Приготування дезрозчинів

Санітарно-гігієнічний режим, його раціональна організація і підтримка — функція керівників стаціонару і відділення. Насамперед ними повинно бути вирішене питання виховання у всього персоналу почуття відповідальності за високу якість виконуваної роботи, розуміння причин і умов поширення внутрішньо-лікарняних інфекцій, грамотне виконання правил роботи.

Санітарно-протиепідемічний режим — це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції.

Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні, освітлення, вентиляції та санітарного стану приміщень лікарні. Комплекс заходів, які спрямовані на попередження внутрішньолікарняної інфекції передбачає дезінфекцію, суворе дотримання вимог асептики, антисептики, передстерилізаційну обробку, стерилізацію, знезараження повітря, виявлення носіїв патогенної флори серед медперсоналу і їх санацію, виявлення джерел інфекції у хворих і їх лікування.

Дезінфекція — це знищення в середовищі, яке оточу людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, най простіших, грибів, токсинів).

При дезінфекції знищуються в основному патогенні мікроорганізми. Цим дезінфекція відрізняється від стерилізації, при якій знищуються всі види мікроорганізмів і їх спори.

Мета дезінфекції — знищити збудника в середовищі, яке оточу людину. Для проведення дезінфекції необхідно знати:

1) що підлягає знезараженню;

2) коли необхідно провести дезінфекцію;

3) чим провести дезінфекцію;

4) як здійснити дезінфекцію.

Розділи дезінфекції: 1) власне дезінфекція; 2) дезінсекція; 3) дератизація; 4) стерилізація.

Методи дезінфекції: механічний, фізичний, хімічний.

Хімічні методи знезараження.

Хімічний метод дезінфекції базується на використанні хімічних речовин або їх поєднання з мийними засобами. Вимоги, що ставляться до хімічних дезінфектантів:

—добра їх розчинність у воді або утворення в ній емульсії;

—ефективність у мінімальних концентраціях і здатність швидко вбивати мікроорганізми;

—забезпечення знезаражувальної дії навіть при наявності органічних речовин;

—стійкість при збереженні;

—нетоксичність для людей.

У дезінфекційній практиці використовують різні хімічні сполуки.

Хлоровмісні засоби.

Хлорне вапно. Його діюча речовина — активний хлор. Випускається трьох ґатунків, що містять відповідно 35, 32 і 26 % активного хлору. Хлорне вапно, якемістить менше ніж 15 % активного хлору, для дезінфекції непридатне. Активним хлором називають ту його кількість, яку може витіснити з хлорного вапна розведені соляна чи сірчана кислоти. Використовують для дезінфекції при кишкових інфекціях та інфекціях дихальних шляхів. Має вірулецидні, бактерицидні, спороцидні та фунгіцидні властивості.

Сухе хлорне вапно застосовують для знезаражування рідких виділень хворого (мокротиння, блювотні маси, сеча, рідкий кал) і дезінфекції місць виплоду мух. Для приготування робочих розчинів використовують освітлений 10 % (маточний) розчин хлорного вапна. Застосовується переважно для дезінфекції лікувально-профілактичних і житлових приміщень при кишкових і крапельних інфекціях бактерійної та вірусної етіології. Слід зазначити, що хлорне вапно має стійкий неприємний запах, подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів, знебарвлює тканини, викликає корозію металу.

Хлораміни (хлорамін Б, хлорамін ХБ) містять 25-29 % активного хлору. Діють бактерицидно, вірулецидно і фунгіцидно. На спори бактерій впливають тільки активовані 1-4 % розчини хлорамінів. Активування досягають додаванням до розчинів аміаку (1:1-1:2). Активовані розчини готують безпосередньо перед їх використанням. Широко застосовують такі хлоровмісні дезінфектанти, як гіпохлорид натрію (0,1-0,2 % водний розчин), дезам (0,25-1 % розчин), гека хлор, дезеф (0,1-0,3 % розчини), пантоцид (таблетка, яка містить 4 г активного хлору і використовується для знезаражування води).

Йод, бром та їхні сполуки. Зрідка застосовують: дибромантин для знезараження води у плавальних басейнах; йодоформ (комплекс йоду з поверхнево-активними сполуками) — у хірургічній практиці. Мають бактерицидні, фунгіцидні та спороцидні властивості.

Похідні фенолу. їх найчастіше змішують з милом або з мийними засобами, щоб розчинити у воді. Застосовують: фенол (3-5-8 % розчин 10 % калійному милі для дезінфекції приміщень, меблів, білизни, іграшок, ванн, вбиралень, відділень); мильно-фенолову суміш (3-5 % фенолу і 2 % мила); 1-хлор-бета-нафтол (33 % паста). Останньому препарату притаманна вибіркова дія на туберкульозну паличку, тому й застосовують його здебільшого у вигляді 0,5-4 % розчинів у лікувальні закладах протитуберкульозного профілю та в сімейних осередках.

Альдегіди. Формальдегід (альдегід мурашиної кислоти) використовується у вигляді 40 % розчину у воді, який називають формаліном. Його застосовують у пароформалінових камерах, для дезінфекції житлових приміщень і різних предметів. Застосовують 2-3 % розчин формальдегіду.

Бета-пропіолактон в концентрації 1:5000 діє бактеріостатично, а 1:1000 — бактерицидно. Найчутливіші до цього препарату віруси, які гинуть при застосуванні його у концентрації 0,05 %. Бета-пропіолактон можна використовувати у формі аерозолів та в дезінфекційних камерах. Препарат високотоксичний.

Окисники. Найчастіше застосовують у хірургічній практиці: перекис водню — 3-6 % у 0,5 % розчині мийних засобів; надоцтова кислота та створений на її основі дезоксон-1 мають сильні бактерицидні, вірулецидні, фунгіцидні властивості, використовуються для профілактичної й осередкової дезінфекції; надмурашина кислота та "Первомур" ("С-4") використовують для знезараження рук та операційних інструментів.

Луги. Це їдкий натр, їдке калі, негашене вапно, каустична та кальцинована сода, суміш лугів з різними домішками, ДЕМП, що застосовуються у ветеринарній практиці.

Спирти (етиловий, пропіловий та ізопропіловий). Використовують для знезараження рук хірургів та консервації біологічних об'єктів. Найсильнішу бактерицидну дію має 70° спирт. Пропіленгліколь і триетиленгліколь рекомендовано для дезінфекції повітря, бо вони згубно діють на бактерії і є безпечними для людей.

Поверхнево-активні засоби. Характеризуються не лише високою антимікробною активністю, але й мийними властивостями. Серед них варто згадати про неіоногенні середники з сильним мийним ефектом (ОП-7, ОП-10, СФ-1, СФ-2); аніонні (мила карбонових кислот та ефіри сірчаної кислоти), катіонні (дегмін, диметамін-10, катіонат, роккал, ніртан, А-660 та ін.); амфотерні (амфолан, амфосепт, амфонафт у вигляді 0,5-2 % розчинів).

Зараз широко розповсюджені імпортні дезінфектанти: бацилолплюс і бацилоцид расанд (швидкодіючі спиртові розчини для дезінфекції поверхонь і медичних виробів, не містять формальдегіду); дисмозон-пур (гранулят для дезінфекції і миття високочутливої апаратури, а також поверхонь наркозної апаратури, інкубаторів, блоків діалізу тощо); мікробак форте і сокрена (економічні препарати для дезінфекції й миття поверхонь, медичних виробів і посуду); дезин-супер (спеціальний шампунь для обробки фарбованих, синтетичних та інших чутливих до агресивних середників поверхонь); саніфект 128 (безпечний малотоксичний універсальний дезінфектант, дезодорант і мийний розчин); корзолін, корзолекс АФ і корзолекс базік, (концентрати для дезінфекції і стерилізації медичних інструментів, зокрема ендоскопів). Ці препарати випускаються у концентрованому вигляді. Для досягнення робочої концентрації (0,25-2,5 %) їх розводять водою.

Правила приготування дезінфекційних робочих хлоровмісних розчинів

1) готують освітлений (маточний розчин) хлорного вапна: 1 кг сухого хлорного вапна розводять у 9 л холодної води (хлорне вапно подрібнюють дерев'яною лопаткою в емальованому посуді з кришкою або і скляній банці з притертою пробкою);

2) відстоюють суміш протягом доби;

3) зливають одержаний розчин в темний скляний посуд, закривають пробкою (так одержують 10 % розчин хлорного вапна, який можна зберігати 10 діб у темному місці);

4) на етикетці ставлять дату виготовлення розчину, його концентрацію а також посаду і прізвище особи, яка приготувала даний розчин;

5) готують робочий розчин хлорного вапна (див табл.№1).

Таблиця №1 Приготування робочих розчинів хлорного вапна з маточного розчину 10 % концентрації

Концентрація хлорного вапна в робочому розчині, %	Кількість 10 % розчину вапна, мл	Об'єм води, л
0,1	100	9,9
0,2	200	9,8
0,3	300	9,7
0,4	400	9,6
0,5	500	9,5
1	1000	9,0
3	3000	7,0
5	5000	5,0

Хлорно-вапняне молоко використовується для дезінфекції перев'язувального матеріалу в гінекологічних відділеннях і у відділеннях гнійної хірургії (матеріал замочується в 20 % розчині протягом 1 год).

Розчин хлораміну можна зберігати протягом 15 діб у скляному посуді з притертою пробкою. Приготування розчину різної концентрації дивіться у таблиці №2.

Таблиця 2. Приготування розчинів хлораміну різної концентрації

Концентрація хлораміну в розчині, %	Кількість хлораміну, г	Об'єм води, мл
0,2	2	1000
1	10	990
2	20	980
3	30	970
4	40	960
5	50	950

 

Для поточної дезінфекції використовується 1 % розчин хлораміну. Теплі розчини хлораміну (40-50 °С ) більш активні, активний хлор в них не втрачається.

Необхідно запам'ятати такі заходи безпеки при роботі з хлоровмісними розчинами:

— використовуйте гумові рукавиці, респіратори, халати, фартухи;

— після закінчення дезінфекції мийте руки з милом;

— при попаданні хлоровмісного розчину на шкіру та слизові оболонки пошкоджене місце зразу ж промивають чистою водою;

— при попаданні у верхні дихальні шляхи необхідно вийти з приміщення, прополоскати рот і носоглотку водою.

У зв'язку з тим, що в лікувальні заклади приймають хворих, вагітних і породілей, не обстежених на СНІД, вірусний гепатит, кожного них розглядають як потенційного носія вірусу. Саме тому всі інструменти, предмети догляду, довкілля при проведенні їх знезараження різко розмежовуються на дві групи:

I — без біологічних забруднень (кров'ю, слизом, молоком, блювотними масами, вагінальними виділеннями і інше);

II — з наявністю біологічних забруднень.

Інструменти без біологічних забруднень можна дезінфікувати, повністю зануривши їх, або протерти двічі ганчіркою, змоченою дезрозчином з інтервалом в 15 хв, або оросити їх деззасобом з терміном дії 60 хв.

Для таких інструментів застосовуються такі концентрації дезрозчинів:

— хлорамін 1 % — повне занурення на 30 хв;

— гіпохлорид натрію 0,25 % — повне занурення на 30 хв;

— гіпохлорид кальцію 0,5 % — повне занурення на 30 хв;

— сульфохлорантин 0,2 % — повне занурення на 30 хв.

Режим дезінфекції інструментів та предметів догляду з біологічним забрудненням дещо інший. При забрудненні розчину кров'ю його знезаражувальні властивості зменшуються, тому всі інструменти насамперед необхідно очистити від біологічних забруднень — промити в дезрозчині. При дезінфекції виробів, що мають внутрішні канали, порожнини, дезрозчини в кількості 5-10 мл пропускають через канал для усунення залишків крові, сироватки чи інших біологічних рідин відразу ж після їх використання. Після цього вироби повністю занурюють в розчин на необхідний час занурення в іншій ємності. Дезрозчини з залишками біологічних речовин зливають в окрему ємкість і лише після відповідної експозиції виливають.

Якщо вироби виготовлені з корозійнонестійких металів і не витримують контакту з дезрозчинами, їх необхідно промити в ємності з водою. Промивні води знезаражують кип'ятінням протягом 30 хв або засипають сухим хлорним вапном, або хлораміном для досягнення 3 % концентрації. Інструменти дезінфікують в окремій ємності.

Для дезінфекції можуть бути використані такі дезрозчини:

— 6 % розчин перекису водню — термін знезараження 60 хв;

— З % розчин хлораміну — термін знезараження 60 хв;

— активований розчин хлораміну 0,5 % — термін знезараження 60 хв;

— освітлений розчин хлорного вапна 3 % — термін знезараження 60 хв.

Всі інструменти дезінфікуються в розібраному вигляді. Відходи крові (згустки, сироватка), сечу, блювотні маси, ексудат і інші біологічні рідини для знезараження виливають у ємності з покришками, засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1:5 (200 г сухого деззасобу на 1л рідини), перемішують і витримують 1 год, після чого виливають; перев'язувальний матеріал, забруднений кров'ю і гнійними виділеннями, повністю заливають дезрозчином, витримують термін знезараження, після чого викидають. Знезараженню підлягають всі біологічні відходи (плацента, видалені частини органів і інше).

Білизну, забруднену кров'ю, занурюють в дезрозчин (3 % розчин хлораміну, сульфохлортаін 0,5 %) з розрахунку 5 л розчину на 1 кг сухої білизни терміном 2 год. Після цього прополіскують у воді і перуть.

Дезінфекційні розчини виготовляються:

а) безпосередньо перед використанням в ємності, де проводиться дезінфекція виробів медичного призначення. При цьому на робочому місці повинні бути деззасіб та мірна ємність для правильного приготування дезрозчину. Ємність, в якій проводиться дезінфекція виробів медичного призначення, повинна бути промаркована — вказується назва дезрозчину, його концентрація, робиться помітка — "виготовляється щоденно";

б) дезрозчин готується дезінфекторами у великій кількості, при правильному зберіганні його можна використовувати 7-10 днів (дезрозчини повинні зберігатись в темній закритій тарі). При такому варіанті обов'язковим є проставлення на ємностях для дезінфекції назви дезрозчину, його концентрації та дати виготовлення.