- •Тема оподаткування доходів юридичних осіб
- •2.1. Платники податку та об’єкт оподаткування
- •2.2. Порядок визначення доходів з метою оподаткування та їх склад
- •Порядок визнання доходів в цілях визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток
- •2.3. Склад витрат та порядок їх визнання
- •Особливості визнання витрат подвійного призначення
- •3. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
- •2.4. Об’єкти та методи нарахування амортизації. Вартість об'єктів амортизації
- •1. Амортизації підлягають:
- •2. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
- •Розрахунок амортизації за прямолінійним методом
- •Розрахунок амортизації за прямолінійним методом
- •Розрахунок амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості
- •Розрахунок амортизації кумулятивним методом
- •Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів
- •Методи нарахування амортизації за групами оз та інших необоротних активів
- •2.5. Cтавки податку, перелік пільг
- •1) Філії та головне підприємство платять податок окремо;
- •2) Головне підприємство разом з філіями переходить на сплату консолідованого податку.
- •Загальна характеристика основних та додаткових ставок податку на прибуток підприємств в Податковому кодексі України
- •Перелік та загальна характеристика податкових пільг та звільнень від оподаткування податком на прибуток підприємств
- •2.6. Податкова звітність з податку на прибуток
2.2. Порядок визначення доходів з метою оподаткування та їх склад
До складу доходів, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (прибутку), включаються:
1) доходи від операційної діяльності, які складаються, у першу чергу, з доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 135.4 статті 135 ПКУ);
2) інші доходи, що включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від операцій оренди/лізингу, за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, безповоротної фінансової допомоги, доходи від реалізації необоротних активів тощо (детальніше розкрито у п. 135.5 статті 135 ПКУ).
Доходи платника податку на прибуток не можуть бути включені до складу доходів двічі.
Частина доходів не враховується в склад доходів з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (ті доходи, які вже були враховані та ті, які передбачені у статті 136 ПКУ).
У статті 136 ПКУ подано перелік таких доходів, зокрема
суми попередньої оплати та авансів,
сум коштів або вартості майна, що надходить у вигляді інвестицій або реінвестицій у корпоративні права,
суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість;
суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом;
суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;
суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат; тощо.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення обліку і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Визначальним моментом включення доходів до декларації з податку на прибуток є порядок визнання доходів з метою оподаткування. До таких визначальних моментів відноситься дата отримання доходу і критерії визнання доходу.
Порядок визнання доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) базується на принципі нарахування. Відповідно до статті 4 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при застосуванні принципу нарахування дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) відображається в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний податковий період, у якому такі доходи утворилися.
Загальна норма щодо визнання доходів визначена у п. 137.4 статті 137 ПКУ, згідно з якою датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи утворилися, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 розділу ІІІ ПКУ. Проте в окремих випадках і за окремими операціями загальне правило варіюється, що можна простежити за даними таблиці 1.
Таблиця 2.1