2.4. Об’єкти та методи нарахування амортизації. Вартість об'єктів амортизації

1. Амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

- витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

- капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

- сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

- вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів,

- вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

2. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

- утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

- ліквідацію основних засобів;

- придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку;

- витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

3. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

- витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

- витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

- вартість гудвілу;

- витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Відповідно до розділу ІІІ "Податок на прибуток" Податкового кодексу Украї­ни суб'єктам оподаткування запропоновано п'ять методів нарахування амортиза­ції: прямолінійний, виробничий, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний. Окрім того, для малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нарахування амортизації може проводитися за одним із двох варіантів: 50 % у першому місяці використан­ня об'єкта та 50 % у місяці вилучення об'єкта зі складу активів або 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта. Розглянемо ці методи детальніше. Методи нарахування амортизації повністю відповідають бухгалтерським методам рис. 2.1.

Згідно із прямолінійним методом сума амортизації об'єкта за кожен рік його експлуатації лишається незмінною, що робить цей метод надзвичайно простим у застосуванні, але водночас не дає змоги врахувати рівень інтенсивності викори­стання того чи іншого основного засобу, ступінь його морального зносу та пов­ною мірою скористатися ефектом податкової економії. Даний метод доцільно застосовувати щодо пасивної частини основних засобів: будівель і споруд, меблів, інших засобів, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі.

Рис. 2.1. Методи амортизації основних засобів

При використанні прямолінійного методу говорять не про річну норму, а про річну суму амортизації, що визначається по формулі:

На практиці, проте, зручніше, використовуючи прямолінійний метод, користуватися не річною сумою амортизації, що для кожного об'єкта індивідуальна, а річною нормою амортизації, що можна встановити на групу об'єктів ОЗ. Річна норма амортизації при прямолінійному методі визначається множенням розрахованої річної норми амортизації на початкову вартість об'єкта (за відрахуванням його ліквідаційної вартості).

Н орма амортизації (річна) визначається по формулі:

Оскільки амортизація нараховується щомісяця, а вартість, що амортизується може змінюватися в зв'язку з переоцінкою або витратами на поліпшення, тому зручніше користуватися місячною нормою амортизації, що визначається діленням річної норми на 12.

Щоб більш краще показати нарахування амортизації за прямолінійним методом, здійснено розрахунок суми амортизації і залишкової вартості об'єкта за прикладом.

Первісна вартість придбаного на ТОВ обладнання 20 000 грн., а термін його корисної експлуатації - 5 років. Очікується, що цей верстат буде мати ліквідаційну вартість 2000 грн. Норма амортизації 20 %. Амортизована вартість - 18 000 (20 000 - 2 000). У таблиці 2.2 наведений розрахунок амортизації методом прямолінійного списання.

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу амортизована вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання.

Таблиця 2.2