Трихоцефальоз.

Хронічний геогельмінтоз, зараження яким відбувається при проковтуванні зрілих яєць збудника. Паразит міститься в сліпій кишці і висхідній частині товстої кишки, людини, яка заразилася.

Паразит – волосоголовець. Самка відкладає яйця на стадії зародка, котрі з фекаліями виділяються назовні. Яйця коричневого кольору, овальної форми.

Зараження відбувається при проковтуванні інвазійних яєць, з яких при попаданні у кишки звільняються личинки, які дальше проникають у ворсинки слизової оболонки тонкої кишки, котру вони через 3-10 днів залишають проникають до товстої кишки і прикріплюються до її стінки.

Єдиним джерелом збудника інвазії є людина. Оскільки з фекаліями виділяються неінвазовані яйця, то хворий безпосередньої небезпеки не становить.

Дегельмінтизацію проводять вермоксом, дифезилом, нафтамоном, бемосатом.

Особливості епідемічного процесу та протиепідемічні заходи.

Недостатній санітарний благоустрій населених місць, удобрення городів незнешкод-

женими фекаліями створюють передумови для поширення цієї інвазії. В природних умовах яйця волосоголовця більш стійкі, ніж яйця аскарид.

Діагностика трихоцефальозу проводиться шляхом обстеження фекалій на наявність

яєць волосоголовця методом Фюлеборна, Калантарян,Като. Інвазовані підлягають дегельмінтизації.

В профілактиці важливе значення має систематичне спостереження за рівнем ура-

женості населення, особливо груп ризику, професія,яких пов'язана з роботою на очищувальних спорудах або з грунтом, забрудненим фекаліями. При виявленні випадку трихоцефальозу подається термінове повідомлення СЕС.

Стронгілоїдоз

Гельмінтоз, зараження яким відбувається шляхом проникнення інвазивних личинок паразита крізь шкіру або слизові оболонки. Захворювання хронічне, підтри-

мується можливістю ауто інвазії, поребігає з дисфункцією органів травної та нервової систем, із значною алергізацією організму, що виявляється еозинофілією, свербінням та періодичними уртикарними висипаннями. Хвора людина виділяє в навколишнє середовище рабдитоподібних неінвазованих личинок, які у фекаліях або в грунті перетворюються на інвазійні.

Стронгілоїдоз найбільше поширений у тропічних країнах з вологим жарким кліматом. У західному регіоні України це захворювання сягає 4,4-8,2%. Можливий летальний кінець внаслідок неспинної діареї, котра призводить до загальної кахексії

та зневоднення організму.

Ускладнення. Виразки тонкої кишки з кровотечами, перфорація, перитоніт,гепа-тит, панкреатит.

Діагностика. Мікроскопічне знаходження личинок у калі, дуоденальному вмісті, мокротинні та сечі. В загальному аналізі крові – еозинофілія сягає 70-80%, ШОЕ-40-60мм/год.

Лікування. Мінтезол, десенсибілізуючі засоби. При своєчасно розпочатому лікуванні прогноз сприятливий.

Профілактика. В ендемічних осередках ризиковано ходити босоніж і лежати на голій землі. Необхідно дотримуватися особистої гігієни.