Географічне середовище – умови існування суспільства.
- •Яка була висота полудневого Сонця в Києві на Новий рік.
- •Вплив суспільства про географічне середовище.
- •Магнітне поле Землі, його походження і значення.
- •Форма і розміри Землі, їх географічне значення.
- •Географічна кліматологія о.І. Воейкова.
- •Кругообіг речовини та енергії.
- •Космогонія та землезнавство і.Канта.
- •В.І. Вернадський про роль живої речовини.
- •Значення праць м.В. Ломоносова для розвитку географії 18-19ст.
- •Сила коріоліса, її географічне значення.
- •Передумови Великих географічних відкриттів.
- •Чинники деференціації географічної оболонки.
- •Життєві угрупування.
- •Планети Сонячної системи.
- •Міжнародні програми фізико-географічних досліджень.
- •Біомаса і біологічна продуктивність.
- •Визначити як далеко видно з гори Монблан.
- •Землезнавство середньовіччя та епохи Відродження.
- •Загальна циркуляція океанічних вод, її причини і наслідки.
- •Визначте тривалість ночі, якщо азимут сходу Сонця 280*.
- •Фізичний світоопис о.Гумбольта.
- •Роль живої речовини в розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери.
- •У Донецьку гномон показує полудень. Котра година у Києві.
- •Фізико-географічне районування, принципи, методи, існуючі схеми районування.
- •Походи землепроходців та їх значення для освоєнная Азії.
- •Магнітосфера, її будова та розміри.
- •Природні зони Землі, критерії їх виділення. Типовість природних зон.
- •Походи португальців до південних районів Африки і в Індію.
- •Географічні наслідки орбітального руху. Тропіки й полярні кола.
- •Генетичне грунтознавство в.В.Докучаєва.
- •Плавання ф.Беллінсгаузена і м.Лазарєва у південних широтах. Відкриття Антарктиди.
- •Поняття про природні компоненти і природні комплекси, їх типи.
- •Географічні експедиції Дж.Кука та їх наукове значення.
- •Визначте середній сонячний час в день складання вами іспиту , якщо справжній сонячний час 10 год. 12 хв.
- •Докази і наслідки осьового обертання. Час.
- •Особливості географічної оболонки.
- •Світлові пояси Землі.
- •Землезнавство г. РіТгтера.
- •Грунти як особливе природне утворення.
- •Географічні уявлення первісних людей про Землю та Всесвіт.
- •Географічна оболонка, її структура.
- •Котра година в Києві, коли у Владивостоці зустрічають Новий Рік.
- •Уявленню людства про Всесвіт і Землю в античний час.
- •Властивості географічної оболонки.
- •Кругосвітнє плавання Магеллана.
- •Сонячне випромінювання.
- •Дослідження Антарктиди.
- •Компонентна зональність. Кліматичні зони Землі.
- •Місяць – природний супутник Землі.
- •Компонентна зональність. Зональність типів рослинності.
- •Наукова ідея о.Гумбальта та їх значення для розвитку загального землезнавства.
- •Орбітальний рух Землі та зміна пір року.
- •Спектри висотної поясності географічної оболонки.
- •Визначити справжній сонячий час у Києві на момент складання вами іспиту.
- •Широтна зональність. Періодичний закон географічної зональності.
- •Географія Птолемея.
- •Земні припливи і відпливи, їх значення.
- •Розвиток уявлень про форму і розвток Землі.
- •Значення робіт а.О.Григорєва для землезнавства.
- •Сонячна атомосфера, її будова.
- •Дослідження Арктики в 20 ст.
- •Джерела енергії в го.
Визначте середній сонячний час в день складання вами іспиту , якщо справжній сонячний час 10 год. 12 хв.
Середній сонячний час (Tm) - це час, що проходить від нижньої кульмінації "середнього" Сонця до будь-якого його положення на екліптиці, виражений в частинах середньої сонячної доби. Для переходу від справжнього сонячного часу до середнього необхідно внести поправку часу (табл. 2), за рівнянням:
η = Tm-T()
Звідки
Tm = T()+η, T() = Tm- η
Приклад 1. Визначити середній сонячний час, якщо справжній час 12 листопада 12 год 10 хв.
Розв'язання. З табл. 2 беремо поправку (η = -16 хв) для 12 листопада і підставляємо її в формулу:
Тm = 12 год 10 хв - (-16 хв) = 12 год 26 хв.
Зоряний і середній сонячний час - це місцевий час на даному географічному меридіані.
Різниця між місцевим сонячним часом на двох меридіанах (Tm1 i Tm2) відповідає різниці географічних довгот меридіанів (λ1-λ2), у часовій системі мір:
За рівнянням визначають географічну довготу. Якщо відомі середній місцевий час даного меридіана або нульового (Гринвіцького), можна визначити час будь-якого іншого меридіана.
Тm1 – Тm2 = λ1-λ2
Місцевий час нульового меридіана називається Всесвітнім (Т()). Він єдиний для всіє Землі:
Тm=То + λ
де Tm- місцевий час даного меридіана; T() - Всесвітній час нульового меридіана; λ — географічна довгота.
Докази і наслідки осьового обертання. Час.
http://studentam.net.ua/content/view/3950/117/
Земля обертається навколо своєї осі за період 23 год. 56 хв. 4,09 с. Обертання Землі навколо осі проявляється в багатьох явищах на її поверхні: зміні дня і ночі, добовій ритміці в географічній оболонці, припливах та відпливах та ін.
Наочним посібником осьового обертання Землі є маятник Фуко. За одну зоряну добу маятник здійснить повний оберт відносно поверхні Землі з кутовою швидкістю w = 150 за зоряну годину. На південному полюсі маятник зробить за 24 зоряні години теж один повний оберт, але проти годинникової стрілки. Лише на екваторі маятник Фуко неефективний. В будь-якому іншому місці з більшою від 0 широтою кут видимого повороту площини коливань маятника відносно поверхні Землі пропорційний географічній широті wφ=150×sinφ. Не менш наочним є відхилення падаючих тіл на схід. У теоретичній механіці для розрахунків величини відхилення тіл на схід (x) є формула де h – висота падіння тіла в м; φ – географічна широта. Добре спостерігається осьове обертання Землі із супутників.
Внаслідок того, що Земля не має точної симетричної форми і не є однорідною, то її період обертання не залишається незмінним. На екваторіальні виступи Землі діють сили притягання Місяця і Сонця. Через це вісь обертання Землі здійснює складні рухи в просторі. Насамперед вона повільно описує навколо осі екліптики конус, залишаючись весь час нахиленою до площини орбіти під кутом 66033'. Цей рух земної осі називається прецесійним, період його біля 26000 років. Крім того, вісь обертання Землі здійснює різні дрібні коливання поблизу свого середнього положення, що називається нутацією земної осі. Нутаційні коливання виникають тому, що прецесійні сили Сонця і Місяця безперервно змінюють свою величину і напрями – вони = 0, коли Сонце і Місяць знаходяться в площині екватора Землі і досягають максимуму, коли вони найбільше віддалені від нього. Головне нутаційне коливання земної осі має період 18,6 років, що дорівнює періоду обертання місячних вузлів.