Контроль знань за темою № 4 генотип як цілісна система

Варіант 1

I рівень

1. А, Б, Г, Е.

II рівень

3. Б.

4. Б, В.

5. А, Б, Г.

6.

а) У селекції мікроорганізмів застосовують методи: генетичної і клітинної інженерії.

б) При індивідуальному штучному доборі для подальшого розмноження добирають плідників, обраних на підставі вивчення їх фенотипу і генотипу.

в) Інбридинг часто призводить до появи спадкових аномалій, оскільки підвищує гомозиготність і, як наслідок прояв летальних рецесивних генів.

г) Приклади множинної дії генів: арахнодаптилія — формування видовжених пальців на ногах і руках, неправильне положення кришталика ока і вроджені вади серця.

III рівень

7. Методи, які використовують у селекції рослин»

• Гібрідизація (споріднена, неспоріднена, міжвидова)

• Поліплоїдізація

• Штучний добір (масовий, індивідуальний)

• Генетична модифікація (ГМО)

8. Медицина — виробництво антибіотиків, вітамінів, ферментів, гормонів тощо.

Харчова промисловість — для виробництва деяких продуктів харчування (кисло-молочних, пива, хліба) використовуються високопродуктивні штами мікроорганізмів. Також їх використовують для виробництва кормів для тварин (силос, кормові дріжджі тощо).

Очищення навколишнього середовища — для очищення стічних вод і ґрунту використовуються мікроорганізми, що розкладають органічні сполуки.

Біологічні методи боротьби зі шкідниками

IV рівень

9. Гетерозис у різних ситуаціях зумовлюється функціональною взаємодією різноманітних генів у тих комбінаціях, що іноді спричиняють високий сплеск гібридної сили. Ці комбінації після мейозу, частково руйнуються, а в процесі запліднення гени заново комбінуються між собою. Отже, сплеск гетерозису, що виник завдяки утворенню вдалої комбінації генів, іноді раптово, а іноді поступово, згасає в наступних поколіннях.

10. Будь-яка з перерахованих змін призводить до зміни триплету (триплетів) в і-РНК, а це забезпечує зміну складу амінокислот у полипептиді, тобто призводить до порушення синтезу нормальної молекули білка. Втрата одного нулкеотиду призводить до перегрупировки всіх подальших кодових трійок. Це призводить до заміни всіх амінокислот білка, починаючи з тієї, кодова трійка якої втратила нуклеотид. Якщо випадає один триплет, у білка буде відсутня відповідна амінокислота, а всі інші мономери білка залишаться без змін. У генетичному коді живої клітини ступінь надійності є набагато вищою за рахунок, зокрема, багаторазового дублювання (аж до шестиразового), а також того, що дублюючі триплети не однакові. Наприклад, амінокислота тирозин кодується двома триплетами — УрацилАденінУрацил та УрацилАденінЦитозин, або по першим літерам — УАУ та УАЦ. Амінокислота ізолейцин кодується трьома триплетами — АУУ, АУЦ, АУА, амінокислота валін — чотирма триплетами ГУУ, ГУЦ, ГУА, ГУГ, амінокислота лейцин — шістьма УУА, УУГ, ЦУУ, ЦУЦ, ЦУА, ЦУГ. При змінах складу триплету внаслідок мутацій (хоч вони бувають рідко) наявність багаторазового дублювання допомагає зберегти стабільність коду і постійність амінокислотної послідовності в молекулі відповідного білка. Якщо, наприклад, внаслідок пошкодження якась основа в триплеті буде замінена на іншу, залишається ще багато шансів, що відповідна амінокислота все ж займе своє місце і не буде замінена на іншу амінокислоту.

11. Широкі можливості глибше зрозуміти роль генів у дифференціювання клітин і в регуляції взаємодій між клітинами в процесі розвитку надають химерні і трансгенні тварини. Розвиток експериментальних методів дозволив одержувати зовсім незвичайних тварин, що несуть гени не тільки одного батька й однієї матері, але і більшої кількості предків.

Химерні тварини — це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об’єднання бластомерів від ембріонів із різними генотипами. За допомогою химерних мишей було, наприклад, визначено спосіб виникнення багатоядерних клітин поперечносмугованих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило вирішити чимало важких проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість вирішувати складні питання генетики й ембріології. Трансгенні тварини дозволяють розв’язати практично всі проблеми молекулярної генетики, клітинної біології, імунології, ембріогенетики та ін.

Варіант 2